Согласно пояснительной записке целью разработки законопроекта является создание необходимых предпосылок для расширения возможностей использования субъектами хозяйствования операций финансового лизинга для обновления основных фондов, увеличения производства валового продукта, а, следовательно и налоговой базы для дальнейшего наполнения государственного бюджета. Важной целью проекта является также обеспечение защиты прав потребителей.

Проект вноситься народними депутатами України

Довбенком М.В. (№288)

Демчаком Р.Є. (№233)

Поляковим М.А. (№039)

Галасюком В.В. (№196)

Дубневичем Я.В. (№318)

Мацолою К.М. (№388)

Шиньковичем А.В. (№387)

Різаненком П.О. (№301)

Рибалкою С.В. (№206)

Лавриком О.В. (№139)

Фурсіним І.Г. (№336)                                                                                                       

З А К О Н     У К Р А Ї Н И

Про фінансовий лізинг

Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Розділ І. Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

договір фінансового лізингу – договір, за яким надаються послуги з фінансового лізингу;

лізингодавець - юридична особа, яка передає право володіння та користування об’єктом фінансового лізингу лізингоодержувачу за договором фінансового лізингу, та набула в установленому законом порядку статусу особи, що має право надавати послуги фінансового лізингу; 

лізингоодержувач - фізична (в т.ч. фізична особа підприємець) або юридична особа, яка отримує за договором фінансового лізингу право володіння та користування об`єктом фінансового лізингу від лізингодавця;

лізингові посередники – особи, які здійснюють посередницьку діяльність у сфері фінансового лізингу;

продавець (постачальник) - фізична (в т.ч. фізична особа підприємець) або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ з метою передачі цієї речі у фінансовий лізинг;

строк фінансового лізингу – строк, протягом якого лізингоодержувач отримує за договором фінансового лізингу право володіння та користування об`єктом фінансового лізингу, передбачений договором фінансового лізингу, який розпочинається з дати підписання акту приймання – передачі об`єкту фінансового лізингу лізингоодержувачу та закінчується в терміни, передбачені договором фінансового лізингу;

сублізинг – піднайм об`єкта фінансового лізингу, у відповідності з яким лізингоодержувач передає третім особам у користування за плату на погоджений строк, який не може перевищувати строк, визначений в договорі фінансового лізингу, об`єкт фінансового лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором фінансового лізингу;

фінансовий лізинг – вид цивільно-правових відносин за якими лізингодавець зобов'язується передати лізингоодержувачу на визначений строк (але не менше одного року) у володіння та користування річ, що належить лізингодавцю на праві власності і була набута ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або річ, спеціально придбану лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій і умов та передбачає наявність однієї з таких ознак на дату укладання договору фінансового лізингу: 

а) до лізингоодержувача переходять усі ризики та винагороди щодо користування та володіння об’єктомфінансового лізингу;

б) лізингоодержувач по закінченню визначеного договором фінансового лізингу строку фінансового лізингу має право на підставі  такого договору або окремого договору набути у власність об’єкт фінансового лізингу за ціною, визначеною у договорі;

в) лізингові платежі на момент укладання договору фінансового лізингу, дорівнюють первісній вартості об’єкту фінансового лізингу або перевищують її;

г) фінансового лізингу, виготовлений за замовленням лізингоодержувача та після закінчення дії договору фінансового лізингу, не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

2. Інші терміни в цьому Законі вживаються у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України, Законі України «Про захист прав споживачів» та законах України з питань регулювання ринків фінансових послуг.

Стаття 2. Мета закону

1. Метою цього Закону є захист прав та законних інтересів лізингоодержувачів, лізингодавців і лізингових посередників, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.

Стаття 3. Законодавство у сфері фінансового лізингу 

1. Відносини, що виникають на підставі договору фінансового лізингу між лізингодавцем та лізингоодержувачем, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та цим Законом.

2. Відносини, що виникають між лізингодавцем та продавцем (постачальником) у зв'язку з набуттям лізингодавцем у власність речі, з метою передачі цієї речі у користування лізингоодержувачу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, поставку, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

3. Відносини, що виникають на підставі договору оперативного лізингу регулюються Податковим кодексом України та загальними положеннями  Цивільного кодексу України про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 Глави 58 Цивільного кодексу України.

4. У разі якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 4. Державне регулювання та нагляд у сфері фінансового лізингу

1. Державне регулювання надання послуг фінансового лізингу здійснюється відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інших законів, які стосуються державного регулювання ринків фінансових послуг.

2. Органи, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, координують свою діяльність щодо державного регулювання та нагляду у сфері фінансового лізинг у порядку та формах, визначених законодавством про фінансові послуги та про державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

3. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку фінансового лізингу та отримують від них інформацію у межах повноважень, визначених законом.

Стаття 5.Об’єкт фінансового лізингу

1.  Об’єктом фінансового лізингу може бути неспоживна річ, що визначена індивідуальними ознаками та відповідає критеріям основних фондів відповідно  до законодавства. 

2. Не можуть бути  об’єктом фінансового лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти. 

3. Об’єкт фінансового лізингу підлягає реєстрації у випадках і в порядку, передбачених законом.

У разі, якщо об’єктом фінансового лізингу є рухоме майно, обтяження його лізингом має бути зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку, визначеному законодавством.

4. Майно, що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та/або володіння, може бути передано у фінансовий лізинг у порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 6. Право власності на об’єкт фінансового лізингу

1. Порядок та умови набуття лізингоодержувачем права власності на об’єкт фінансового лізингу може визначатися договором фінансового лізингу або окремим договором. 

