Розробка Стратегії зумовлена необхідністю підвищення ролі небанківського фінансового сектора в сучасному соціально-економічному житті країни та виникненням ознак стагнації на ринках небанківських фінансових послуг.

Система державного регулювання діяльності небанківських фінансових установ та інших суб’єктів нагляду на ринках небанківських фінансових послугне завжди має збалансований та системний характер.Правова база обмежується рамковим законодавством стосовно захисту прав споживачів, інвесторів, кредиторів, що разом з відсутністю спеціального законодавства по деяких небанківських фінансових установах стримує інтенсивність розвитку ринків небанківських фінансових послуг, знижує їх інвестиційну привабливість, деформує їх роль у розвитку економіки України в цілому.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

від 19.03.2015  499

СТРАТЕГІЯ реформування державного регулювання ринків небанківських  фінансових послугна 2015-2020 роки

Загальні положення

Розробка Стратегії зумовлена необхідністю підвищення ролі небанківського фінансового сектора в сучасному соціально-економічному житті країни та виникненням ознак стагнації на ринках небанківських фінансових послуг.

Система державного регулювання діяльності небанківських фінансових установ та інших суб’єктів нагляду на ринках небанківських фінансових послугне завжди має збалансований та системний характер.Правова база обмежується рамковим законодавством стосовно захисту прав споживачів, інвесторів, кредиторів, що разом з відсутністю спеціального законодавства по деяких небанківських фінансових установах стримує інтенсивність розвитку ринків небанківських фінансових послуг, знижує їх інвестиційну привабливість, деформує їх роль у розвитку економіки України в цілому.

Недостатня ефективність державного регулювання та нагляду, надмірна зарегульованість дозвільних процедур фінансовим установам та іншим піднаглядним організаціям, прояви недоброчесної поведінки службовців під час вирішення регуляторних питань необґрунтовано підвищують вартістьнадання фінансових послуг споживачам.

Перспективи розвитку ринків небанківських фінансових послугвизначаються ефективністю державної регуляторної політики, функціональністю нормативно-правових актів, спрямованих на створення дієвого механізму державного регулювання та нагляду, зниженням витрат діяльності фінансових установ, спричинених надлишковим та неефективним державним регулюванням, забезпеченням конкуренції на фінансовому ринку, запобіганням діяльності недобросовісних компаній, скоординованістю із сучасними процесами реформування та дерегуляції економіки України.

Стратегія визначає основні напрями та завдання для їх реалізації правового й інституційно-організаційного характеру, спрямовані на розбудову ефективного державного регулювання та нагляду з метою розвитку конкурентоспроможних ринків небанківських фінансових послуг, з урахуванням завдань, визначених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, Коаліційною Угодою, Стратегією сталого розвитку «Україна-2020», а також положеннями Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Мета, напрями та принципи реалізації Стратегії

Метою Стратегії є реформування  державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг длязабезпечення сприятливих умов їх подальшого розвитку, підвищення інвестиційної привабливості та відновлення довіри споживачів небанківських фінансових послуг.

Досягнення означеноїмети буде здійснюватися за такими напрямами:

  • дерегуляція на ринках небанківських фінансових послуг та спрощення регуляторного середовища;
  • удосконалення діяльності регулятора та підвищення ефективності державного нагляду;
  • захист інтересів споживачів фінансових послуг та відновлення довіри до ринків небанківських фінансових послуг;
  • регуляторний вплив на розвиток ринків небанківських фінансових послуг (пріоритети).

Принципами реалізації Стратегії є забезпечення відкритості, прозорості, неупередженості, професійності, передбачуваності, законності, недискримінаційності діяльності регулятора, відповідальність за дотримання законних прав та інтересів учасників ринків небанківських фінансових послуг.

