Консультируем по вопросам регистрации финансовых учреждений

Регистрация всех видов финансовых учреждений. Создание отделений финансовых компаний. Лицензирование деятельности финансовых учреждений. Сопровождение купли-продажи финансовых компаний. 

tel: 0671013668, 0993869134 Viber, Telegram, WhatsApp.

email: Адрес электронной почты защищен от спам-ботов. Для просмотра адреса в вашем браузере должен быть включен Javascript.

Skype: Lawfin1 Консультация бесплатно!!!

ВРУ - Проект Закона «О реструктуризации обязательств по кредитам в иностранной валюте и внесении изменений в некоторые законодательные акты относительно урегулирования вопросов взыскания на ипотечное имущество»

ВРУ - Проект Закона «О реструктуризации обязательств по кредитам в иностранной валюте и внесении изменений в некоторые законодательные акты относительно урегулирования вопросов взыскания на ипотечное имущество»

В Верховной Раде зарегистрирован проект Закона 4204 от 09.10.2020. Проектом Закона устанавливается порядок и условия проведения реструктуризации обязательств физических лиц - заемщиков по кредитам, полученным в иностранной валюте под залог единственного жилья или земельного участка с целевым назначением для строительства жилого дома, стал или должен был стать единственным жильем заемщика.

Проектом Закона также вносятся изменения в законодательные акты по урегулированию проблемных вопросов обращения взыскания на ипотечное имущество, прекращение кредитным обязательств в связи с пропуском кредитором соответствующих сроков и т.д., а именно: в Кодекс Украины по вопросам банкротства, Гражданский кодекс Украины, Законы Украина «Об ипотеке», «О государственной регистрации прав на недвижимое имущество и их отягощений", "Об исполнительном производстве».

ПРОЄКТ

Вноситься народними депутатами України

Дубінським О.А. та ін.

ЗАКОН УКРАЇНИ 

Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань звернення стягнення на іпотечне майно

Цей Закон спрямований на захист прав та законних інтересів  споживачів фінансових послуг, мінімізацію негативних наслідків, завданих внаслідок девальвації національної валюти фізичним особам - резидентам, які мають діючі невиконані зобов’язання в іноземній валюті, забезпечені іпотекою, за кредитними договорами, укладеними з банками або іншими фінансовими установами, що діють на території України, в тому числі, права за якими відступлені, шляхом врегулювання порядку та умов проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті, встановлення порядку та умов погашення заборгованості  позичальників, звернення кредиторами стягнення на предмети забезпечення за іпотечними договорами, встановлення порядку нарахування та списання (прощення) штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань позичальників за кредитними договорами.

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

кредитний договір – договір, відповідно до якого банк або інша фінансова установа надала позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті, в тому числі, на споживчі потреби,   і забезпеченням за яким є єдине житло позичальника/майнового поручителя або земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, який  став або мав стати     єдиним житлом позичальника;

позичальник — громадянин України, який має невиконані зобов’язання перед кредитором за  кредитним договором;

кредитор – банк або інша фінансова установа, яка надала позичальнику кредит в іноземній валюті,), інша юридична або фізична особа, якій за договором відступлення права вимоги, договором факторингу, передавальним актом, тощо відчужене/передане право вимоги за кредитним договором, а у випадках, передбачених законодавством України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;

реструктуризація — зміна валюти виконання зобов’язання за кредитним договором з іноземної валюти на національну валюту України, а також, за необхідності,  зміна графіку повернення кредитних коштів, продовження строку їх повернення, прощення частини боргу тощо;

єдине житло — для цілей цього Закону єдиним житлом вважається житлове приміщення, в якому позичальник/майновий поручитель     зареєстрували своє постійне місце проживання або в якому позичальник/майновий поручитель фактично проживають без реєстрації постійного місця проживання (якщо умовами кредитного договору або іпотечного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника/майнового поручителя за адресою знаходження житлового приміщення) та яке є предметом іпотеки за іпотечним договором, укладеним з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором в іноземній валюті, і при цьому позичальник /майновий поручитель не мають у власності іншого житлового приміщення, за винятком частки (часток) у квартирі (будинку),  у межах норм, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»;