В будь-якому випадку передача лізингоодержувачу права власності на об’єктфінансового лізингу можлива  за умови  належного, повного та безумовного виконання лізингоодержувачем всіх умов договору фінансового лізингу в тому числі за умови відсутності заборгованості зі сплаті лізингових та інших платежів, що виникають з договору фінансового лізингу та/або закону, в тому числі зі сплати неустойки (штрафу, пені).

Якщо сторони договору фінансового лізингу уклали договір купівлі-продажу об’єкта фінансового лізингу, то право власності на об’єкт фінансового лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачено інше.

2. Лізингодавець має право повністю або частково відступити третій особі свої права за договором фінансового лізингу.

У разі переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором фінансового лізингу переходять до нового власника об’єкту фінансового лізингу.

3. Об’єкт фінансового лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешт у зв'язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача.

4. Об’єкт фінансового лізингу не може бути включений до складу ліквідаційної маси у випадку ліквідації лізингоодержувача.

5. Лізингодавець зобов'язаний попередити лізингоодержувача про всі права третіх осіб на об’єкт фінансового лізингу.

Стаття 7. Захист прав лізингоодержувача на об’єкт фінансового лізингу

1. Протягом строку дії договору фінансового лізингу, за умови виконання умов договору своєчасно та в повному обсязі, лізингоодержувачу забезпечується захист його прав на об’єкт фінансового лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника. 

2. Протягом строку дії договору фінансового лізингу, за умови виконання умов договору своєчасно та в повному обсязі, лізингоодержувач має право вимагати, у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на об’єкт фінансового лізингу.

3. Якщо відповідно до договору фінансового лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору фінансового лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо строку, якості, комплектності, справності предмета договору фінансового лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору фінансового лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору фінансового лізингу.

4. З моменту прийняття лізингоодержувачем об’єкту фінансового лізингу  за договором фінансового лізингу  згідно якого вибір продавця (постачальника) було здійснено лізингоодержувачем, усі претензії та /або вимоги, передбачені частиною третьою цієї статті  пред’являються лізингоодержувачем безпосередньо продавцю. 

5. Ремонт і технічне обслуговування об’єкта фінансового лізингу здійснюються продавцем (постачальником) на підставі договору купівлі-продажу за яким лізингодавець набув у власність об’єкт фінансового лізингу, чи на підставі окремого договору, укладеному між лізингоодержувачем та продавцем (постачальником).

Стаття 8. Суб'єкти фінансового лізингу

1.Суб'єктами фінансового лізингу є: 

1) лізингодавець; 

2) лізингоодержувач; 

3) продавець (постачальник); 

4) лізингові посередники;

5) інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору фінансового лізингу.

2. Послуги фінансового лізингу можуть надаватися за участю лізингових посередників - лізингових брокерів або лізингових агентів. 

Лізинговий брокер – юридична особа або фізична особа – підприємець, яка від свого імені і в інтересах лізингодавця здійснює за винагороду посередницьку діяльність у сфері фінансового лізингу;

Лізинговий агент – фізична або юридична особа, яка здійснює посередницьку діяльність у сфері фінансового лізингу і діє від імені, в інтересах та за дорученням лізингодавця, на підставі договору;

Діяльність лізингових посередників не належить до фінансових послуг і може включати збір та опрацювання документів лізингоодержувача для укладання договору фінансового лізингу, ідентифікацію та верифікацію лізингоодержувача, підготовку та підписання від імені лізингодавця договору фінансового лізингу, консультування, надання інформаційних та інших посередницьких послуг фінансового лізингу.

Лізингові посередники можуть діяти за межами зареєстрованого місцезнаходження лізингодавця, інтереси якого вони представляють.

4. Лізинговий посередник несе перед лізингодавцем відповідальність за повноту і достовірність даних, зібраних ним про лізингоодержувача.

5. Перед укладенням договору фінансового лізингу лізинговий посередник повинен надати лізингоодержувачу в письмовій формі інформацію про:

1) своє найменування (прізвище, ім’я, по батькові) та місцезнаходження;

2) державну реєстрацію (для фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб);

3) інформацію про те, чи є лізинговий посередник лізинговим брокером чи лізинговим агентом, сферу власних повноважень;

4) найменування лізингодавця (лізингодавців), в інтересах якого (яких) діє лізинговий посередник;

5) перелік послуг, які пропонує лізинговий посередник.

6. У разі якщо лізинговий брокер представляє інтереси декількох лізингодавців одночасно, він має поінформувати про це лізингоодержувача та надати йому однаковий обсяг інформації щодо пропозицій усіх лізингодавців, а також зобов’язаний не допускати дискримінації окремих лізингодавців.

 7. Інформація про лізингових брокерів розміщується на їхніх власних веб-сайтах, на веб-сайті лізингодавця (про лізингових посередників, що діють в інтересах цього лізингодавця) та в місцях, доступ до яких є вільним для лізингоодержувачів, у всіх приміщеннях лізингових посередників, призначених для надання відповідних послуг.

Розділ ІІ. Договір фінансового лізингу

Стаття 9. Укладення договору фінансового лізингу

1. Договір фінансового лізингу укладається в порядку, визначеному законодавством України для укладення договорів цивільного характеру, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

2. Визначення лізингодавцем можливості укладення договору фінансового лізингу здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) лізингоодержувача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв’язку.

3. Лізингодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору фінансового лізингу.

