ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ “Про валюту”. На офіційному сайті НБУ розміщено інформацію про підтримку Національною радою реформ ініціативи, щодо подання на розгляд Верховної Ради України пропозиції Національного банку до проекту Закону України "Про валюту" - єдиного рамкового законодавчого акту, що регулюватиме питання організації валютного регулювання та здійснення валютного нагляду.
Цей Закон встановлює загальні правові засади у сфері проведеннявалютних операцій та здійснення валютного регулювання та валютногонагляду, а також визначає права та обов’язки суб’єктів валютних операцій тавідповідальність за порушення ними норм валютного регулювання.
Як зазначено на сайті НБУ - чинне валютне законодавство, побудоване навколо Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 1993 року, втратило ефективність і перетворилося на одну з перепон для припливу капіталу в Україну.
По-перше, застаріле законодавство унеможливлює перехід до ліберальних принципів.
По-друге, наразі законодавство щодо валютних операцій – складне, заплутане та суперечливе.
На переконання Національного банку, місце Декрету та низки пов’язаних нормативних актів має посісти Закон "Про валюту". Наявність єдиного рамкового закону про валютне регулювання зробить його прозорим, простим та зрозумілим для населення, бізнесу та банків, а Національному банку дасть можливість більш оперативно та ефективно реагувати на зміни стану платіжного балансу та кон'юнктури ринку.
НБУ вважає, що прийняття закону уможливить перехід України до нової - ліберальної, прозорої та сучасної – моделі валютного регулювання, запропонованої Національним банком. Нагадаємо, концепцію цієї моделі та дорожню карту переходу до неї Національний банк презентував 1 грудня 2016 року.
ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ “Про валюту”
Цей Закон встановлює загальні правові засади у сфері проведеннявалютних операцій та здійснення валютного регулювання та валютногонагляду, а також визначає права та обов’язки суб’єктів валютних операцій тавідповідальність за порушення ними норм валютного регулювання.
Метою цього Закону є запровадження вільного проведення валютнихоперацій, правове забезпечення єдиної державної політики у сфері валютнихоперацій на території України.
Стаття 1. Принципи валютного регулювання
Валютне регулювання в Україні ґрунтується на таких принципах:
а) незалежність монетарної політики держави;
б) гнучкий валютний курс;
в) незалежність Національного банку України у формуванні тавпровадженні валютної політики;
г) пріоритет ринкових інструментів валютного регулювання нададміністративними;
ґ) свобода проведення валютних операцій;
д) здійснення державної політики у сфері валютного регулювання івалютного нагляду з метою забезпечення стабільності фінансової системи таплатіжного балансу України.
Стаття 2. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
банківські метали – золото, срібло, платина, метали платинової групи,доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, узливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені здорогоцінних металів;
валютне регулювання – норми, що регулюють діяльність суб’єктіввалютних операцій, визначають загальні принципи їх проведення, порядокздійснення валютного нагляду, відповідальність за порушення валютногозаконодавства;
валютний нагляд – система контролю за дотриманням суб’єктамивалютних операцій валютного законодавства;
валютні операції ‒ операції, що мають хоча б одну з таких ознак:
а) операції, що пов’язані з переходом права власності на валютніцінності та/або прав вимоги та зобов’язань, предметом яких є валютніцінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами інерезидентами, за винятком операцій, що здійснюються міжрезидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;
б) торгівля валютними цінностями;
в) транскордонні перекази коштів та транскордонне переміщеннявалютних цінностей;
валютні цінності ‒ національна валюта, іноземна валюта та банківськіметали;
іноземна валюта:
а) грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у виглядібанкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та єзаконним платіжним засобом на території відповідної іноземної державиабо групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаютьсяз обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу;
б) дорожні чеки, виражені в грошових одиницях іноземних держав;
в) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах,виражені в грошових одиницях іноземних держав і міжнароднихрозрахункових (клірингових) одиницях, і що належать до виплати віноземній валюті;
г) електронні гроші, номіновані в грошових одиницях іноземнихдержав та/або банківських металах;
національна валюта:
а) грошові знаки грошової одиниці України – гривні у виглядібанкнот і монет, у тому числі обігові, пам’ятні та ювілейні монети, і вінших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобомна території України, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу,але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу;