- іпотечний договір – договір, предметом іпотеки за яким є єдине житло позичальника /майнового поручителя, або земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, який  став або мав стати     єдиним житлом позичальника;

  кредит в іноземній валюті - грошові кошти в іноземній валюті, отримані позичальником на підставі кредитного договору, з метою придбання єдиного житла чи майнових прав на єдине житло, або під заставу (іпотеку) єдиного житла позичальника/майнового поручителя, або з метою придбання земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, який  став або мав стати єдиним житлом позичальника;

договори забезпечення — цивільно-правові угоди, що укладаються з метою забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором, у тому числ,  іпотечні договори, договори застави іншого майна, договори поруки, страхування тощо;

основна сума кредиту — сума тіла кредиту без урахування процентів, фіксованих виплат, комісій чи будь-яких інших платежів.

Інші терміни в цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у законах та інших нормативно-правових актах України.

Стаття 2. Умови реструктуризації зобов’язань за кредитним договором

1. Реструктуризації підлягають зобов’язання позичальника за кредитним договором,  що забезпечені іпотекою, за умови, що кредит в іноземній валюті було надано позичальнику з метою придбання єдиного житла чи майнових прав на єдине житло, що передане/передані в забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором,   або під заставу (іпотеку) єдиного житла позичальника/майнового поручителя, або під заставу (іпотеку) земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, який став або мав стати  єдиним житлом позичальника. Реструктуризації відповідно до цього Закону підлягає також зобов’язання позичальника, зазначене в цій  статті Закону, щодо примусового виконання якого є судове рішення, якщо таке рішення на дату введення в дію цього Закону не виконане в повному обсязі. 

2. Реструктуризації згідно з цим Законом підлягають також зобов’язання позичальника за кредитним договором, що відповідають умовам,  передбаченим частиною першою цієї статті, право вимоги за яким передане або відступлене банком іншій особі за договором відступлення права вимоги, договором факторингу, будь-яким іншим правочином/передавальним актом, або право вимоги за яким належить Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Кредитор за письмовою заявою позичальника на проведення реструктуризації, який має зобов’язання за кредитним договором,  наданою кредитору в строки, передбачені цим Законом, зобов’язаний провести реструктуризацію зобов’язань відповідно до базових умов, визначених цим Законом. Позичальник зобов’язаний укласти відповідні договори (правочини) та вчинити всі необхідні дії, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства, спрямовані на проведення реструктуризації зобов’язань за кредитним договором.

4. Кредитору забороняється вимагати від позичальника сплати будь-яких інших платежів, зборів, комісій тощо за проведення та оформлення реструктуризації зобов’язань позичальника за кредитним договором, крім тих, що передбачені цим Законом. Кредитор має право вимагати від позичальника/майнового поручителя страхування предмета іпотеки відповідно до Закону України “Про іпотеку”.

5. Реструктуризації згідно із цим Законом підлягають зобов’язання позичальника за одним кредитним договором. Відповідальність за достовірність інформації щодо кількості  кредитів в іноземній валюті несе позичальник.

6. Дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, за якими до дати набрання чинності цим Законом вже проведена реструктуризація зобов’язань позичальника за  кредитним договором за погодженням між кредитором та позичальником, внаслідок чого відбулась зміна іноземної валюти виконання зобов’язань на національну валюту України відповідно до  будь-яких програм, продуктів, тощо,  які існували у кредитора на момент такої реструктуризації.

7. Право на проведення реструктуризації зобов’язань позичальника за цим Законом поширюється й на спадкоємців позичальника у випадку його смерті або визнання його померлим. 