4. До укладення договору фінансового лізингу лізингодавець зобов’язаний, використовуючи свої професійні можливості, оцінити фінансову спроможність лізингоодержувача, враховуючи, зокрема, строк, на який надається фінансовий лізинг, вартість об`єкту фінансового лізингу, а за потреби – доходи лізингоодержувача та мету отримання фінансового лізингу. Оцінка  фінансової спроможності лізингоодержувача здійснюється на підставі достатньої інформації, отриманої від лізингоодержувача, та, за необхідності, на основі інформації, законно отриманої з інших джерел.

 5. У разі ненадання лізингоодержувачем документів чи відомостей про себе та свій фінансовий стан, що вимагаються законодавством та/або внутрішніми документами лізингодавця, лізингодавець має право відмовити такому лізингоодержувачу в укладенні договору фінансового лізингу.

6. Інформація про лізингоодержувача, отримана лізингодавцем або лізинговим посередником у зв’язку з укладенням, виконанням та припиненням договору фінансового лізингу, може бути передана третім особам без згоди лізингоодержувача лише у випадках і порядку, передбачених законом.

7. Лізингодавець та лізинговий посередник несуть відповідальність за порушення прав лізингоодержувачів у сфері захисту персональних даних згідно із законом.

8. Лізингодавець вправі розірвати договір фінансового лізингу в односторонньому порядку та застосувати до лізингоодержувача обумовлені договором фінансового лізингу штрафні санкції, у разі встановлення факту подання лізингоодержувачем недостовірної інформації, документів або подання інформації, документів щодо фінансового стану лізингоодержувача. 

Стаття 10. Особливості укладення договору фінансового лізингу з фізичними особами (крім фізичної особи-підприємця) 

1. Лізингодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті або доводить у інший доступний спосіб інформацію стосовно умов, на яких надаються послуги фінансового лізингу для лізингоодержувача – фізичної особи. Лізингоодержувач перед укладенням договору фінансового лізингу має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття відповідного рішення.

2. До укладення договору фінансового лізингу лізингодавець надає лізингоодержувачу – фізичній особі інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій лізингодавця з метою прийняття ним рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного виду лізингу, на вимогу лізингоодержувача надає йому пояснення з метою забезпечення можливості оцінити, чи змінити договір для адаптації до його потреб та фінансового стану, зокрема шляхом роз’яснення істотних характеристик запропонованих послуг та наслідків для лізингоодержувача – фізичної особи, зокрема, у разі невиконання ним зобов’язань за таким договором.

3. До укладання договору фінансового лізингу з лізингоодержувачем – фізичною особою, лізингодавець повинен надати останньому в письмовій   формі наступну інформацію:   

1)  кількість та розмір лізингових платежів на дату надання інформації, виходячи з обраних лізингоодержувачем умов, розмір, строки та кількість таких платежів. Інформація про лізингові платежі може бути надана лізингоодержувачу лізингодавцем у формі графіка лізингових платежів;

2) розмір та умови сплати додаткових платежів та комісій, які  пов'язані  з
укладанням, обслуговуванням договору та достроковим викупом об’єкту фінансового лізингу; 

3) розмір та умови сплати платежів за додаткові послуги, які надаються лізингодавцем та є обов’язковими для укладання договору фінансового лізингу чи можуть надаватися протягом строку дії договору (платежі зі страхування, з реєстрації об’єкта фінансового лізингу, (за умови якщо вони не включені до складу лізингових платежів, тарифи з інших послуг, тощо);

4) строк фінансового лізингу;

5) інформацію про необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов’язковими для отримання лізингу, перелік осіб, яких лізингодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності);

6) попередження про можливі валютні ризики, що впливатимуть на договір фінансового лізингу, зобов’язання якого виражені в іноземній валюті або умовами договору фінансового лізингу передбачена зміна вартості об`єкту фінансового лізингу, та про розмір лізингових платежів в залежності від офіційного курсу гривні до іноземної валюти у випадку зміни офіційного курсу гривні до іноземної валюти з наданням наочних прикладів зміни щомісячного платежу;

7) умови переходу об`єкту фінансового лізингу у власність лізингоодержувача, якщо такий перехід передбачений договором;

8) порядок та умови дострокового повернення об`єкту фінансового лізингу.

4. Інформація, зазначена в частині третій цієї статті, безоплатно надається лізингодавцем лізингоодержувачу – фізичній особі у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручного підпису (печатки) лізингодавця у порядку, визначеному законодавством), із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі лізингодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання лізингоодержувачу вичерпної інформації про умови  укладання договору фінансового лізингу згідно з частиною третьою цієї статті.

5. Якщо платежі за послуги лізингодавця, пов’язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням об`єкту фінансового лізингу, є періодичними, надана лізингоодержувачу інформація має містити застереження про те, що витрати на такі послуги можуть змінюватися протягом строку дії договору фінансового лізингу;

6. Лізингоодержувач має бути письмово проінформований про те, що вартість послуг третіх осіб встановлюється виключно такими особами, відповідно лізингодавець не здійснює інформування про розмір відповідних витрат та/або їх зміну протягом строку дії договору фінансового лізингу і не включає їх до розрахунку загального розміру платежів за договором фінансового лізингу;

7. Лізингодавець зобов’язаний отримати письмове підтвердження лізингоодержувача – фізичної особи про ознайомлення з інформацією, зазначеною в частині третій цієї статті.

