В Верховній Раді зареєстровано Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення прозорості діяльності Національного банку України та підвищення його відповідальності перед суспільством

Відповідно до пояснювальної записки Законопроект підготовлено з метоюпідвищення відповідальності НБУ за свої рішення, створення умов для дотримання ним законодавчо регламентованого порядку роботи, забезпечення прозорості та прогнозованості прийняття рішень в сфері банківського регулювання та нагляду, підпорядкування цих рішень загальним інтересам держави та розвитку економіки.

Необхідною складовою відновлення довіри до банківської системи та регулятора є також забезпечення широкого інформування суспільства про реальний стан справ у банківському секторі,правову та економічну обґрунтованість заходів, які вживаються НБУ. Воснову законопроекту покладено відповідні тези Стратегіїрозвитку банківської системи 2016-2020: «СИНЕРГІЯ РОЗВИТКУ БАНКІВ ТА ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ», яка була схвалена на всеукраїнському форумі, організованому у червні 2016 року за участі більше двох сотень вітчизняних та зарубіжних банкірів, експертів-практиків та науковців, а також рекомендована для врахування рішенням Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Парламенту, Кабінету Міністрів і Національному банку України, іншим органам влади.

Автори Проект обґрунтовують необхідність прийняття акту наступним.

Системні проблеми банківської системи, економіки України і суспільства, які продовжуютьпоглиблюватися,значною мірою обумовленіпротиріччям між надзвичайно потужними важелями,  сконцентрованими в Національному банку, і відсутністю механізмів забезпечення відповідності його діяльності інтересам суспільства. Рішення Національного банку України (НБУ) через валютний курс, ціни, надійність депозитів та вартість кредитів миттєво та масштабно впливають на рівень життя кожного громадянина і умови бізнесу. Хибне розуміння «незалежності» центрального банку як безконтрольності та безвідповідальності разом із значним розширенням повноважень, що відбулося останніми роками, становлять величезні ризики та вже призвели до значних фінансових втрат.  Слід визнати, що на сьогодні відсутні засоби, здатні стимулювати керівників НБУ до дотримання закону  та конструктивної фінансової політики. 

Відповідно до задекларованого в Статуті Європейського центрального банку принципу незалежності центральних банків українським законодавством Національному банку гарантовано невтручання у його діяльність з боку будь-яких державних органів тапосадових осіб.  Жоден державний орган чи інституція не мають повноважень для того, щоб проконтролювати ефективність виконання центральним банком своїх завдань, дотримання закону про НБУ. В цьому зв’язку, надзвичайно важливою є розбудова  в НБУ внутрішньої системи «стримань та противаг».  В основному законі – Конституції України – Раді НБУ приділено спеціальну увагу. Передбачено особливий порядок формування цього органу, визначено його завдання – розробка Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за їх дотриманням. Проваджувана НБУ політика має відповідати Основним засадам. Проте, практика показала, що правові засади діяльності Ради НБУ мають суттєві вади, внаслідок яких Рада НБУ тривалий час взагалі може не призначатися і визначений законом порядок  роботи НБУ не дотримується. Також відсутні реальні засоби, які б давали Раді НБУ можливість оцінювати роботу НБУ, так само як не встановлено наслідківзвернень Ради НБУ про незадовільну оцінку такої роботи.

Така недосконалість законодавства створює величезні корупційні ризики, які практично неможливо компенсувати діяльністю новостворених антикорупційних органів.