Стаття 3. Порядок реструктуризації зобов’язань за кредитним договором  

1. Кредитор на підставі поданої позичальником заяви на проведення реструктуризації  визначає розмір зобов’язань позичальника за кредитним договором, що підлягають реструктуризації, в наступному порядку:

загальна заборгованість позичальника за кредитним договором (заборгованість за основною сумою кредиту та нарахованими, але не сплаченими, процентами), що обліковується на день проведення реструктуризації, перераховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день проведення реструктуризації. Днем проведення реструктуризації для цілей цього Закону вважається дата укладення кредитором та позичальником відповідного правочину про реструктуризацію. У разі пред'явлення до позичальника вимоги дострокового повернення кредиту  та сплати процентів,  до розрахунку заборгованості приймається сума процентів, нарахована до дати пред’явлення такої вимоги;   

визначається ринкова вартість єдиного житла (земельної ділянки), що було передане в забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором. Ринкова вартість єдиного житла (земельної ділянки) визначається на підставі звіту незалежного оцінювача, складеного станом на дату, не раніше, ніж за 30 днів до дня проведення реструктуризації (звіт складається на замовлення та за рахунок позичальника та/або майнового поручителя);

загальна заборгованість позичальника за кредитним договором  з метою реструктуризації встановлюється на рівні ринкової вартості єдиного житла (земельної ділянки), що було передане в забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором, згідно із  звітом незалежного оцінювача, складеним відповідно до абзацу третього частини першої цього Закону;

залишок заборгованості позичальника  за кредитним договором, що обліковувався кредитором на день проведення реструктуризації,  підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим Законом, протягом шістдесяти  днів з дня проведення реструктуризації зобов’язань позичальника за кредитом;

в рахунок погашення заборгованості, визначеної відповідно до абзацу другого частини першої цієї статті, кредитор зараховує грошові кошти, сплачені позичальником в рахунок виконання зобов’язань за кредитним  договором   до дня  реструктуризації, а саме виконання зобов’язань із сплати основної суми та процентів за його користування. З цією метою сплачені позичальником грошові кошти в іноземній валюті перераховуються за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день проведення реструктуризації. У разі, якщо позичальник до подання заяви на проведення реструктуризації здійснив погашення кредитної заборгованості  за основною сумою кредиту та процентами в розмірі, який дорівнює або перевищує ринкову вартість  єдиного житла (земельної ділянки) на день реструктуризації, залишок кредитної заборгованості підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим Законом, а позичальник вважається таким, що виконав зобов’язання за  кредитним договором в повному обсязі;    

реструктуризації підлягає сума заборгованості позичальника за кредитним договором, що становить різницю між загальною заборгованістю позичальника за кредитним договором, визначеною з метою реструктуризації відповідно до абзацу четвертого частини першої цієї статті Закону, та сумою грошових коштів, зарахованих кредитором  згідно із абзацом шостим частини першої цієї статті Закону; 

кредитор визначає остаточну суму заборгованості позичальника за кредитним договором, яку позичальник має сплатити кредитору, а також строк повернення кредитних коштів десять років з дня проведення реструктуризації.   За згодою позичальника та кредитора зазначений строк може бути скорочений. 

Після проведення реструктуризації кредитором, позичальником, майновими поручителями, поручителями укладаються правочини щодо реструктуризації заборгованості позичальника, в тому числі, шляхом внесення змін в іпотечні договори, договори поруки (за необхідності). Правочин про проведення реструктуризації має передбачати право позичальника/майнового поручителя достроково повернути кредит без сплати додаткових комісій, процентів, штрафних санкцій тощо. 

Процентна ставка, що встановлюється на реструктуризоване зобов’язання позичальника,  є фіксованою і перегляду не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом.

2. У разі, якщо позичальник до подання заяви на проведення реструктуризацію згідно з цим Законом,  здійснив погашення кредитної заборгованості (за кредитом та процентами) в розмірі,  меншому ринкової вартості єдиного житла (земельної ділянки), залишок заборгованості такого позичальника за кредитним договором підлягає реструктуризації в наступному порядку:

1) у випадку, якщо загальна площа єдиного житла, не перевищує 140 квадратних метрів загальної площі - для квартири,  250 квадратних метрів загальної площі – для житлового будинку або 0,20 га – для земельної ділянки: 

- на реструктуризоване зобов’язання позичальника за кредитним договором встановлюється процентна ставка у розмірі українського індексу ставок за депозитними договорами, укладеними з фізичними особами в національній валюті України,  строком на дванадцять місяців, збільшеного на 1 процентний пункт;