8. Інформація, яка надається відповідно до частини четвертої цієї статті, викладається шрифтом одного розміру і типу та в одному форматі друку. Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання лізингоодержувачем такої інформації, у тому числі шляхом її друкування шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону тощо.

9. На вимогу лізингоодержувача лізингодавець зобов’язаний безоплатно надати йому копію проекту договору фінансового лізингу у паперовому або електронному вигляді (за вибором лізингоодержувача). Це положення не застосовується, якщо лізингодавець на момент вимоги має підстави не продовжувати або не бажає продовжувати процес укладення договору фінансового лізингу із лізингоодержувачем.

Стаття  11. Умови договору фінансового лізингу

1. Істотними умовами договору фінансового лізингу є: 

1) найменування, місцезнаходження та реквізити юридичної особи - лізингоодержувача; 

2) прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - лізингоодержувача та її адресу; 

3) найменування, місцезнаходження та реквізити лізингодавця;

4) об`єкт фінансового лізингу з зазначенням індивідуальних ознак, які дозволяють його чітко ідентифікувати; 

5) строк, на який лізингоодержувачу надається право володіння та користування об`єктом фінансового лізингу (строк лізингу); 

6) строки передачі об’єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу;

7) порядок та графік сплати лізингоодержувачем лізингових платежів, який містить загальну суму, що підлягає сплаті, розмір, строки та кількість таких платежів (в тому числі авансового платежу), інших платежів, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору фінансового лізингу;

8) розмір та умови сплати додаткових платежів та комісій, які  пов'язані  з
укладанням, обслуговуванням договору та достроковим викупом об’єкту фінансового лізингу, а також порядок їх зміни та/або індексації;

9) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб (за наявності) в т.ч. страхування об`єкту лізингу та/або ризиків, пов'язаних із виконанням договору лізингу та визначення особи, зобов’язаної здійснити страхування; 

10) порядок зміни умов і припинення дії договору фінансового лізингу (в тому числі відмови від договору фінансового лізингу та дострокового його розірвання); 

11)   відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

12) підписи та печатки (за наявності) сторін.

2. У договорі фінансового лізингу можуть бути зазначені інші умови за домовленістю сторін.

3. Грошове зобов'язання за договором фінансового лізингу має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законодавством.

4. Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання лізингоодержувачем розміру лізингових платежів та інших виплат, зазначених у договорі фінансового лізингу або в додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону.

5. Договором фінансового лізингу має бути передбачено порядок зміни розміру та /або індексації лізингових та будь-яких інших платежів за договором.. 

Умова договору фінансового лізингу щодо права лізингодавця змінювати розмір лізингових платежів в односторонньому порядку є нікчемною.

6. Лізингодавець має право проводити за погодженням із лізингоодержувачем реструктуризацію зобов’язань за договором фінансового лізингу.

Стаття 12. Форма договору фінансового лізингу

1.Договір фінансового лізингу (в тому числі лізинг транспортного засобу за участю фізичної особи) укладається в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). 

2.Договір фінансового лізингу не підлягає нотаріальному посвідченню, якщо про інше не досягнуто згоди сторін. 

3. Кожна сторона договору фінансового лізингу отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить лізингоодержувачу – фізичній особі, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору фінансового лізингу та додатків до нього надаються лізингоодержувачу – фізичній особі у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених лізингоодержувачем під час укладення договору фінансового лізингу.

4. У разі укладання договору фінансового лізингу з фізичною особою, обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору фінансового лізингу (змін до договору) був переданий лізингоодержувачу – фізичній особі, покладається на лізингодавця.

У випадку, якщо один з оригіналів договору фінансового лізингу було надіслано лізингодавцем поштою/кур’єром, доказом направлення буде поштова квитанція (чек) про відправку та опис вкладення чи повідомлення про вручення (у разі відправки кур’єром).

Стаття 13. Лізингові платежі

1. Лізингові платежі є платою за користування об’єктом фінансового лізингу.Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. 

2.  При визначенні розміру лізингових платежів лізингодавець на власний розсуд може долучити до їх складу будь-які складові, зокрема, але не виключно: 

а) суму, яка відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу;

б) платіж, як винагороду лізингодавцю за отримане у фінансовий лізинг майно;

г) інші складові в т.ч. платежі та/або витрати, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені договором.

Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадку та порядку, передбаченому договором.

3. З метою виконання лізингодавцем своїх зобов’язань за договором фінансового лізингу щодо оплати товарів, виконання робіт, тощо, лізингодавець має право отримувати від лізингоодержувача авансовий платіж, що підлягає сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу. Авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця, а є складовою частиною лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що відшкодовують вартість об`єкта фінансового лізингу.

Стаття 14. Відмова від договору фінансового лізингу та дострокове розірвання договору фінансового лізингу

1. Лізингоодержувач має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі об`єкта фінансового лізингу не з вини лізингоодержувача становить більше 30 календарних днів, за умови, що договором фінансового лізингу не передбачено іншого строку.

2.   Лізингоодержувач - фізична особа (крім фізичної особи підприємця), який не отримав об’єкт  фінансового лізингу, має право без пояснення причин відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку не пізніше чотирнадцяти календарних днів з дати його укладення, письмово повідомивши про це лізингодавця.

3. Відмова від договору фінансового лізингу повинна бути вчинена лізингоодержувачем – фізичною особою (або його представником за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто в присутності уповноваженої особи лізингодавця або засвідчена нотаріально.