Існуюча система управління НБУ та система призначень посадових осіб обумовлює жорстку вертикаль внутрішньої «влади» та залежність рішень від волі однієї особи – Голови НБУ. Встановлена законом відповідальність Голови НБУ за діяльність НБУ перед Президентом та Верховною Радою України та підзвітність НБУ «в межах їх конституційних повноважень» є фікцією, оскільки, по-перше, Конституція не передбачає повноважень Президента та Верховної Ради щодо здійснення контролю за діяльністю НБУ, по друге, серед підстав звільнення Голови НБУ з посади немає жодної, пов’язаної з негативною оцінкою роботи НБУ.Положення закону щодо відповідальності членів Правління також є суто декларативними та містять внутрішню суперечність, оскільки передбачають «колегіальну» відповідальність «в межах компетенції» члена Правління.Взагалі не визначений порядок дострокового  звільнення керівників НБУ, процедура виявлення, наприклад, обставин, що обумовлюють втрату бездоганної ділової репутації. 

Вбачається, що норми відносно того, що службовці НБУ не несуть відповідальності за результати своїх рішень при реалізації наданих законом повноважень, поряд з відсутністю проведення незалежної правової експертизипри прийнятті нормативних актів містять завеликі корупційні чинники. Нещодавно встановлена заборона оскаржувати рішення НБУ інакше, ніж з метою встановлення їх законності (тобто, з метою підтвердження наявності у НБУ відповідних повноважень, а не по суті, щодо їх обґрунтованості), порушує визначене Конституцією право на правосуддя та ігнорує принцип поширення компетенції судових органів на всі правовідносини в державі. Неможливість зупинення дії рішень НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних  навіть під час їх судового оскарження призводить до непоправних для банку наслідків, навіть якщо у суді доводиться правота банку.

Визначені на даний момент основні функції НБУ не відповідають повною мірою світовій практиці, зокрема, досвіду Федеральної резервної системи США, серед основних завдань якої є сприяння забезпеченню більш повної зайнятості. Вони також не відповідають потребам сьогодення у нашій державі. За умови існуючої значної залежності внутрішнього товарного ринку від імпорту цінова стабільність недосяжна без стабільності обмінного курсу гривні відносно вільноконвертованих іноземних валют. Також, монетарна, регуляторна та наглядова політика НБУ по відношенню до банків повністю ігнорують потреби кредитування економіки та створення нових робочих місць, тобто не виконують основного завдання будь-якої банківської системи у суспільстві. В той же час, реалізація стратегії розвитку України можлива лише за умови об’єднання зусиль усіх інституцій та ресурсів заради спільної мети.

Діяльність НБУ в сфері банківського регулювання і нагляду залишається непрозорою та закритою для громадськості і учасників ринку. Масове оголошення банків неплатоспроможними призвело до катастрофічного падіння рівня довіри до банківської системи, втрати заощаджень населенням, спричинило хвилю банкрутств  та неплатежів, повної дестабілізації ринку. Встановлення, всупереч позиції багатьох авторитетних експертів, невиправданих вимог до обсягу та темпів нарощування капіталу призводить до знищення малих банків та монополізації ринку. Довіра до банківської системи та рівень кредитування економіки досягли найнижчих показників з часу проголошення незалежності.

Все це обумовлює необхідність вжиття рішучих заходів для повернення діяльності центрального банку у конструктивне правове русло. НБУ має «повернутися обличчям» до суспільства та стати часткою державної системи, що працює заради підвищення добробуту громадян та посилення потужності національної економіки, а не навпаки.

Проект

вноситься народними

депутатами України

Ляшком О. В.

Рибалкою С. В.

Галасюком В. В.

Поляковим М. А.

Козаченком Л. П.

Довбенком М. В.

Лавриком О. В.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення прозорості діяльності Національного банку України та підвищення його відповідальності перед суспільством

Верховна Рада України постановляє:

1. I.Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У статті 67 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56) частину п’яту виключити. 

У зв’язку з цим частини шосту – дев’яту вважати відповідно частинами п’ятою - восьмою.

2. У статті 152 Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492) частину сьому виключити.

3. Пункт 4частини п’ятої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35-37, ст. 446) виключити.

