ПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ ПО ТЕМІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА РЕЄСТРАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ КОМПАНІЇ. ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ ЯКИМ ВИМОГАМ ПОВИННА ВІДПОВІДАТИ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ
Згідно Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» - фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні установи, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги.
Відносно фінансових компаній, то основним нормативним актом який регламентує види послуг, що можуть надавати фінансові компанії є Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг". Зокрема, стаття 4 цього Закону визначає ті види послуг, які на території України відносяться до фінансових, і які можуть надаватися небанківськими фінансовими компаніями. Згідно статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг", до фінансових послуг належать такі види діяльності, як:
- Випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, а так само інші форми забезпечення розрахунків;
- Довірче управління активами;
- Діяльність з обміну валют;
- Залучення фінансових активів із зобов'язанням їх подальшого повернення;
- Фінансовий лізинг;
- Надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту (Ломбард, Кредитна установа, Фінансова компанія);
- Надання гарантій;
- Надання поручительств;
- Переказ грошей;
- Послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення;
- Професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню;
- Факторинг;
- Адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах;
- Управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю.
Виходячи з вище зазначеного, і згідно визначення поняття "фінансова установа" - надання фінансових послуг суб'єктами господарювання, які не зареєстровані як юридичні особи (фізичні особи - підприємці) - заборонено законодавством.
Вийнятком з цього правила є нерезиденти країни агресора. Зокрема, як зазначено в законодавстві України - над особою, яка є здобувачем ліцензії/ліцензіатом, не допускається здійснення контролю у значенні, наведеному у статті 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, резидентами держав-агресорів, якщо:
- один або декілька суб’єктів господарювання, які зареєстровані у державі-агресорі, та/або одна або декілька фізичних осіб — громадян держави-агресора спільно або окремо, прямо або опосередковано володіють часткою (паєм, акціями) у статутному (складеному, пайовому) капіталі суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків;
- одна або декілька фізичних осіб — громадян держави-агресора є керівником та/або заступником керівника виконавчого та/ або наглядового органу (наглядової /спостережної ради) суб’єкта господарювання;
- одна або декілька фізичних осіб — громадян держави-агресора складають більше половини виконавчого та/або наглядового органу (наглядової/спостережної ради) суб’єкта господарювання та/або мають більше половини голосів у виконавчому та/або наглядовому органі (наглядовій /спостережній раді) суб’єкта господарювання;
- суб’єкт господарювання, який зареєстрований у державі-агресорі, та/або фізична особа — громадянин держави-агресора прямо або опосередковано мають повноваження вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб’єкта господарювання.
Для фінансових компаній які надають тільки один вид фінансової послуги - розмір власних активів повинен бути не менше 3-х мільйонів гривень. У разі якщо фінансова компанія здійснює більше одного виду фінансових послуг - розмір власних активів повинен становити не менше 5-ти мільйонів гривень.
Варто зазначити, що вимоги до фінансових установ які надають послуги з обміну валют встановлюються ліцензійними умовами, що встановлюються Національним банком України.
Крім цього, закон України «Про господарські товариства» забороняє використовувати для формування статутного (складеного) капіталу господарського товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.
Крім цього, згідно Закону України “Про фінансові послуги і державне регулювання ринку фінансових послуг” надавати послугу – залучення фінансових активів з зобов'язанням щодо наступного їх повернення може фінансова установа яка отримала відповідну ліцензію. Залучати кошти від фізичних осіб може лише кредитна спілка – як окремий вид фінансових установ.
- Мати повну вищу освіту (спеціаліст або магістр);
- Пройти підвищення кваліфікації та скласти іспит (програма підвищення кваліфікації для керівників фінансових компаній);
- Трудовий стаж керівника фінансової компанії повинен включати не менше двох років стажу на керівних посадах, чи не менше одного року на ринках фінансових послуг;
- Протягом останніх п'яти років, директор фінансової компанії, не повинен бути керівником, фінансовим директором або головним бухгалтером фінансової установи, визнаної банкрутом, або щодо якої відкрито процедуру примусової ліквідації, або в таку фінансову компанію введена тимчасова адміністрація;
- Директор фінансової компанії не повинен мати не погашену або не зняту судимість;
- Мати бездоганну ділову репутацію.