4. В разі, якщо лізингоодержувач скористався своїм правом односторонньої відмови від договору фінансового лізингу, такий договір вважається розірваним з дати, зазначеної лізингоодержувачем у повідомленні про таку відмову, і  сторони звільняються від будь-яких зобов’язань за ним, а усі грошові кошти (в т.ч. авансовий платіж), сплачені таким лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу, підлягають поверненню лізингодавцем не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня відмови лізингоодержувача від договору або у разі перерахування лізингодавцем авансового платежу на продавця (постачальника) - протягом трьох робочих днів  з дати повернення коштів лізингодавцю від постачальника, за вирахуванням штрафних санкцій, стягнутих останнім, що має бути підтверджено документально та передбачено договором фінансового лізингу.

За кожний день затримки повернення лізингоодержувачу коштів, сплачених ним згідно з договором фінансового лізингу понад установлений строк (три робочих дні), лізингоодержувачу виплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення;.

5. У разі прострочення передачі об’єкта фінансового лізингуне з вини лізингоодержувача, він не зобов'язаний сплачувати будь-які інші платежі у зв'язку з відмовою від договору фінансового лізингу.

6. Відмова від договору фінансового лізингу є підставою для припинення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг, що були визначені як обов’язкові для отримання об`єкту фінансового лізингу, укладених лізингодавцем або лізингоодержувачем. Лізингодавець або третя сторона зобов’язані повернути лізингоодержувачу кошти, сплачені ним за такі додаткові чи супутні послуги, не пізніш як протягом 14 календарних днів з дня подання письмового повідомлення про відмову від договору фінансового лізингу, якщо такі послуги не були фактично надані до дня відмови лізингоодержувача від договору фінансового лізингу у порядку, визначеному законодавством.

7. Лізингодавець має право  відмовитися  від договору фінансового лізингу та/або вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу, в тому числі у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса:

1) у разі, якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу будь-який лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 календарних днів,

2) за наявності інших підстав, встановлених договором або законом.

8. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Вчинення виконавчого напису про повернення об’єкту лізингу на договорах фінансового лізингу здійснюється нотаріусом за умови надання:

1) оригіналу  договору лізингу;

2) довідки лізингодавця про наявність простроченої заборгованості зі сплати лізингових платежів строком більше ніж 30 календарних днів.

9. Договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний з інших підстав, встановлених законом або договором.

10. Лізингові платежі, сплачені лізингоодержувачем та /або нараховані останньому до дати відмови (розірвання) за договором фінансового лізингу не підлягають поверненню лізингоодержувачу та є платою за користування об`єктом фінансового лізингу. Лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість зі сплати лізингових платежів на дату розірвання договору, а також збитки, неустойку (штраф, пеню), інші витрати, в тому числі понесені лізингодавцем на вчинення виконавчого напису.

11. У разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та/або повернення об'єкту фінансового лізингу лізингодавцю без придбання такого об'єкта у власність, повернення здійснюється за вартістю, яка визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об'єкт фінансового лізингу на дату такого повернення.

12. Відмова від договору фінансового лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову. 

Стаття 15. Повернення об’єкта фінансового лізингу при відмові від договору фінансового лізингу або його достроковому розірванні

1. Не виконання лізингоодержувачем обов'язку щодо повернення об’єкта фінансового лізингу та/або щодо сплати лізингових платежів в повному обсязі, відповідно до умов договору фінансового лізингу, веде до нарахування неустойки у розмірі подвійної плати за користування об’єктом фінансового лізингу за час прострочення, якщо інший розмір неустойки не визначений умовами договору фінансового лізингу, сплату якої лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача.

При цьому, для розрахунку приймається останній (тобто такий, який передує факту порушення зобов’язання лізингоодержувача щодо повернення об’єкту фінансового лізингу), повний лізинговий платіж, згідно з графіком лізингових платежів

2. У разі повернення лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу, в тому числі з підстав дострокового припинення договору фінансового лізингу та в інших випадках, визначених договором фінансового лізингу та цим законом, лізингоодержувач зобов’язаний повернути об`єкт фінансового лізингу лізингодавцю у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором фінансового лізингу та супровідною документацію на об`єкт фінансового лізингу.

Якщо об’єкт фінансового лізингу повертається лізингодавцю в неналежному стані, лізингоодержувач зобов’язаний, на вимогу лізингодавця, в повному обсязі оплатити ремонт об’єкту фінансового лізингу або відшкодувати лізингодавцю витрати на ремонт.

 У разі тимчасової державної реєстрації об`єкту фінансового лізингу на лізингоодержувача, останній повинен зняти його з такого обліку та передати лізингодавцю постійні реєстраційні документи на об`єкт фінансового лізингу.

Стаття  16. Сублізинг

1. До договору сублізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

2. Передача лізингоодержувачем об`єкту фінансового лізингу у користування третій особі можливе лише за згодою лізингодавця, що надається в письмовій формі.

3.Обов’язкові умови договору сублізингу:

1) строк договору сублізингу не може перевищувати строку договору фінансового лізингу;

2) лізингодавець має право здійснювати контроль за використанням об`єкту фінансового лізингу субнаймачем;

3) лізингодавець має право вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу та виконання грошових зобов'язань субнаймачем за  договором  сублізингу  безпосередньо  йому в разі невиконання  чи  прострочення   виконання   грошових   зобов'язань лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу;

4) субнаймач зобов'язаний користуватися майном, переданим у користування за договором сублізингу, відповідно до його призначення та умов, визначених договором фінансового лізингу;

5) лізингоодержувач та субнаймач несуть перед лізингодавцем солідарну відповідальність за зобов’язанням щодо належного використання об`єкту фінансового лізингу, передбаченого відповідним договором фінансового лізингу, повернення об`єкту фінансового лізингу та оплати (відшкодування) ремонту об`єкту фінансового лізингу;

6) дострокове припинення або розірвання договору фінансового лізингу у випадках, встановлених договором та цим Законом, є підставою для розірвання договору сублізингу та повернення субнаймачем об`єкту фінансового лізингу.