     4. У Законі України "Про Національний банк України"(Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами):

1) частину першу статті  5 доповнити реченням такого змісту:     «Здійснення Національним банком витрат у випадку не затвердження Радою Національного банку кошторису адміністративних витрат в установленому цим Законом порядку є підставою для розгляду Верховною Радою України питання про визнання діяльності Національного банку незадовільною»;

 2) частину восьму статті 5¹ доповнити реченням такого змісту: «Перераховування до Державного бюджету України суми частини прибутку до розподілу у разі незатвердження річної фінансової звітності Радою Національного банку є підставою для розгляду Верховною Радою України питання про визнання діяльності Національного банку незадовільною»;

3) у статті 6:

частину другу викласти у такій редакції:

«При виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки валютно-курсовоїта цінової стабільності в державі».

частину третю викласти у такій редакції:

«Національний банк  розробляє та проводить грошово-кредитну політику, спрямовану на стійке економічне зростання і максимальну зайнятість населення України». 

частину четверту викласти в такій редакції:

«Національний банк  підтримує відповідну економічну політику Кабінету Міністрів України, а також у межах своїх повноважень  сприяє фінансовій стабільності, в тому числі стабільності банківської системи, за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей, визначених у частинах другій та третій цієї статті.»;

4) у статті 9:

у частині першій:

пункти 1 та 2 викласти у такій редакції:

«1)розробляє та затверджує Основні засади грошово-кредитної політики, публікує їх в офіційних виданнях та подає щорічно до 15 вересня до Верховної Ради України для інформування;

2) здійснює контроль за проведенням грошово-кредитної політики відповідно до Основних засад грошово-кредитної політики, належним виконанням Національним банком функцій, передбачених статтею 6 цього Закону та дотриманням інших вимог цього Закону у діяльності Національного банку»; 

пункт 4 після слова «кошторис» доповнити словом «адміністративних»;

пункт 11 після слів «річну фінансову звітність Національного банку» доповнити словами «та інформацію про розподіл прибутку до розподілу за відповідний рік»;

абзаци п’ятий та шостий пункту 13 замінити трьома абзацами такого змісту:

«діяльності банківської системи, політики рефінансування, регулювання банківської діяльності та здійснення банківського нагляду;

діяльності платіжних систем та систем розрахунків, в тому числі платіжних систем, створених Національним банком;

приведення діяльності Національного банку у відповідність до Основних засад грошово-кредитної політики та вимог цього Закону»;

пункт 15 доповнити реченням такого змісту:

«Преміювання Голови Національного банку та його заступників здійснюється за результатами оцінки відповідності монетарних показників, показників банківської системи, стану валютного ринку та рішень, прийнятих Правлінням Національного банку, Основним засадам грошово-кредитної політики»;

пункт 18 доповнити словами «встановлює вимоги щодо надання кандидатами інформації стосовно своєї професійної діяльності, ділової репутації та фінансового стану»;

частину другу викласти у такій редакції:

«У разі неодноразового невиконання або неналежного виконання Правлінням Національного банку рішень Ради Національного банку, які є обов’язковими згідно з цим Законом, або наданих відповідно до пункту  13  частини першої цієї статті рекомендацій Рада Національного банку має право звернутися до Верховної Ради України та Президента України з обґрунтованим викладенням своєї позиції та повідомленням про недотримання Національним банком Основних засад грошово-кредитної політики або про прийняття Національним банком рішень, які ставлять під загрозу належне виконання ним функцій, передбачених статтею 6 цього Закону, або  про порушення Національним банком вимог цього Закону»;

    доповнити частиною такого змісту:

«Особи, яким стало відомо про виникнення обставин, які відповідно до цього Закону є підставою для дострокового звільнення з посади Голови Національного банку або його заступників, зобов’язані повідомити про це Раду Національного банку. Рада Національного банку повідомляє про такі обставини відносно Голови Національного банку – Верховну Раду України та Президента України, відносно заступників Голови Національного банку – Голову Національного банку».

