В Україні діяльність з обміну валют підлягає ліцензуванню. Крім цього, цю діяльність можуть здійснювати виключно юридичні особи.

В даній статті ми розглядаємо виключно роздрібний обмін валют, як вид діяльності – те, що у нас прийнято називати пунктами обміну валют або простіше - обмінники.

Перше, що важливо розуміти - здійснення діяльності з обміну валют може здійснювати виключно юридична особа. Саме юридична особа може бути в подальшому внесена до державного реєстру фінансових установ (Національною комісією, що здійснює державне регулювання рикну фінансових послуг) та отримати генеральну ліцензію на обмін валют в НБУ. До такої  юридичної особи є ряд спеціальних вимог, в разі виконання яких їй буде надано можливість здійснювати валютно-обмінну діяльність на території України.

Нижче ми розглянемо основні аспекти організації діяльності фінансової установи для здійснення валюто-обмінних операцій, в тому числі через відкриття пунктів обміну валют.

1. Власний капітал юридичної особи. Статутний капітал фінансової компанії.

Власний капітал фінансової компанії повинен бути не менше - 20 000 000 гривень. 20 000 000 гривень - це мінімальний розмір власних коштів який повинен бути у фінансової компанії, що планує здійснювати діяльність з обміну валют шляхом відкриття пунктів обміну до 100-та штук.

У разі якщо у фінансової компанії кількість пунктів обміну валют буде більше 100-та штук - розмір власних коштів повинен бути збільшеним. З кожним відкриттям 50-ти нових пунктів обміну валют, законодавство зобов'язує фінансову компанію збільшувати власний капітал на 5 000 000 гривень.

Закон України «Про господарські товариства» забороняє використовувати для формування статутного капіталу господарських товариств (у тому числі і фінансової компанії) - бюджетні кошти, гроші отримані в кредит і під заставу, векселями і т.д.

Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює правило відповідно до якого статутний капітал фінансової компанії повинен бути сформований виключно грошовими коштами і розміщений на банківському рахунку в банку-резиденту України.

2. Наявність структурних підрозділів у фінансової компанії. Наявність пунктів обміну валют (операційних кас) у фінансової компанії.

На момент звернення за отриманням генеральної ліцензії Національного банку України у фінансовій компанії має бути створено не менше 5-ти структурних підрозділів/пунктів обміну валют/операційних кас. Такі підрозділи (пункти обміну валют) повинні відповідати матеріально-технічних вимог по обладнанню операційних кас, які встановлені НБУ.

Ці вимоги стосуються систем безпеки, забезпечення нормального функціонування касира (в тому числі щодо забезпечення безпеки в процесі виконання своїх трудових обов'язків касиром та обслуговування споживачів фінансових послуг), наявності необхідних технічних засобів по роботі з готівкою (детектори валют) і так далі.

Пункт обміну валют повинен бути забезпечений тривожною кнопкою, системою відеоспостереження, сейфом відповідного класу. Сама кабіна (операційна каса) в якій знаходитися робоче місце касира пункту обміну валют – повинна відповідати вимогам НБУ по класу захисту і т.д.

3. Структура власності фінансової компанії. Хто не може бути власником фінансової компанії, що здійснює діяльність з обміну валют на території України.

Державні регулятори, а це і НБУ і НАЦКОМФІНПОСЛУГ (Національна комісія, що здійснює діяльність з регулювання ринків фінансових послуг) при розгляді документів на предмет видачі дозволу на здійснення діяльності з обміну валют (надання статусу фінансової компанії і генеральної ліцензії) повинні розуміти, що структура власності фінансової компанії є прозорою.

НБУ має право відмовити у видачі ліцензії на обмін валют в разі якщо зазначена інформація (те що буде зазначено в пакеті документів поданих в НБУ для отримання ліцензії) не буде відповідати реальним обставинам справи. НБУ вважає, що структура власності єне прозорою якщо не можливо встановити всіх власників істотної участі в фінансовій компанії (наприклад, якщо структура власності побудована як трастова конструкція).

Так само НБУ може вважати структуру власності не прозорою в разі якщо заявлені власники фінансової компанії є номінальними (довіреними) власниками істотної участі у фінансовій компанії.