Напрям 1. Дерегуляція на ринках небанківських фінансових послуг та спрощення регуляторного середовища

Буде усунуто надмірне регулювання та знято адміністративні бар’єри, оптимізовано реєстраційні та дозвільні процедури, створено сприятливі умови для ведення бізнесу, кожне рішення регулятора буде обґрунтовано і його наслідки належно прораховані

У рамках реалізації цього напряму передбачено такі завдання:

  • проведення комплексної інвентаризації наявної регуляторної бази у сфері надання небанківських фінансових послуг, правил проведення дозвільних та реєстраційних процедур на предмет актуальностіта наявності корупційної складової з подальшим скасуваннямнеефективних норм, оптимізацією ліцензійних умов та процесів отримання необхідних дозволів, усуненням бюрократичних перешкод, що виникають під час започаткуваннята здійсненнядіяльності з надання фінансових послуг;
  • запровадження принципів та цілей державного регулювання та нагляду відповідно до міжнародних стандартів IAIS (Міжнародної асоціації органів страхового нагляду) і принципів IOРS (Міжнародної організації органів нагляду за пенсійними фондами);
  • гармонізація законодавства України, що регулює діяльність небанківськихфінансових установ, до директив ЄС, імплементація яких передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС;                   
  • моніторинг суспільної думки щодо якості надання адміністративних послуг та невирішених питань на ринках небанківських фінансових послуг з метою подальшого створення сприятливого регуляторного середовища на цих ринках, запровадження практики залучення до розробки нормативно-правових актів інститутів громадянського суспільства для забезпечення балансу інтересів між бізнесом, державою тагромадянами;
  • упровадження обов’язкового здійснення оцінки витрат та економічних вигод при запровадженні державного регулювання для унеможливлення впровадження зайвих адміністративних навантажень, моніторинг результативності реалізації положень базових регуляцій;
  • сприяння утворенню саморегулівних організацій субєктами наглядуна ринках небанківських фінансових послуг та делегування їм окремих функцій  державного регулювання;
  • удосконалення системи аналізу, прогнозування та стратегічного планування політики у сфері надання небанківських фінансових послуг, що передбачає виконання оцінки реалізації стратегічних та оперативних планів, досягнення стратегічних цілейіз залученням учасників ринків фінансових послуг.

Напрям 2. Удосконалення діяльності регулятора та підвищення ефективності державного нагляду

Буде запроваджена нова модель взаємовідносин між державним регулятором та учасниками  ринків небанківських фінансових послуг, спрямована на перехід до державного сервісу, обов’язкових консультацій з інститутами громадянського суспільства. Буде зменшено наглядове навантаження на фінансові установи, діяльність яких не несе загрози невиконання зобов'язань перед споживачами, і посилення наглядових зусиль за фінансовими установами, діяльність яких є чи може бути загрозою для виконання таких зобов'язань

У рамках реалізації цього напряму передбачено такі завдання:

  • покращення механізмів міжвідомчої координації державних органів на ринках фінансових послуг для своєчасного виявлення поточних та потенційних зовнішніх і внутрішніх загроз та ризиків для фінансової стабільності й мінімізації їх негативного впливу на фінансову систему України;
  • налагодження конструктивного діалогу з учасниками ринків небанківських фінансових послуг, їхніми об’єднаннями, забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики;
  • посилення інституційної спроможності державного регуляторашляхом запровадження платежів нагляду, передбачивши спрямування отриманих коштів на цілі здійснення регулювання та нагляду на ринках небанківських фінансових послуг, із забезпеченням відкритої звітності за усіма коштами, поставленимизавданнями та результатами їх виконання;
  • проведення функціонального аналізу та вдосконалення організаційної структури Нацкомфінпослуг, спрямованої на ефективне виконання завдань та покладених функцій,  упровадження ефективних інструментів оцінювання їх виконання з урахуванням досягнення відповідних результативних показників;
  • упровадження процедури перевірки на доброчесність та моніторингу способу життя працівників Нацкомфінпослугз метою ліквідації корупційних проявів, виконання вимог Закону України «Про очищення влади», забезпечення об’єктивного добору кадрів, які відповідають найвищим професійним стандартам;
  • забезпечення впровадження системи пруденційного нагляду за небанківськими фінансовими установами та переходу на систему нагляду на основі оцінки ризиківшляхом здійснення оцінки, вимірювання та обмеження ризиків ліквідності фінансових установ з урахуванням ролі та частки на ринку, а також посилення вимог щодо розкриття інформації, управління ризиками, резервування та підвищення відповідальності фінансових установ за порушення зазначених вимог;
  • запровадження індикаторів аналізу фінансової звітності, більш чутливих до зміни фінансового стану, втрати надійності фінансової установи та ризиковості здійснених операцій;
  • удосконалення форм, порядку складання та подання звітності суб’єктами нагляду на ринках небанківських фінансових послуг з врахуванням актуальності показників для визначення їх фінансової стійкості та надійності, протидія недостовірній звітності, забезпечення можливості впровадження у Нацкомфінпослуг електронного документообігу для здійснення комунікацій з учасниками ринку в електронному форматі;
  • упровадження у практику регулярного проведення стрес-тестування фінансових установ для визначення їх фінансової стійкості;
  • аналіз та узагальнення типових порушень, встановлення основних причин, що їх викликали, підготовка пропозицій щодо виявлення, усунення та запобігання їм у майбутньому;
  • упровадження та нормативне закріплення прозорих та зрозумілих принципів застосування заходів впливу в залежності від видів порушень встановлених норм та правил, важкості їх наслідків та очікуваних результатів;
  • здійснення заходів щодо залучення коштів міжнародної технічної допомоги на цілі розвитку державного регулювання ринків небанківських фінансових послугта підвищення якості надання послуг для споживачів та бізнесу;
  • здійснення співробітництва з міжнародними організаціями та асоціаціями (IAIS, IOPS та ін.), а також укладення меморандумів про взаєморозуміння та обмін інформацією з іноземними регуляторами ринків небанківських фінансових послуг з метою обміну інформацією між сторонами стосовно транскордонної діяльності фінансових установ – об’єктів нагляду Нацкомфінпослуг;
  • запровадження нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами, переважна діяльність у яких здійснюється піднаглядними Нацкомфінпослуг фінансовими установами;
  • передача функцій щодо нагляду за бюро кредитних історій від Нацкомфінпослуг до Національного банку України.