5) статтю 11 після частини третьої доповнити частиною такого змісту:

«Рада Національного банку  у порядку, визначеному її Регламентом, здійснює аналіз монетарних показників, показників банківської системи, стану валютного ринку та рішень, прийнятих Правлінням Національного банку, з метою визначення їх відповідності Основним засадам грошово-кредитної політики. Результати аналізу підлягають опублікуванню на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України не рідше ніж раз на чотири місяці»;

у зв’язку з цим частини четверту-восьму вважати відповідно частинами п’ятою-дев’ятою;

частину восьму після слів «представники суб'єктів підприємницької діяльності» доповнити словами «та їх об’єднань, громадських організацій»;

6) частину п’яту статті 13 доповнити реченням такого змісту:

«Рішення Ради Національного банку про направлення  відповідно до частини другої статті 9 цього Закону звернення до Верховної Ради України та Президента України підлягають оприлюдненню на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України».

7) частину першу статті 14 після слів «згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики» доповнити словами «та наданими Радою Національного банку рекомендаціями»;

8) у статті 15:

у частині першій:

у пункті 1 абзац другий виключити;

    у пункті 2 слова «для інформування» виключити;

частину другу викласти в такій редакції:

«Правління Національного банку несе колегіальну відповідальність за прийняті Правлінням рішення. Голова Національного банку несе персональну відповідальність за результати діяльності Національного банку та дотримання Національним банком вимог цього Закону перед Президентом України та Верховною Радою України»; 

      9) статтю 17 доповнити частиною такого змісту:

     «Члени Ради Національного банку мають право брати участь у засіданнях Правління Національного банку з правом дорадчого голосу. Про проведення засідання Правління та порядок денний такого засідання Раді Національного банку має бути повідомлено не пізніш як за два дні до його проведення».

10) у статті 18:

 частину восьму після пункту 3 доповнити пунктом 3¹ такого змісту:

«3¹) визнання діяльності Національного банку незадовільною»;

після частини восьмої доповнити новими частинами такого змісту:

«Визнання факту втрати Головою Національного банку бездоганної ділової репутації здійснюється за рішенням Верховної Ради України або Президента України. 

Президент вносить до Верховної Ради України подання про звільнення Голови Національного банку України не пізніше 5 днів з дня виникнення обставин, передбачених частиною восьмою цієї статті»;

у зв’язку з цим частини дев’яту-одинадцяту вважати відповідно частинами одинадцятою-тринадцятою;

11) у статті 20:

частину першу доповнити реченням такого змісту:

«Забороняється виконання обов’язків заступника Голови Національного банку особою, яка в установленому порядку не призначена на посаду Радою Національного банку»;

 частину шосту доповнити словами «а також додаткову інформацію стосовно своєї професійної діяльності, ділової репутації та фінансового стану відповідно до вимог, встановлених Радою Національного банку».

частину сьому викласти у такій редакції:

«За результатами розгляду інформації, наданої кандидатом та отриманої з інших доступних джерел, Рада Національного банку приймає рішення про призначення особи на посаду заступника Голови Національного банку або про вмотивовану відмову у такому призначенні. Одна кандидатура може вноситися не більше двох разів»;

частину восьму після пункту 3 доповнити пунктом 3¹ такого змісту:

«3¹) визнання діяльності Національного банку незадовільною»;

після частини восьмої  доповнити новою частиною такого змісту:

«Визнання факту втрати заступником Голови Національного банку бездоганної ділової репутації здійснюється за рішенням Голови Національного банку»;

у зв’язку з цим частини дев’яту, десяту вважати відповідно частинами десятою, одинадцятою;

частину одинадцяту доповнити реченням такого змісту:

«Заступник Голови Національного банку, якого звільнено з посади відповідно до пункту 3¹ частини восьмої цієї статті, продовжує виконувати свої обов’язки до вступу на посаду новопризначеного заступника Голови (крім заступника Голови, на якого покладається виконання обов’язків Голови відповідно доЗакону України«Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України»)»;