б) дорожні чеки, виражені в гривні;
в) кошти на рахунках в банках та інших фінансових установах,виражені в гривні;
г) електронні гроші, номіновані в гривні;
нерезиденти:
а) фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи безгромадянства), які мають постійне місце проживання за межами України,в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;
б) юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що немають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), змісцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповіднодо законодавства іноземної держави та інші суб’єкти господарювання, частки участі в яких належать резидентам;
в) розташовані на території України іноземні дипломатичні,консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародніорганізації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюютьпідприємницької діяльності на підставі законів України;
резиденти:
а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи безгромадянства), які мають постійне місце проживання на території України, утому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном;
б) юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що немають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), змісцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність напідставі законів України;
в) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційніпредставництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичніпривілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України закордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;
суб’єкти валютних операцій ‒ резиденти та/або нерезиденти, якіпроводять валютні операції;
торгівля валютними цінностями ‒ операції щодо торгівлі (купівлі,продажу) або обміну валютних цінностей, що здійснюються як в готівковій(для банківських металів – із фізичною поставкою), так і в безготівковійформах (для банківських металів – без фізичної поставки);
транскордонне переміщення валютних цінностей ‒ ввезення, пересиланняна митну територію України, вивезення, пересилання з території України аботранзит через територію України валютних цінностей;
транскордонний переказ коштів ‒ рух певної суми коштів в Україну абоза її межі з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому вготівковій формі;
уповноважені установи ‒ банки, небанківські фінансові установи танаціональний оператор поштового зв’язку, які отримали ліцензіїНаціонального банку України згідно із цим Законом.
Інші терміни, що використовуються в цьому Законі, вживаються узначеннях, визначених у законах України.
Стаття 3. Валютне законодавство
1. Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій,регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами, а такожнормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
2. Законодавче регулювання питань валютного регулювання і валютногонагляду установлюється або змінюється виключно цим Законом. Змінаположень цього Закону може здійснюватися виключно шляхом внесення зміндо цього Закону.
Стаття 4. Сфера дії Закону
1. Цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері здійсненнявалютних операцій, зокрема визначає порядок їх здійснення, суб’єктів цихоперацій, їх права та обов’язки, компетенцію органів валютного нагляду,права та обов’язки агентів валютного нагляду, а також відповідальність запорушення валютного законодавства.
2. Дія цього Закону не поширюється на валютні операції, що проводятьоргани державної влади в межах своїх повноважень від імені та за рахунокдержави.
Стаття 5. Свобода проведення валютних операцій
1. Будь-які валютні операції здійснюються без обмежень, якщо інше непередбачено валютним законодавством.
2. Нерезиденти мають усі права, надані резидентам України у сферіздійснення валютних операцій.
3. У передбачених цим Законом випадках (відсотків) за депозитами/кредитами (позиками), які можуть проводитися як віноземній валюті так і в національній валюті.
Стаття 7. Торгівля валютними цінностями
1. Торгівля валютними цінностями здійснюється на міжбанківськомувалютному ринку України та на міжнародних ринках відповідно до валютногозаконодавства.
2. Структуру міжбанківського валютного ринку, перелік його учасників,а також умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськимиметалами на міжбанківському валютному ринку визначає Національний банкУкраїни.
3. Торгівля валютними цінностями в готівковій формі здійснюєтьсятільки через уповноважені установи відповідно до валютного законодавства.
Стаття 8. Транскордонний переказ коштів
Транскордонний переказ коштів здійснюється в національній таіноземній валютах без обмежень. Такий переказ здійснюється тільки черезуповноважені установи.
Стаття 9. Транскордонне переміщення валютних цінностей
1. Транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностейу сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 000 євро підлягаєписьмовому декларуванню центральному органу виконавчої влади, щозабезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику.