У разі якщо НБУ вважатиме структуру власності фінансової компанії не прозорою, НБУ має право додатково запросити необхідні документи і інформацію щодо заявлених власників. У разі якщо фінансова компанія не надає відповідні документи та інформацію щодо власників фінансової компанії – НБУ має право відмовити у видачі генеральної ліцензії.

4. Кваліфіковані кадри фінансової компанії. Вимоги до директора, головного бухгалтера фінансової компанії.

Законодавством України встановлено ряд вимог до директора і головного бухгалтера фінансової компанії. Такі вимоги стосуються спеціального трудового стажу, бездоганної діловоїрепутації, відсутності непогашеної судимості.

Так само, директор і головний бухгалтер фінансової компанії повинні пройти курси підвищення кваліфікації.

У фінансовій компанії повинен бути співробітник який буде відповідальним за ведення фінансового моніторингу. Даний співробітник протягом 3-х місяців з моменту призначення його на посаду повинен пройти курси підвищення кваліфікації.

Важливо, що у фінансовій компанії повинен бути внутрішній аудитор/служба внутрішнього аудиту. Організація ведення внутрішнього аудиту у фінансовій компанії повинна бути забезпечена протягом місяця з моменту внесення інформації про фінансову компанію до реєстру фінансових установ.

5. Вимоги до приміщень фінансової компанії. Вимоги до приміщень пунктів обміну валют.

Законодавством України чітко встановлено, що місцезнаходження фінансової компанії (як і місце де буде здійснюватися обмін валют - місцезнаходження пункту обміну валют) може бути виключно нежитлове приміщення.

Розміщення пунктів обміну валют в МАФ (мала архітектурна форма) - заборонено законом. Крім цього, юридична адреса фінансової копанні повинна бути зареєстрована  в нежитловому приміщенні (в цьому випадку діє правило, що таке приміщення має бути не менше 8-ми квадратних метрів).

Відносно самих пунктів обміну валют – то законодавець не встановлює вимог по квадратурі, при цьому повинні виконуватися вимоги з безпеки і матеріально-технічному обладнанні касового вузла.

6. Розрахунково-касовий апарат для пункту обміну валют. Діяльність пункту обміну валют дозволена тільки з використанням РРО.

В 2016 року в законодавство були внесені зміни в частині обов'язкового використання РРО при здійсненні валюто-обмінних операцій в пунктах обміну валют небанківських фінансових установ.

З огляду на те, що фактично пункт обміну валют зможе працюватипісля повідомлення фінансовою компанією НБУ про те, що він повністю відповідає вимогам, то наявність РРО (зареєстрованого в податковій) є одним з важливих факторів (при повідомленні НБУ про те, що фінансова компанія відкриває пункт обміну валют - потрібно буде подати письмове запевнення, що такий пункт відповідає всім вимогам законодавства - одним з яких є наявність зареєстрованого РРО в податковій інспекції).

7. Процес реєстрації фінансової компанії з обміну валют.

Процес легалізації діяльності фінансової компанії може займати від 3-х місяців. Даний термін обумовлений строками розгляду пакетів документів НАЦКОМФІНПОСЛУГ та НБУ на предмет надання статусу фінансової установи (включення до державного реєстру фінансових установ) та видачі генеральної ліцензії на обмін валют.

8. Підстави для відкликання генеральної ліцензії НБУ.

Генеральну ліцензію на обмін валют видає НБУ - відповідно і відкликати її може виключно НБУ.

НАЦКОМФІНПОСЛУГ - як орган регулятор небанківського фінансового ринку не наділена такими повноваженнями. При цьому НАЦКОМФІНПОСЛУГ може виключити фінансову компанію з державного реєстру фінансових установ, що фактично і буде підставою для прийняття НБУ рішення про відкликання генеральної ліцензії.

Основним для відкликання ліцензії у фінансовій компанії є систематичне порушення законодавства. При цьому НБУ передбачив, що кількість допустимих порушень залежить від кількості пунктів обміну валют у такої фінансової компанії.

Так при наявності у фінансової компанії до 300 пунктів обміну валют допустима кількість порушень - 5-ть.

При наявності 300 і більше, допустима кількість порушень - 10-ть.

Важливо відзначити що НБУ так само може тимчасово призупинити діяльність фінансової компанії з обміну валют, або не видавати генеральну ліцензію - якщо він вважає, що валюто-обмінному ринку України не сприятлива ситуація.