Стаття 17. Права та обов'язки лізингодавця

1. Лізингодавець має право: 

   1) інвестувати на придбання об`єкта фінансового лізингу як власні, так і залучені кошти, з урахуванням вимог встановлених органами, що здійснюють держане регулювання ринків фінансових послуг. Авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця, а є складовою частиною лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що відшкодовують вартість об`єкта фінансового лізингу.

2) здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування об`єктом фінансового лізингу та його утримання;

3) у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача всі несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови від договору лізингу, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу та сплати неустойки у розмірі, встановленому законом, за користування об`єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об`єкту фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не зазначений в договорі фінансового лізингу;

4) стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та закону; 

5) вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, в т.ч. оплати ремонту, та/або витрат на ремонт об’єкту фінансового лізингу та/або сплати інших платежів, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов договору фінансового лізингу та закону; 

6) вимагати повернення об’єкту фінансового лізингу в разі невиконання лізингоодержувачем чи сублізингоодержувачем (субнаймачем) обов’язку щодо належного використання об’єкту фінансового лізингу за договором фінансового лізингу; 

7) вимагати усунення будь-яких порушень, що призвели до обмеження права власності лізингодавця на об’єкт фінансового лізингу;

8) у випадку відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу та неповернення лізингоодержувачем об’єкту фінансового лізингу на вимогу лізингодавця в терміни передбачені договором фінансового лізингу, вимагати дострокової сплати розміру всіх майбутніх лізингових платежів в частині оплати вартості об’єктафінансового лізингу, якщо інше не передбачено договором. 

2. Лізингодавець зобов'язаний: 

1) у передбачені договором фінансового лізингу строки надати лізингоодержувачу об’єкт фінансового лізингу у стані, що відповідає його  призначенню та умовам договору;

 2) попередити лізингоодержувача про всі права третіх осіб на об`єкт фінансового лізингу, всі відомі йому особливі властивості та недоліки об’єкта фінансового лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого об’єкта фінансового лізингу під час користування ним;

3) відповідно до умов договору фінансового лізингу своєчасно та у повному обсязі виконувати передбачені договором фінансового лізингу зобов'язання щодо утримання об’єкта фінансового лізингу, якщо договором не передбачено інше; 

 4) відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення об’єкту фінансового лізингу, що здійсненні за письмовою згодою лізингодавця та не можуть бути відокремлені від об’єкту фінансового лізингу без нанесення шкоди, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором;

5) прийняти об’єкт фінансового лізингу в разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу або в разі закінчення строку користування об’єктом фінансового лізингу, якщо інше не передбачено договором фінансового лізингу.

3. Лізингодавець може мати інші права та обов'язки відповідно до умов договору фінансового лізингу та законів України.

Стаття 18. Права та обов'язки лізингоодержувача

1. Лізингоодержувач має право: 

1) обирати об’єктфінансового лізингу, що належить лізингодавцю на праві власності і був набутий ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем та/або встановити специфікацію об’єктуфінансового лізингу і доручити вибір лізингодавцю;

2) відмовитися від прийняття об’єктуфінансового лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям;

3) вимагати розірвання договору фінансового лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором випадках;

4) вимагати від лізингодавця відшкодування реальних збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору фінансового лізингу лізингодавцем.

2. Лізингоодержувач зобов'язаний:

 1) прийняти об’єктфінансового лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору фінансового лізингу;

2) відповідно до умов договору фінансового лізингу своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання об’єкта фінансового лізингу, підтримувати його у справному стані;

3) дбайливо ставитись до об’єкта фінансового лізингу та додаткового обладнання, встановленого на об’єкт фінансового лізингу;

4) своєчасно сплачувати лізингові та інші платежі, передбачені договором фінансового лізингу;

 5) надавати лізингодавцю доступ до об’єктафінансового лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання;

 6) письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця об`єкта фінансового лізингу, про всі випадки виявлення несправностей об`єкта фінансового лізингу, його поломок або збоїв у роботі;

 7) письмово повідомляти про порушення строків проведення або не проведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані об`єкта фінансового лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором;

8) у разі закінчення строку фінансового лізингу, а також у разі дострокового припинення договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об`єкта фінансового лізингу - повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором фінансового лізингу та супровідною документацію на об`єкт фінансового лізингу;

9) дотримуватися умов договорів страхування  об`єкта лізингу;

10) надати лізингодавцю інформацію та документи щодо свого фінансового стану та змісту діяльності;

11) У випадку закінчення строку договору фінансового лізингу та/або дострокового розірвання договору, та у разі тимчасової державної реєстрації об`єкта фінансового лізингу на лізингоодержувача, останній повинен зняти його з такого обліку та передати лізингодавцю постійні реєстраційні документи на об`єкт фінансового лізингу.

3. Умови ремонту і технічного обслуговування об`єкта фінансового лізингу можуть визначатися окремим договором або договором фінансового лізингу. 