12) у статті 24:

частину першу після слів «показники діяльності Національного банку»доповнити словами «та банківської системи»;

частину другу виключити;

  у зв’язку з цим частини третю, четверту вважати відповідно частинами другою, третьою;

у частині другій слова  «а також інша необхідна інформація» замінити словами «інша необхідна інформація, а також проводяться консультації з компетентними представниками Кабінету Міністрів України, провідними експертами з фінансових та економічних питань»;

13) у статті 51:

у частині першій слова «в межах їх конституційних повноважень» виключити;

у пункті 4 частини другої слово «доповідь» замінити словом «доповіді»;

доповнити після частини другої новою частиною такого змісту:

«Верховна Рада України, на підставі звернення Ради Національного банку відповідно до частини другої статті 9 цього Закону (у разі відсутності призначеної в установленому порядку Ради Національного банку – за власної ініціативи), має право розглянути питання про недотримання Національним банком Основних засад грошово-кредитної політики або прийняття Національним банком рішень, які ставлять під загрозу належне виконання ним функцій, передбачених статтею 6 цього Закону, або  порушення Національним банком вимог цього Закону та прийняти резолюцію про визнання роботи Національного банку незадовільною»;

у зв’язку з цим частини третю-п’яту вважати відповідно частинами четвертою-шостою;

14) у статті 56:

частину четверту доповнити реченням такого змісту:

«Постанови Правління Національного банку про віднесення банку до категорії неплатоспроможних підлягають оприлюдненню на офіційній Інтернет-сторінці Національного банку разом з інформацією про підстави прийняття такого рішення, про заходи, що вживалися Національним банком з метою недопущення віднесення банку до категорії неплатоспроможних, та повним текстом звітів про інспектування банку, складених протягом трьох років до дати віднесення банку до категорії неплатоспроможних».

у частині п’ятій слова у дужках «(крім нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом)» виключити;

частину шосту викласти в такій редакції:

«Нормативно-правові акти Національного банку  набирають чинності з дня їх державної реєстрації в порядку, передбаченому для центральних органів виконавчої влади, якщо більш пізній строк набрання чинності не передбачений у такому акті»;.

частини сьому та восьму виключити;

у зв’язку з цим частину дев’яту вважати частиною сьомою;

15) статтю 58 після частини першої доповнити частиною такого змісту:

«Зміна вимог до регулятивного капіталу банків може здійснювати не частіше, ніж раз на рік»;

у зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

16) статтю 64¹ викласти в такій редакції:

«Стаття 64¹. Уникнення конфлікту інтересів та відшкодування шкоди

Члени Правління Національного банку та інші працівники Національного банку, члени Ради Національного банку повинні неухильно дотримуватися Кодексу етики працівника Національного банку та уникати будь-яких ситуацій, внаслідок яких може виникнути конфлікт інтересів.

Шкода, заподіяна внаслідок рішень, дій та/або бездіяльності Національного банку відшкодовується Національним банком. Національний банк зобов’язаний звернутися з позовом про відшкодування  завданої шкоди у порядку регресу до посадових осіб Національного банку, що прийняли відповідні рішення або відповідно до законодавства зобов’язані були вчинити певні дії (утриматися від їх вчинення).

Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок рішень, дій та/або бездіяльності Національного банку, не звільняє винних осіб від адміністративної та/або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством»; 

17) пункт 3 частини першої статті 68 викласти в такій редакції:

«3) щоквартально (а за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи – щомісячно) публікує на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку показники, що характеризують фінансову стійкість банківської системи, обсяги кредитування економіки та заборгованість за кредитними операціями банків»;

18) статтю 74 виключити.

II. Цей Закон набирає чинності через місяць починаючи з дня, наступного за днем його опублікування. 

Голова Верховної Ради України

А. Парубій

Джерело інформації: офіційний сайт Верховної Ради України http://rada.gov.ua