Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"

Пункт 1) Частини 1 статті 1 Закону

До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Які саме “інші послуги” можна віднести до тих, які може надавати факторингова компанія

Цивільний кодекс України

Частина 2 статті 1077 Цивільного кодексу

2. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” деталізує які саме послуги можуть відноситись до “пов’язаних”

Частина 5 статті 5 Закону

5. Фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов'язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред'явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника.

Таким чином, буквальне тлумачення норми Закону дає можливість зробити наступний висновок:

-Послуги пов’язані з веденням обліку грошових вимог (в рамках надання послуги факторингу)

-Надання поруки за виконання боржником свого обов’язку за грошовою вимогою постачальником товарів (послуг)

-Пред’явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг)

-Інші послуги спрямовані на одержання коштів від боржника

Відсутність можливості надання факторинговою компанію окремих консультаційних також не передбачено Конвенцією УНІДРУА про міжнародний факторинг (Оттава, 28 травня 1988 року).

Зокрема, згідно статті 1 Конвенції (b) фактор має виконувати принаймні дві з таких функцій:

     - фінансування постачальника,  включаючи  надання  позики  та здійснення авансових платежів;

     - ведення   обліку   (головної   бухгалтерської  книги)  щодо дебіторської заборгованості;

     - пред'явлення до сплати грошових вимог;

     - захист від несплат боржників;

Фактично всі “пов’язані” з наданням послуг факторингу – послуги, є похідними від надання основної послуги – факторинг. Тобто, на наш погляд надання факторинговою компанією консультаційних послуг на платній основі, що передбачає підписання з клієнтом окремого договору про надання послуг – не можливо.

У свою чергу, законодавство містить термін “посередницькі послуги на ринках фінансових послуг”

Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” деталізує які саме послуги можуть відноситись до “пов’язаних”

Пункт 29 статті 1

посередницькі послуги на ринках фінансових послуг - діяльність юридичних осіб чи фізичних осіб - підприємців, якщо інше не передбачено законом, що включає консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу з підготовки, укладення та виконання (супроводження) договорів про надання фінансових послуг, інші послуги, визначені законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.

Вважаємо, що термін в трактуванні пункту 29 статті 1 зазначеного Закону – не відноситься до можливості надання факторинговою компанією таких послуг. До таких послуг можна віднести послуги, наприклад “кредитних посередників”.