4. Лізингоодержувач може мати інші права та обов'язки відповідно до умов договору фінансового лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів, що регулюють відносини фінансового лізингу.

Стаття 19. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об`єкта лізингу та його страхування

1. З моменту передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення, втрати або випадкового пошкодження об`єкта фінансового лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором фінансового лізингу. 

2. Об`єкт лізингу та/або пов'язані із виконанням договору фінансового лізингу ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором фінансового лізингу. 

3. Витрати на страхування за договором фінансового лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором фінансового лізингу.

4. У випадку настання страхового випадку (чи оскарження факту його невизнання), лізингоодержувач має право самостійно звертатися до страховика та/або до суду за захистом своїх порушених прав.

Стаття 20. Утримання об`єкта фінансового лізингу

1. Лізингоодержувач протягом усього часу перебування об`єкта фінансового лізингу в його користуванні повинен підтримувати його у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором фінансового лізингу та супровідною документацію на об`єкт лізингу.

2. Лізингоодержувач протягом строку фінансового лізингу несе витрати на утримання об`єкта фінансового лізингу, пов'язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Якщо на об`єкті фінансового лізингу встановлено додаткове обладнання, лізингоодержувач несе відповідальність за втрату або пошкодження додаткового обладнання, та, у випадку втрати або пошкодження додаткового обладнання, лізингоодержувач зобов`язаний компенсувати вартість втраченого або пошкодженого додаткового обладнання.

Стаття 21. Правові наслідки поліпшення лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу

1. Лізингоодержувач має право поліпшити річ, яка є об`єктом договору фінансового лізингу, лише за письмовою згодою лізингодавця. 

2. Якщо поліпшення об`єкта фінансового лізингу здійснене без дозволу лізингодавця, лізингоодержувач має право вилучити здійснені ним поліпшення за умови, що такі поліпшення можуть бути відділені від об`єкта лізингу без шкоди для нього. Якщо такі поліпшення не можливо відокремити від об’єкта фінансового лізингу без шкоди для нього, воно безоплатно переходить у власність лізингодавця. Лізингоодержувач сплачує лізингодавцю передбачену договором фінансового лізингу неустойку за кожний випадок здійсненого ним без згоди лізингодавця поліпшення об’єкту фінансового лізингу.

3. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою лізингодавця, лізингоодержувач має право, за вибором лізингодавця,  на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування (додавання) їх вартості до складу лізингових платежів.

Стаття 22. Договори про надання додаткових чи супутніх послуг

1. Укладення договору фінансового лізингу може бути пов’язано з необхідністю отримання лізингоодержувачем додаткових чи супутніх послуг лізингодавця або третіх осіб шляхом укладання відповідних договорів про надання додаткових чи супутніх послуг.

2. До договорів про надання додаткових чи супутніх послуг, зокрема, належать:

1) договір оцінки майна лізингоодержувача з метою визначення його фінансової спроможності;

2) договір оцінки майна лізингоодержувача, що використовується для забезпечення виконання ним зобов‘язань за договором фінансового лізингу;

3)  інші договори, що укладаються для забезпечення виконання лізингоодержувачем зобов‘язань за договором фінансового лізингу;

4) договір відкриття банківського рахунку, необхідного для отримання чи обслуговування наданого фінансового лізингу;

5) договори про надання нотаріальних та інших додаткових чи супутніх послуг у разі, якщо вони необхідні для укладення договору фінансового лізингу.

6) інші договори про надання послуг, що виникають з володіння та користування об’єктом фінансового лізингу.

3. Лізингоодержувач має право укласти договір про надання додаткових чи супутніх послуг з обраною ним третьою особою, включеною до переліку тих, які відповідають вимогам лізингодавця (за наявності такого переліку), крім випадків, коли відповідну послугу може надати лише лізингодавець та якщо інше не встановлено договором фінансового лізингу. Перелік третіх осіб, які відповідають вимогам лізингодавця, розміщується на офіційному веб-сайті лізингодавця або доводиться лізингодавцем у інший доступний спосіб.

Лізингодавець у встановленому ним порядку має право визначати перелік третіх осіб, які відповідають його вимогам та можуть надавати лізингоодержувачам додаткові чи супутні послуги, пов‘язані з укладенням договору фінансового лізингу. Лізингодавець на своєму офіційному веб-сайті чи у інший доступний спосіб зобов’язаний забезпечити оприлюднення, вільний доступ та своєчасне оновлення інформації про вимоги до осіб, які надають додаткові та супутні послуги, та до відповідних договорів, що приймаються лізингодавцем у якості забезпечення за лізингом та/або укладення яких є умовою надання (подальшого обслуговування) лізингу, а також правила співпраці лізингодавця з такими особами.

4. У разі, якщо лізингодавцем не визначено перелік третіх осіб, які відповідають його вимогам щодо надання додаткових чи супутніх послуг, постачальник додаткових чи супутніх послуг визначається за погодженням між лізингодавцем та лізингоодержувачем.

5. У разі розірвання лізингоодержувачем договору про надання додаткових чи супутніх послуг, який є обов‘язковим для укладення договору фінансового лізингу, та не укладення протягом 15 календарних днів нового договору про надання таких самих послуг з особою, що відповідає вимогам лізингодавця, лізингодавець має право вимагати дострокового виконання зобов’язань за договором фінансового лізингу.

Стаття 23. Вирішення спорів

1. Спори, що виникають при укладанні та виконанні договорів фінансового лізингу, вирішуються відповідно до закону. 