Які вимоги встановлені до головного бухгалтера фінансової компанії? Головний бухгалтер фінансової компанії повинен відповідати наступним вимогам:
- Мати вищу освіту;
- Пройти курси підвищення кваліфікації та скласти екзамен (програма підвищення кваліфікації для головних бухгалтерів фінансових компаній);
- Мати стаж роботи на керівних посадах, пов'язаних з фінансовою або бухгалтерською діяльністю, або стаж роботи на ринках фінансових послуг на посадах, пов'язаних з фінансовою або бухгалтерською діяльністю - не менше 3 років;
- Протягом останніх п'яти років не бути керівником, фінансовим директором або головним бухгалтером фінансової установи, визнаної банкрутом, або щодо якої відкрито процедуру примусової ліквідації, або в таку фінансову компанію введена тимчасова адміністрація;
- Головний бухгалтер фінансової компанії не повинен мати не погашену або не зняту судимість.
Місцем реєстрації фінансової компанії може бути тільки нежитлове приміщення. Так само, у фінансовій компанії повинна бути комп'ютерна техніка, що дасть можливість виконання вимог встановлених Нацкомфінпослуг (систематизації, копіюванні та зберіганні даних про підписані договори про надання фінансових послуг), телефон, факс, доступ до інтернет.
- Створити юридичну особу (внести інформацію в ЕДРПОУ)
- вернутись до Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) для присвоєння даної компанії статусу фінансової установи, і включення в реєстр фінансових установ;
- Отримати ліцензію на відповідний вид фінансової діяльності:
- Ліцензія на надання послуг факторингу
- Ліцензія на надання фінансових кредитів для кредитної установи
- Ліцензія на надання фінансових кредитів для ломбарду
- Ліцензія на надання фінансової послуги – фінансовий лізинг
- Ліцензія на надання страхових послуг
- Ліцензія на надання фінансової послуги – обмін валют
- Ліцензія на надання фінансової послуги – переказ коштів
- Звернутись до Державного комітету фінансового моніторингу (держфінмоніторинг), для взяття на облік даної компанії, як такої, що згідно законодавства повинна бути взята на облік, як суб’єкт фінансового моніторингу;
За умови, що компанія отримала статус фінансової установи, взята на облік у державному фінансовому моніторингу, а так само виконані інші встановлені законодавством вимоги - така компанія може надавати фінансові послуги.
Небанківська фінансова холдингова компанія та компанія з надання допоміжних послуг, яка має спільного контролера з учасниками небанківської фінансової групи, входять до складу небанківської фінансової групи.
Переважна діяльність у групі здійснюється небанківською фінансовою установою (небанківськими фінансовими установами), якщо середньоарифметичне значення активів за останні чотири звітних квартали небанківської фінансової установи (небанківських фінансових установ) становить 50 і більше відсотків сукупного розміру середньоарифметичних значень активів усіх фінансових установ, що входять до цієї групи, за цей період.
Розрахунок переважної діяльності небанківської фінансової групи здійснюється щороку станом на 1 січня у порядку, визначеному Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
- діяльність в Україні фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій;
- діяльність Державного казначейства України та державних цільових фондів;
- діяльність Експортно-кредитного агентства, утвореного Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту".
- відомості про фінансові показники діяльності фінансової установи та її економічний стан, які підлягають обов'язковому оприлюдненню;
- перелік керівників фінансової установи та її відокремлених підрозділів;
- перелік послуг, що надаються фінансовою установою;
- ціну/тарифи фінансових послуг;
- кількість акцій фінансової установи, які знаходяться у власності членів її виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі фінансової установи перевищують п'ять відсотків;
- іншу інформацію з питань надання фінансових послуг та інформацію, право на отримання якої закріплено в законах України.
Фінансова установа до укладення з клієнтом договору про надання фінансової послуги додатково надає йому інформацію про:
- фінансову послугу, що пропонується надати клієнту, із зазначенням вартості цієї послуги для клієнта, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг;
- умови надання додаткових фінансових послуг та їх вартість;
- порядок сплати податків і зборів за рахунок фізичної особи в результаті отримання фінансової послуги;
- правові наслідки та порядок здійснення розрахунків з фізичною особою внаслідок дострокового припинення надання фінансової послуги;
- механізм захисту фінансовою установою прав споживачів та порядок урегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання фінансової послуги;
- реквізити органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (адреса, номер телефону тощо), а також реквізити органів з питань захисту прав споживачів;
- розмір винагороди фінансової установи у разі, коли вона пропонує фінансові послуги, що надаються іншими фінансовими установами.