2. Транскордонне переміщення юридичними особами валютнихцінностей здійснюється через повноважного представника без обмеженнясуми на умовах письмового декларування центральному органу виконавчоївлади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митнуполітику.
3. Транскордонне пересилання валютних цінностей шляхом поштовихвідправлень дозволено тільки як поштові відправлення з оголошеноювартістю.
4. Порядок транскордонного переміщення валютних цінностей визначаєНаціональний банк України.
5. Порядок транскордонного пересилання валютних цінностей шляхомпоштових відправлень визначається центральним органом виконавчої влади угалузі зв'язку.
Стаття 10. Ліцензії Національного банку України
1. Банки здійснюють валютні операції на підставі банківської ліцензії.
2. Здійснення небанківськими фінансовими установами/національнимоператором поштового зв’язку валютних операцій потребує отриманняліцензій Національного банку України на здійснення валютних операцій, якщоці операції пов’язані з наданням цими установами таких фінансових послуг:
1) діяльність з обміну валют (здійснення операцій з торгівлі валютнимицінностями в готівковій формі);
2) переказ коштів;
3) надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансовогокредиту;
4) факторинг (тільки в частині проведення розрахунків на територіїУкраїни в іноземній валюті між факторами та клієнтами за операціями зміжнародного факторингу щодо відступлення права грошової вимоги доборжника-нерезидента);
5) інших, визначених Національним банком України.
3. Порядок видачі ліцензій, підстави для відмови у видачі ліцензій, атакож для призупинення дії чи відкликання ліцензій, установлюєНаціональний банк України.
4. Ліцензії на здійснення валютних операцій видаються небанківськимфінансовим установам та національному оператору поштового зв’язкубезстроково.
5. Національний банк України веде реєстр осіб, яким видано ліцензії наздійснення валютних операцій, та розміщує цей реєстр на сторінкахОфіційного інтернет-представництва Національного банку України.
Стаття 11. Надання інформації про валютні операції
1. Уповноважені установи зобов’язані надавати Національному банкуУкраїни інформацію про валютні операції.
2. Нерезиденти зобов’язані надавати інформацію про валютні операціївідповідно до частини першої цієї статті в межах, що стосуються їх діяльностів Україні.
3. З метою збору додаткової статистичної інформації Національний банкУкраїни має право здійснювати збір інших періодичних статистичних даних.
4. Національний банк України визначає докладний зміст, форми,періодичність та строки, спосіб, порядок подання звітності для виконання зобов’язань щодо надання інформації про валютні операції, відповідно до цієїстатті.
5. Національний банк України співпрацює з іншими державнимиорганами щодо обміну інформацією, пов’язаною з проведенням валютнихоперацій їх суб’єктами.
Стаття 12. Валютний нагляд
1. Валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного наглядута агентами валютного нагляду.
2. Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону єНаціональний банк України, державний орган, що забезпечує формування тареалізує державну податкову і митну політику, та центральний органвиконавчої влади у галузі зв’язку. Органи валютного нагляду в межах своєїкомпетенції здійснюють нагляд за виконанням резидентами та нерезидентамиобов’язків, визначених валютним законодавством.
3. Національний банк України здійснює валютний нагляд зауповноваженими установами.
4. Державний орган, що забезпечує формування та реалізує державнуподаткову і митну політику, здійснює нагляд за дотриманням суб’єктамигосподарювання (крім уповноважених установ) та фізичними особами вимогвалютного законодавства.
5. Центральний орган виконавчої влади у галузі зв'язку здійснює наглядза дотриманням правил поштових переказів та транскордонного пересиланнявалютних цінностей шляхом поштових відправлень.
6. Уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітнимиНаціональному банку України. Уповноважені установи під час проведенняними валютних операцій здійснюють безпосередній нагляд за виконаннямвимог валютного законодавства суб’єктами господарювання (крім іншихуповноважених установ) та фізичними особами, що здійснюють валютніоперації через ці уповноважені установи, та надають інформацію (звітують)Національному банку України. Агенти валютного нагляду мають правовимагати в суб’єктів валютних операцій документи, пов’язані зі здійсненнямвалютних операцій, а суб’єкти валютних операцій зобов’язані подавати такідокументи на вимогу агентів валютного нагляду.