Напрям 3. Захист інтересів споживачів фінансових послуг та відновлення довіри до ринків небанківських фінансових послуг

Буде реформовано систему захисту прав споживачів на ринках небанківських фінансових послуг та відновлено довіру до професійної діяльності  учасників цих ринків

У рамках реалізації цього напряму передбачено такі завдання:

  • удосконалення системи захисту прав споживачів на ринках небанківських фінансових послуг шляхом реалізації Стратегії реформування системи захисту прав споживачів на ринках фінансових послуг на 2012-2017 роки;   
  • створення загальнодоступної інформаційної бази даних Нацкомфінпослуг для  доступу споживачів фінансових послуг до інформації про діяльність фінансових установ, а також контроль за належним розкриттям фінансовими установами перед клієнтами повної і достовірної інформації, надання якої вимагається законом;
  • упровадження механізмів гарантування законних прав споживачів і інвесторів, зокремагарантування страхових виплат за договорами страхування життя, гарантування внесків (вкладів) на депозитні рахунки членів кредитнихспілок, внесківдовірителів фондів фінансування будівництва;
  • сприяння впровадженню системи рефінансування проблемних страхових компаній, кредитних спілок та інших фінансових установ, враховуючи державну підтримку та додаткові приватні донорські джерела;
  • упровадження відповідальності посадових осіб, органів управління та власників істотної частки фінансових установ за дії та бездіяльність, що призвели до неплатоспроможності фінансової установи;
  • проведення роботи з очищення ринків небанківських фінансових послуг від неплатоспроможних та недобропорядних фінансових установ; забезпечення швидкого та ефективного виведення з ринку таких установ на основі удосконалених механізмів ліквідації, у тому числі, примусової, та банкрутства;
  • сприяння запровадженню дієвого механізму досудового врегулювання спорів на ринках небанківських фінансових послуг шляхом прийняття об’єднанняминебанківських фінансових установ та інших суб’єктів нагляду на ринках небанківських фінансових послугта об’єднаннями споживачів ринкових стандартів урегулювання спірних питань, а також вирішення спорів шляхом медіації;
  • врегулювання питання щодо проблемної заборгованості на ринках фінансових послуг, у тому числі шляхом опрацювання питання щодо  доцільності створення державного агентства з відновлення активів та компенсації вкладів небанківських фінансових установ у неплатоспроможних банках;
  • посилення державного контролю за розповсюдженням реклами у сфері ринків фінансових послуг, притягнення до відповідальності рекламодавців та розповсюджувачів реклами у зазначеній сфері за порушення встановлених вимог;
  • встановлення вимоги до саморегулівних організацій на ринках фінансових послуг щодо запровадження стандартів (кодексів) поведінки для застосування фінансовими установами – їх учасниками;
  • забезпеченняумов щодо інформування споживачівфінансових послуг, у тому числі і потенційних, про фінансові послуги, які надаються небанківськими фінансовими установами, особливості функціонування різних видів фінансових установ, можливості, які надаються за такими видами послуг, а також права, обов’язки та відповідальність споживачів за різними видами небанківськихфінансових послуг з метою підвищення фінансової грамотності населення;
  • сприяння інститутам громадянського суспільствана ринках небанківських фінансових послуг щодо здійснення громадського контролю за фактами порушення законодавства фінансовими установамита іншими суб’єктами нагляду;
  • оперативне реагування на скарги споживачів щодо недобросовісних дій фінансових установ та інших суб’єктів нагляду.