Інформація, що надається клієнту, повинна забезпечувати правильне розуміння суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
- фінансову та консолідовану фінансову звітність, яка складається та подається відповідно до законодавства;
- звіт про корпоративне управління (для фінансових установ, утворених у формі акціонерних товариств), що складається відповідно до вимог цього Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг та прийнятих згідно з такими законами нормативно-правових актів органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, і подається:
- акціонерам фінансової установи;
- органам, які відповідно до закону здійснюють нагляд за діяльністю відповідної фінансової установи, разом з річною звітністю;
- звітні дані (інші, ніж фінансова та консолідована фінансова звітність), що складаються та подаються відповідно до вимог законів з питань регулювання ринків фінансових послуг та прийнятих згідно з такими законами нормативно-правових актів органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг;
- інформацію, що надається клієнтам відповідно до статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Фінансові установи, утворені у формі акціонерних товариств, додатково розкривають інформацію як емітенти відповідно до вимог законодавства про цінні папери.Фінансові установи повинні під час розкриття інформації дотримуватися вимог законодавства про мови.
Фінансові установи, нагляд за діяльністю яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повинні також розкривати шляхом розміщення на безоплатній основі в її загальнодоступній інформаційній базі даних про фінансові установи та на власних веб-сайтах (веб-сторінках) в обсязі та порядку, встановлених зазначеною комісією, таку інформацію:
- повне найменування, ідентифікаційний код та місцезнаходження фінансової установи;
- перелік фінансових послуг, що надаються фінансовою установою;
- відомості про власників істотної участі (у тому числі осіб, які здійснюють контроль за фінансовою установою);
- відомості про склад наглядової ради та виконавчого органу фінансової установи;
- відомості про відокремлені підрозділи фінансової установи;
- відомості про ліцензії та дозволи, видані фінансовій установі;
- річну фінансову та консолідовану фінансову звітність;
- відомості про порушення провадження у справі про банкрутство, застосування процедури санації фінансової установи;
- рішення про ліквідацію фінансової установи;
- іншу інформацію про фінансову установу, що підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Фінансові установи забезпечують доступність інформації, розміщеної на власних веб-сайтах (веб-сторінках) відповідно до частини четвертої цієї статті, не менше ніж за останні три роки.
- мають відповідний сертифікат аудитора;
- не мають взаємовідносин щодо права власності з фінансовою установою, діяльність якої перевіряється, не мають заборгованості перед цією установою або іншого конфлікту інтересів;
- внесені до відповідних реєстрів, що ведуться державними органами, які здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг. Порядок ведення реєстру визначається відповідним державним органом, який здійснює регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.
Внутрішній аудит (контроль) передбачає:
- нагляд за поточною діяльністю фінансової установи;
- контроль за дотриманням законів, нормативно-правових актів органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, та рішень органів управління фінансової установи;
- перевірку результатів поточної фінансової діяльності фінансової установи;
- аналіз інформації про діяльність фінансової установи, професійну діяльність її працівників, випадки перевищення повноважень посадовими особами фінансової установи;
- виконання інших передбачених законами функцій, пов'язаних з наглядом та контролем за діяльністю фінансової установи.
Структурний підрозділ або окрема посадова особа, що проводить внутрішній аудит (контроль), підпорядковується наглядовій раді, а у разі, коли законодавством не вимагається обов'язкове утворення наглядової ради, - вищому органу управління фінансової установи та звітує перед ними.
Структурний підрозділ, який проводить внутрішній аудит (контроль), організаційно не залежить від інших підрозділів фінансової установи.
Законодавством з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг можуть бути встановлені особливості організації та проведення внутрішнього аудиту (контролю).
Періодичність інспектування встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, залежно від типу фінансової установи.
Для проведення інспекції національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може залучати зовнішніх експертів, які мають відповідну кваліфікацію.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може досліджувати дані про клієнта фінансової установи тільки з метою виконання завдань нагляду.
Для проведення інспекції особа, яка наділена національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повноваженнями здійснювати інспекцію за місцем знаходження юридичної особи, що перевіряється (далі - уповноважена особа), має право запрошувати посадових осіб цієї юридичної особи для надання пояснень та вимагати надання необхідної інформації та документів.
- страхової діяльності;
- діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення;
- надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів;
- діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.
Плата за видачу ліцензії, що видана Радою міністрів Автономної Республіки Крим або місцевим органом виконавчої влади, становить 10 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття рішення про видачу ліцензії.
Будемо раді вам допомогти в питаннях пов’язаних з організацією та реєстрацією фінансових установ. Індивідуальний підхід до кожного клієнта. Кваліфіковані послуги з питань створення та реєстрації всіх видів фінансових установ, питань отримання ліцензій на фінансові послуги (факторинг, фінансовий лізинг, кредити і т.д.,), відкриття відділень фінансових установ.
Реєстрація всіх видів фінансових установ. Створення відокремлених підрозділів фінансової установи. Ліцензування діяльності фінансових установ. Супровід купівлі-продажу фінансових компаній
tel: 0671013668, 0993869134 Viber, Telegram, WhatsApp
email: pravofin7@gmail.com
Skype: Lawfin1