7. Валютний нагляд здійснюють органи валютного нагляду та агентивалютного нагляду з метою:
а) визначення відповідності проведених валютних операцій валютномузаконодавству;
б) перевірки наявності підтвердних документів щодо проведенихвалютних операцій;
в) перевірки повноти, об’єктивності і достовірності інформації провалютні операції, наданої резидентами та нерезидентами.
8. Порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного наглядувизначає Національний банк України.
9. Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки осіб, якіє об’єктами їх нагляду, з питань дотримання вимог валютного законодавства.
Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютногозаконодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентіввалютного нагляду та інших осіб, які є об’єктом таких перевірок, наданнядоступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документівта іншої інформації про валютні операції та пояснень щодо відповіднихвалютних операцій, а агенти валютного нагляду зобов’язані безоплатно
надавати відповідний доступ, документи та іншу інформацію.
10. Органи валютного нагляду мають право вимагати від агентіввалютного нагляду та інших осіб, які є об’єктом валютного нагляду, виконаннявимог валютного законодавства, а в разі виявлення порушень вимог валютногозаконодавства застосовувати заходи впливу, передбачені законом.
11. Органи валютного нагляду можуть обмінюватись інформацією щодовиявлених порушень вимог валютного законодавства, яка була отримана нимипід час здійснення валютного нагляду, з метою застосування щодо осіб, які єоб’єктом валютного нагляду, заходів впливу, передбачених законом.
Стаття 13. Заходи захисту
1. Національний банк України за наявності ознак нестійкогофінансового стану банківської системи, тиску на платіжний баланс України,виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/абофінансової системи країни має право запроваджувати заходи захисту у виді:
1) обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті;
2) установлення граничних строків розрахунків за операціями з експортута імпорту товарів;
3) установлення особливостей проведення операцій, пов’язаних із рухомкапіталу;
4) запровадження спеціальних дозволів на проведення окремихвалютних операцій;
5) резервування коштів за валютними операціями;
6) інших заходів, визначених статтею 71 Закону України “ПроНаціональний банк України”.
2. Наявність ознак, що є підставою для запровадження заходів захисту,підтверджує Рада з фінансової стабільності, повноваження якої визначаютьсяуказом Президента України.
3. Строк дії заходів захисту, уведених відповідно до частини першої цієїстатті, не перевищує шість місяців із часу їх введення.
4. На час дії заходів захисту інші норми законодавства України діють участині, що не суперечить цим заходам.
Стаття 14. Особливості застосування заходів захисту у видіобмеження строку розрахунків
1. Національний банк України має право вводити заходи захисту у видіобмеження строку розрахунків за експортними та імпортними операціямирезидентів.
2. У разі встановлення Національним банком України строкурозрахунків за експортними операціями резидентів виручка резидентів віноземній валюті від експорту продукції та/або робіт, транспортних послугпідлягає зарахуванню на їх рахунки, відкриті в іноземній валюті, вуповноважених установах у строки виплати заборгованостей, зазначені вконтрактах, але не пізніше строку, установленого Національним банкомУкраїни. Строк виплати заборгованостей обчислюється з дати митногооформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації продукції, щоекспортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг – з моменту підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, наданнятранспортних послуг.
3. У разі встановлення Національним банком України строкурозрахунків за імпортними операціями резидентів резиденти під часздійснення імпортних операцій на умовах відстрочення поставки не можутьвстановлювати відстрочення, що перевищує строк, установленийНаціональним банком України.
4. Строки, установлені Національним банком України відповідно дочастини першої цієї статті, можуть бути продовжені центральним органомвиконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічногорозвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничоїкооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки,гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарівспеціального призначення.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику усфері економічного розвитку, протягом п’яти робочих днів із дати видачівисновку, зазначеного в абзаці першому частини четвертої цієї статті,інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику,про видачу такого висновку.
