Працівник, відповідальний за проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник), призначається керівником фінансової компанії (ломбарду, кредитної компанії) не пізніше дня встановлення ділових відносин з клієнтом, що передбачає участь фінансової компанії (ломбарду, кредитної компанії) у фінансових операціях, визначених частиною першою статті 8 Закону.

Правила фінансового моніторингу (далі - Правила) є єдиним внутрішнім документом фінансової компанії, який визначає порядок вчинення дій працівниками фінансової компанії щодо реалізації фінансового моніторингу та спрямований на недопущення використання фінансової компанії і її відокремлених підрозділів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Програма здійснення фінансового моніторингу (далі - Програма) є окремим внутрішнім документом фінансової компанії, який містить план організаційних заходів для проведення фінансового моніторингу.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон), система фінансового моніторингу складається з первинного та державного рівнів, до яких належать суб’єкти первинного фінансового моніторингу та суб’єкти державного фінансового моніторингу.

Вимогами статті 10 Закону та статті 64 Закону про банки встановлено право банку відмовити клієнту у встановленні (підтриманні) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведенні фінансової операції у разі, зокрема:

Особа, яка призначається на посаду відповідального працівника відокремленого підрозділу банку, повинна мати бездоганну ділову репутацію та відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним підпунктами 2 – 4 пункту 125 розділу IX Положення № 417.

Відповідно до підпункту 3 частини другої статті 6 Закону банк зобов’язаний забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, у процесі, у день виникнення підозри, після їх проведення або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення, зокрема з використанням засобів автоматизації, ураховуючи, що моментом виявлення є отримання банком повної інформації, яка дає змогу виявити ознаки таких операцій.

Стосовно здійснення ідентифікації клієнтів – юридичних осіб, які проводять перекази без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 15 000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою ніж 150 000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості (далі – переказ).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 15 Закону фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів) підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу в разі, якщо сума, на яку вони здійснюються, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 000 гривень.

Ураховуючи численні запити банків як суб’єктів первинного фінансового моніторингу щодо застосування статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі – Закон), керуючись пунктом 2 частини другої статті 14 Закону, Національний банк України повідомляє таке.

Пунктом 3 статті 17 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (далі - Закон) Держфінмоніторинг України може прийняти рішення про зупинення видаткових операцій за рахунками клієнтів (осіб) у разі, якщо такі операції містять ознаки, передбачені статтями 15, 16 Закону на строк до п’яти робочих днів, про що зобов’язаний невідкладно повідомити суб’єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до кримінального процесуального законодавства.