Напрям 4. Регуляторний вплив на розвиток ринків небанківських фінансових послуг (пріоритети)

Буде забезпеченостворення сприятливих умов для зміцнення та сталого розвитку ринків небанківських фінансових послуг, здатних забезпечувати реальний сектор економіки необхідними фінансовими ресурсами, задовольняти потреби споживачів у якісних фінансових послугах, підвищити ефективність використання коштів державного та місцевих бюджетів під час управління ризиками транспортних аварій, природніх катаклізмів та техногенних катастроф, а також створення нових робочих місць, шляхом проведення державної політики зваженого регулювання та нагляду

У рамках реалізації цього напряму передбачено такі завдання:

  • сприяння становленню компаній зі страхування життя, недержавних пенсійних фондів, як значущих інституційних інвесторів у економіку України шляхом  розширення спектра та підвищення якості фінансових послуг, удосконалення податкового законодавства, створення умов участі страховиків у системі недержавного пенсійного забезпеченняз метою формування та залучення довгострокового інвестиційного ресурсу в економіку країни;
  • реформування правового забезпечення діяльності суб’єктів страхового та перестрахового брокерства, страхових агентів;
  • стимулювання розвиткудіяльності суб’єктів допоміжної діяльності на ринках небанківських фінансових послуг;
  • створення умов розвитку електронної комерції на ринках небанківських фінансових послуг;
  • удосконалення взаємовідносин банків та небанківських фінансових установ шляхом врегулювання проблемних питань банкострахування,забезпечення додаткових гарантій по депозитах, пов’язаних з розрахунком рівня платоспроможності небанківських фінансових установ, удосконалення валютного регулювання;
  • реформування ринку обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів шляхом запровадження механізму зв’язування частини коштів страхових резервів страховиків у складі фонду захисту потерпілих, удосконалення тарифної політики з орієнтацією на перехід до вільного ціноутворення, створення організаційно-нормативних передумов до запровадження системи «прямого врегулювання» та «електронного поліса», створення ефективної системи регламентних виплат;
  • створення умов та розвитокобов’язкового державного соціального медичного страхування за участю страхових компаній та забезпечення стимулів для добровільного медичного страхування;
  • сприяння імплементації норм і практик ЄС у сфері ядерного страхування, зокрема тих, що передбачені Віденською, Паризькоюконвенціями про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, Конвенцією про додаткову компенсацію за ядерну шкоду, в т.ч. визначення системи фінансового забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду, створення багаторівневого захисту, збільшення лімітів відповідальності та страхових сум, приведення поняття ядерної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, у відповідність до вказаних міжнародних конвенцій, зокрема, включення шкоди, яка заподіяна навколишньому середовищу, витрат на превентивні заходи, упущеної вигоди та ін., врегулювання проблемних питань щодо строку позовної давності (10 років), тероризму, звичайних радіоактивних викидів, моральної шкоди, трансграничної шкоди, єдиного компетентного суду, витрат на врегулювання збитків, в т.ч. судових витрат;
  • підвищення рівня страхового захисту громадян на час подорожей за кордоном, а також створення умов длязапровадження фінансового забезпечення (банківської гарантії або договору страхування) у суб’єкта туристичної діяльності на випадок неплатоспроможності та банкрутства;
  • розвиток системи сільськогосподарського страхування, що здійснюється з державною підтримкою, шляхомудосконалення ліцензування страхової діяльності,встановлення додаткових вимог щодо платоспроможності, якості активів і звітності страховиків, кваліфікаційних вимог дофахівців, задіяних у процесі страхування сільськогосподарської продукції, запровадження єдиних стандартів андеррайтингу та врегулювання збитків, удосконалення процесу наповнення інформаційних баз даних, необхідних для актуарного обчислення страхових тарифів, удосконалення гарантійного механізму забезпечення страхових виплат, в т.ч.за рахунок перестрахування та державної фінансової підтримки,запровадження норм щодо обов’язкової наявності договору страхування сільськогосподарської продукції як умови надання сільськогосподарським товаровиробникам окремих видів державної підтримки та дотацій, визначених Кабінетом Міністрів України, а також забезпечення страхування сільськогосподарської продукції, що є об'єктом державного цінового регулювання, з державною підтримкою виключно за типовими страховими продуктами, удосконалення діяльності Об’єднання страховиків «Аграрний страховий пул» на засадах відкритості і прозорості вступу;