5. Порушення резидентами строку розрахунків, установленогоНаціональним банком України згідно із цією статтею, тягне за собоюстягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суминеодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті,перерахованої в національну валюту за курсом Національного банку України,установленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмірнарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартостінедопоставленого товару).
6. Державний орган, що забезпечує формування та реалізує державнуподаткову і митну політику, має право за результатами документальнихперевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену частиноюп’ятою цієї статті.
7. Національний банк України може передбачити інші особливостізастосування заходів захисту у виді обмеження строку розрахунків щодопевних видів експортних та імпортних операцій.
Стаття 15. Заходи впливу до порушників валютного законодавства
1. До уповноважених установ, що порушили вимоги валютногозаконодавства, адекватно вчиненому порушенню застосовуються заходивпливу.
2. У разі порушення банками, філіями іноземних банків вимогвалютного законодавства Національний банк України адекватно вчиненомупорушенню або рівню загрози інтересам вкладників чи інших кредиторівбанку застосовує заходи впливу відповідно до Закону України “Про банки ібанківську діяльність” та в порядку, визначеному Національним банкомУкраїни.
У разі порушення вимог валютного законодавства небанківськимифінансовими установами, національним оператором поштового зв’язкуНаціональний банк України адекватно вчиненому порушенню застосовуєзаходи впливу відповідно до законодавства про регулювання діяльності знадання фінансових послуг та в порядку, визначеному Національним банкомУкраїни.
3. У разі порушення вимог валютного законодавства юридичними (крімуповноважених установ) і фізичними особами центральний орган виконавчоївлади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митнуполітику, має право застосовувати заходи впливу, у тому числі у виглядіштрафних санкцій, відповідно та в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансовоїполітики. Розміри штрафних санкцій, що застосовуються до юридичних (крімуповноважених установ) і фізичних осіб за порушення вимог валютногозаконодавства, встановлюються центральним органом виконавчої влади, щозабезпечує формування державної фінансової політики за погодженням зНаціональним банком України.
Стаття 16. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців із дня, наступного заднем його опублікування.
2. Визнати такими, що втратили чинність із дня набрання чинності цимЗаконом:
1) Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютногорегулювання і валютного контролю” (Відомості Верховної Ради України(ВВР), 1993, № 17, ст.184);
2) Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземнійвалюті” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 40, ст. 364).
3. Національному банку України до дня набрання чинності цим Закономпривести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону та/абозабезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для йогореалізації.
4. Кабінету Міністрів України до дня набрання чинності цим Законом:привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Законута забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для йогореалізації;
забезпечити прийняття та/або приведення міністерствами, іншимицентральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів увідповідність до цього Закону.
5. Установити, що нормативно-правові акти Національного банкуУкраїни, прийняті відповідно до пункту 3 цієї статті, якими запроваджуютьсявизначені частиною першою статті 13 цього Закону заходи захисту та якінабирають чинності одночасно з набранням чинності цим Законом, діють безурахування обмежень, встановлених частиною третьою статті 13 цьогоЗакону. Такі нормативно-правові акти діють до визнання їх Національнимбанком України такими, що втратили чинність, на підставі рішення Ради зфінансової стабільності щодо стабілізації фінансового стану банківськоїсистеми та відсутності ознак нестійкого фінансового стану банківськоїсистеми, а також обставин, що загрожують стабільності банківської та/абофінансової системи країни, але не раніше введення в дію закону проміжнародну співпрацю України в галузі оподаткування, який визначатиме:
правила оподаткування контрольованих іноземних компаній;
правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній;
правила щодо обмеження витрат на фінансові операції з пов’язанимиособами;
правила оподаткування постійного представництва;
заходи стосовно запобігання зловживанням у зв’язку із застосуваннямдоговорів про уникнення подвійного оподаткування;
процедури стосовно врегулювання спорів з питань застосуванняконвенцій про уникнення подвійного оподаткування;
а також запровадить міжнародні стандарти для автоматичного обмінуфінансовою інформацією.
