Щодо використання банками права відмови, установленого статтею 10 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму. Роз’яснення та рекомендації. Інформація з сайту Національного банку

Вимогами статті 10 Закону та статті 64 Закону про банки встановлено право банку відмовити клієнту у встановленні (підтриманні) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведенні фінансової операції у разі, зокрема:

• якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з Законом підлягає фінансовому моніторингу;
• установлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику;
• ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнта документів чи відомостей.

Звертаємо увагу, що відповідно до частини першої статті 11 Закону банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму з урахуванням результатів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта, у тому числі з урахуванням рекомендацій, наданих Національним банком України як суб’єктом державного фінансового моніторингу.

Відповідно до підпункту 22 частини другої статті 6 Закону банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний проводити аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

Аналіз фінансових операцій згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу І Положення про здійснення банками фінансового моніторингу^[1] (далі – Положення № 417) це комплекс заходів, установлених внутрішніми документами банку з питань здійснення фінансового моніторингу, проведення яких дає змогу з`ясувати суть і мету фінансових операцій, зробити висновок про відповідність/невідповідність фінансових операцій фінансовому стану клієнта та/або змісту його діяльності, регулярність здійснення фінансових операцій та спрямований на виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

Якщо за результатами здійсненого аналізу документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників, який зокрема включає вивчення суті та мети фінансової операції, інформації про її учасників, банк дійшов до висновку про  наявність ознак здійснення банком ризикової діяльності^[2] та/або підстав уважати, що характер або наслідки фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання уповноваженого банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, то Національний банк України рекомендує використовувати право банку у відмові, установлене частиною першою статті 10 Закону та статтею 64 Закону про банки, від проведення фінансової операції.

Визначення підстав щодо відмови від проведення фінансової операції здійснюється на основі складових обґрунтування такого висновку та враховується під час проведення відповідних застережних заходів^[3] для попередження, обмеження та/або зниження до прийнятного рівня ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму.

Разом з тим слід зазначити, що в разі ненадання клієнтом на запит банку необхідних для вивчення клієнта, проведення аналізу та виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, документів та/або відомостей щодо фінансової операції та її учасників, банк має право відмовитися відповідно  до статті 10 Закону та частини п’ятої статті 64 Закону про банки від установлення (підтримання) ділових  відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції.

Банк має забезпечити в порядку, передбаченому Положенням № 417, унесення до реєстру фінансових операцій інформації про фінансову операцію, у проведенні якої відмовлено протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, та в строки, визначені Законом, надання спеціально уповноваженому органу інформації про таку відмову.

^[1] Затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.06.2015 № 417.

^[2] Відповідно до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346.

^[3] Застережні заходи – визначені внутрішніми документами банку з питань фінансового моніторингу (з урахуванням Закону та цього Положення) та іншими документами банку заходи [у тому числі шляхом відмови від встановлення (підтримання) ділових (договірних) відносин (зокрема шляхом розірвання ділових (договірних) відносин), зупинення/відмови від проведення фінансових операцій] для попередження, обмеження та/або зниження до прийнятного рівня ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму (підпункт 8 пункту 2 розділу І Положення № 417).

Джерело інформації: офіційний сайт НБУ  https://bank.gov.ua

Будемо раді вам допомогти в питаннях пов’язаних з організацією та реєстрацією фінансових установ. Індивідуальний підхід до кожного клієнта. Кваліфіковані послуги з питань створення та реєстрації всіх видів фінансових установ, питань отримання ліцензій на фінансові послуги (факторинг, фінансовий лізинг, кредити і т.д.,), відкриття відділень фінансових установ.

Реєстрація всіх видів фінансових установ. Створення відокремлених підрозділів фінансової установи. Ліцензування діяльності фінансових установ. Супровід купівлі-продажу фінансових компаній

tel: 0671013668, 0993869134 Viber, Telegram, WhatsApp

email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Skype: Lawfin1