  • створення умов для розвитку страхуваннянерухомості юридичними та фізичними особами від природних катастроф та техногенних аварій;
  • створення умов для запровадження фінансового забезпечення здійснення діяльності суб’єктами підприємницької діяльності шляхомзапровадження обов’язкової наявності договору страхування професійної відповідальності адвокатів, незалежних директорів, цивільної відповідальності імпортерів, пов’язаної зі сплатою митних платежів, перевізника за заподіяння шкоди життю, здоров'ю та майну пасажирів автомобільного,міського електричного, залізничного, морського перевізника та перевізника на внутрішніх водних шляхах, а такожінших видів страхування відповідальностіу відповідних сферах суспільного життя;
  • створення системи страхування експорту шляхом утворення спеціальної організації зі страхування та фінансування експорту;
  • здійснення заходів щодо поширення на кредитні спілки України виключень з Директиви 2013/36/ЄС Європейського парламенту та Ради від 26 червня 2013 рокупро доступ до діяльності кредитних організацій та пруденційний нагляд за діяльністю кредитних організацій та інвестиційних компаній, Директиви 2006/48/ЄС Європейського парламенту та Ради від 14 червня 2006 року щодо започаткування та здійснення діяльності кредитної установи;
  • розвиток ринку небанківського кредитування, що здійснюється кредитними установами, шляхом врегулювання питання щодо правових підстав та порядку залучення активів від юридичних та фізичних осіб з метою подальшого здійснення кредитування за рахунок таких коштів;
  • розвиток діяльності кредитних спілок шляхом запровадження норм щодо  можливості залучення до членів кредитних спілок фермерських, сільських господарств, об'єднань власників житла, профспілкових і релігійних організацій, встановлення обмеження діяльності за територіальним принципом, але передбачивши можливість при наявності певних дозволів працювати на суміжних / прилеглих територіях, запровадження реалізації через кредитні спілки державних кредитних програм, спрямованих на підтримку розвитку малого підприємництва в Україні у сфері послуг, виробництва, торгівлі та аграрному секторі;
  • запровадження механізмів підтримки ліквідності на ринку кредитних спілок шляхом взаємокредитування через об’єднані кредитні спілки та кооперативні банки, утворені кредитними спілками;
  • сприяння розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення;
  • створення умов до впровадження обов’язкової професійної пенсійної програми для окремих категорій працівників з підвищеним впливом шкідливих факторів виробничого середовища;
  • поступова відмова від застосування кількісних обмежень для цілей диверсифікації інвестиційного портфеля недержавних пенсійних фондів та перехід до застосування критеріїв і правил «розумного інвестора»;
  • вжиття заходів стосовно оздоровлення ринку щодо проблемних та формально існуючих недержавних пенсійних фондів та адміністраторів;
  • створення сприятливих умов для використання фінансового лізингуяк фінансового інструменту інвестування розвитку економіки України (зокрема фінансування технічного оснащення та оновлення виробництва) шляхом забезпечення стимулів до зростання кількості гравців на лізинговому ринку, зокрема представників міжнародних фінансових груп, збільшення обсягів портфеля лізингових угод та нових напрямків фінансування – новітніх технологій, енерго- та ресурсозбереження тощо;
  • створення умов підвищення надійності та виконання зобов’язань перед споживачами фінансових послуг при будівництві житла;
  • законодавче урегулювання діяльності ломбардів;
  • проведення аналізу та вдосконалення вимог щодо достатності капіталу, нормативів ліквідності, платоспроможності адміністраторів фінансових активів для придбання товарів у групах;
  • розробка дієвого механізму застосування регуляторного впливу до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи та отримання відповідної ліцензії.

Забезпечення реалізації Стратегії

Реалізація вимог Стратегії здійснюється згідно з Планом роботи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на відповідний рік.

Джерело інформації: офіційний сайт Нацкомфінпослуг https://nfp.gov.ua