6. Рекомендувати Президенту України привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.
7. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Законі України “Про банки і банківську діяльність” (ВідомостіВерховної Ради України, 2001 р., № 5 – 6, ст. 30):
у статті 47:частину першу після слів “іншу діяльність, визначену в цій статті”доповнити словами “як у національній, так і в іноземній валюті”;
частину сьому виключити.
у частині першій статті 73:абзац перший після слів “банківського законодавства, ” доповнитисловами “валютного законодавства, ”.
пункт 111виключити.
2) У Законі України “Про фінансові послуги та державне регулюванняринків фінансових послуг” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1,ст. 1):
у статті 39:доповнити частиною другою такого змісту:
“2. У разі порушення валютного законодавства Національний банкУкраїни застосовує заходи впливу відповідно до закону”.
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою;
в частині третій слова “обирає та застосовує” замінити словами “таНаціональний банк України обирають та застосовують”.
доповнити статтею 401 такого змісту:
“Стаття 401. Види заходів впливу за порушення валютного законодавства.
1. У разі порушення вимог валютного законодавства фінансовимиустановами (крім банків), національним оператором поштового зв’язку, якіможуть бути об’єктом перевірок Національного банку України відповідно довимог валютного законодавства, Національний банк України адекватновчиненому порушенню має право застосовувати такі заходи впливу:
1) письмове застереження;
2) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видівздійснюваних фінансовою установою (крім банку), національним операторомпоштового зв’язку операцій;
3) накладення штрафів відповідно до положень, затвердженихПравлінням Національного банку України;
4) призупинення дії чи відкликання ліцензії на здійснення валютнихоперацій;
5) виключення з реєстру осіб, яким видано ліцензії на здійсненнявалютних операцій;
2. Порядок та підстави застосування заходів впливу, встановленихчастиною першою цієї статті, визначаються нормативно-правовими актамиНаціонального банку України.
3. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються до фінансової установи(крім банку), національного оператора поштового зв’язку, валютний нагляд задіяльністю яких здійснює Національний банк України, встановлюєтьсянормативно-правовими актами Національного банку України.
4. Заходи впливу до фінансової установи (крім банку), національногооператора поштового зв’язку, валютний нагляд за діяльністю яких здійснюєНаціональний банк України, можуть бути застосовані Національним банкомУкраїни протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізнішеніж через три роки з дня його вчинення.
5. Рішення Національного банку України про застосування заходу впливуу вигляді накладення штрафу є виконавчим документом та набирає законноїсили з дня його прийняття. У разі невиконання такого рішення вонопередається Національним банком України до органів державної виконавчоїслужби для примусового виконання”.
3) У Законі України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (ВідомостіВерховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377 ):
частину четверту статті 5 виключити.
у частині другій статті 11 слова “та в разі застосування санкцій згідно ізстаттею 37 цього Закону при порушенні суб'єктом зовнішньоекономічноїдіяльності встановлених правил цієї діяльності” виключити.
у частині шостій статті 13 слово та цифру “ та 37” виключити.
у статті 16:частину тринадцяту виключити;
у частині сорок третій слова “згідно зі статтею 37 цього Закону”виключити.
у статті 35 слова та цифри “статтями 33 і 37” замінити словом та цифрою“статтею 33”.
статтю 37 виключити.
Джерело інформації: офіційний сайт НБУ https://bank.gov.ua
Будемо раді вам допомогти в питаннях пов’язаних з організацією та реєстрацією фінансових установ. Індивідуальний підхід до кожного клієнта. Кваліфіковані послуги з питань створення та реєстрації всіх видів фінансових установ, питань отримання ліцензій на фінансові послуги (факторинг, фінансовий лізинг, кредити і т.д.,), відкриття відділень фінансових установ.
Реєстрація всіх видів фінансових установ. Створення відокремлених підрозділів фінансової установи. Ліцензування діяльності фінансових установ. Супровід купівлі-продажу фінансових компаній
tel: 0671013668, 0993869134 Viber, Telegram, WhatsApp
email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Skype: Lawfin1