2. Спори, що виникають із договорів міжнародного лізингу, вирішуються з урахуванням визначених такими договорами умов розгляду та вирішення спорів.

Стаття 24. Амортизаційні відрахування

1. Амортизаційні відрахування на об`єкт фінансового лізингу обчислюються відповідно до законодавства. 

2. Договором фінансового лізингу відповідно до законодавства може передбачатися прискорена амортизація об`єкта фінансового лізингу.

Розділ ІІІ. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.

2. Дія цього Закону поширюється на договори фінансового лізингу, укладені після дня набрання чинності цим Законом.

3. Визнати таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про фінансовий лізинг" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 16, ст.68 із наступними змінами).

4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

4.1. У Кримінальному Кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25 – 26, ст. 131 із наступними змінами):

1) у абзаці першому частини першої статті 222 слова „кредитів чи” замінити словами „кредитів, укладення договору фінансового лізингу чи одержання”;

2) у статті 289 частину першу примітки доповнити наступними словами «, а також неповернення транспортного засобу власнику чи користувачу після припинення договору найму (лізингу) транспортного засобу.» 

3) у статті  388:

назву статті та абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

„Стаття 388. Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, майна, переданого у фінансовий лізинг, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації

1. Розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, або яке передане у фінансовий лізинг, із заставленим майном, або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, або особою, яка є власником заставного майна, або особою, яка є лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу, а також здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт, -”.

4.2. Статтю 292 Господарського Кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18 – 22, ст. 144 із наступними змінами) викласти в такій редакції:

„1. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України та інших законів України”.

4.3. У Цивільному Кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40 – 44, ст. 356 із наступними змінами):

1) у статті 806:

Після частини першої доповнити новою частиною наступного змісту:

«2. У випадку придбання лізингодавцем майна відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій, лізингодавець зобов'язаний письмово повідомити продавця (постачальника) або вказати у договорі купівлі-продажу (поставки)  про те, що придбання такого майна здійснюється лізингодавцем для подальшої передачі в лізинг. За згодою лізингодавця в договорі купівлі-продажу (поставки) на придбання майна відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій можуть міститися умови щодо передачі лізингодавцем лізингоодержувачу права вимоги до продавця (постачальника) щодо передачі об’єкта лізингу, якості, комплектації та гарантійного обслуговування об’єкта лізингу.»

частини другу та третю відповідно вважати частинами третьою та четвертою

2)частину першу статті 807 викласти в такій редакції:

«1. Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та яка відповідає критеріям основних фондів відповідно  до законодавства».

3)доповнити новою статтею 807-1 наступного змісту:

«Стаття 807-1. Право власності на предмет договору лізингу

1. Предмет договору лізингу є власністю лізингодавця. У разі переходу права власності на предмет договору лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця переходитимуть до нового власника предмету лізингу.

2. Порядок та умови набуття лізингоодержувачем права власності на об’єкт  лізингу може визначатися договором лізингу або окремим договором. 
В будь-якому випадку передача лізингоодержувачу права власності на предмет договору лізингу можлива  за умови  належного, повного та безумовного виконання лізингоодержувачем всіх умов договору лізингу, в тому числі, за умови відсутності заборгованості зі сплаті лізингових та інших платежів, що виникають з договору лізингу та/або закону, в тому числі зі сплати неустойки (штрафу, пені).»

4)доповнити новою статтею 809-1 наступного змісту:

«Стаття 809-1.  Наслідки визнання договору лізингу недійсним

1. У разі визнання договору лізингу недійсним або віднесення до нікчемного, лізингоодержувач зобов'язаний негайно повернути лізингодавцю предмет договору лізингу у стані, в якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. При цьому, лізингові платежі, що було сплачено на момент визнання договору лізингу недійсним або віднесення до нікчемного, визнаються платою за користування предметом лізингу та поверненню не підлягають.

Визнаючи недійсним/встановлюючи нікчемність договір/договору лізингу, суд за заявою лізингодавця накладає арешт на предмет лізингу.

2. Якщо лізингоодержувач користувався або продовжує користуватися предметом лізингу до та/або після моменту визнання договору лізингу недійсним, лізингоодержувач зобов’язаний відшкодувати лізингодавцю суми лізингових платежів за увесь відповідний період користування.»

4.4. У Законі України «Про дорожній рух» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 31, ст. 338 із наступними змінами):

1) абзац другий частини другої статті 16 після слів «реєстраційний документ на транспортний засіб» доповнити словами «(у випадку найму транспортного засобу замість реєстраційного документу на транспортний засіб водій може мати при собі та пред'являти його нотаріально завірену копію разом з оригіналом або завіреною нотаріально копією договору про найм транспортного засобу)».

2) частину першу статті 34 після слова «реєстрації» доповнити словами «а також відсутності обтяжень згідно з даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна».

3) частину дев’яту статті 34 після слова «що потребують внесення змін до реєстраційних документів» доповнити реченням «У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), підписи якого(их) засвідчені нотаріусом.».

4.5. Частину другу статті 42 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами) після слова „маси” доповнити словами „за виключенням об`єктів фінансового лізингу.”.

4.6. У підпункті „у” пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 „Про державне мито” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113 із наступними змінами) слово „застави” замінити словами „застави, фінансового лізингу, оренди (суборенди) транспортних засобів”.

5. Кабінету Міністрів України до дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

6. Національному банку України та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, до дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України А. Парубій

Джерело інформації: офіційний сайт Верховної Ради України http://iportal.rada.gov.ua/