 у випадку, якщо загальна площа єдиного житла  перевищує 140 квадратних метрів загальної площі – для квартири,  250 квадратних метрів загальної площі – для будинку, 0,20 га – для земельної ділянки:

- на реструктуризоване зобов’язання позичальника встановлюється процентна ставка у розмірі українського індексу ставок за депозитними договорами, укладеними з фізичними особами в національній валюті України,  строком на дванадцять місяців, збільшеного на 3 процентні пункти;

3. З метою зменшення обсягу навантаження боргових зобов’язань на позичальника кредитор має право провести реструктуризацію зобов’язань за кредитним договором  із застосуванням додаткових одного або більше фінансових інструментів:

встановлення на визначений кредитором строк в межах загального строку погашення боргу процентної ставки у розмірі меншому, ніж зазначений в частині першій цієї статті Закону;

зміна строку виплати реструктуризованого боргу у бік збільшення від     мінімального строку, встановленого у частині першій цієї статті Закону. 

4. За заявою позичальника кредитор  зобов’язаний замінити ануїтентну форму погашення кредиту на класичну (стандартну). Графік повернення кредитних коштів після проведення реструктуризації визначається шляхом сплати позичальником щомісячних платежів в рівному  розмірі до закінчення строку повернення кредитних коштів, якщо у правочині про реструктуризацію  кредитором та позичальником не погоджене інше.  

 5.  У разі невиконання позичальником своїх  зобов’язань за кредитним договором  після проведення реструктуризації  згідно з цим Законом протягом більше ніж 90  днів поспіль або сукупно в різні періоди 120 днів кредитор в односторонньому порядку має право з дня, наступного за днем закінчення 90-денного строку поспіль (або сукупно 120-денного строку в різні періоди) прострочення виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором, установити на всю суму реструктуризованого боргу процентну ставку на рівні українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (для депозитів на 12 місяців), збільшену на  5 процентних пунктів, розрахованої на день проведення реструктуризації, з правом перегляду процентної ставки один раз на рік до повного погашення боргових зобов’язань за новим кредитним договором у зв’язку із зміною розміру українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (для депозитів на 12 місяців) або звернути стягнення на єдине житло в порядку, передбаченому законодавством України.

6. За іпотечними кредитами фізичних осіб в іноземній валюті, які не відповідають вимогам цього Закону, банк має право пропонувати позичальнику проведення реструктуризації на умовах, погоджених між позичальником та кредитором.

7. Інформація щодо проведення реструктуризації заборгованості за кредитними договорами передається  кредиторами до відповідного бюро кредитних історій в Україні в обов’язковому порядку на умовах та у строки, передбачені Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», для формування відповідної кредитної історії позичальника.  У випадку, якщо кредитор не є користувачем бюро кредитних історій, такий кредитор зобов’язаний  укласти договір, предметом якого є врегулювання питань надання та отримання інформації, що складає кредитну історію, з будь-яким  бюро кредитних історій для виконання вимог цього Закону щодо обов’язкової передачі інформації про позичальників, щодо яких було проведено реструктуризацію заборгованості за  кредитним договором.

8. У разі виявлення кредитором підтвердженої документально інформації, яка свідчить про надання позичальником неправдивої інформації про те, чи є його житло єдиним житлом,   кредитор має право відмовити такому позичальнику у реструктуризації заборгованості за кредитним договором. У разі, якщо  виявлення відповідно до цієї частини статті інформації сталося після проведення реструктуризації та укладення відповідних правочинів, такі правочини визнаються нікчемними і кредитор має право на застосування наслідків такої нікчемності. 

 

Стаття 4. Укладення договору про реструктуризацію зобов’язань за кредитним договором 

1. Позичальник має право подати до кредитора письмову заяву на проведення реструктуризації своїх зобов’язань за кредитним договором на умовах, визначених цим Законом, протягом шести місяців з дня введення в дію цього Закону. Заяви, що надійшли від позичальника після спливу зазначеного строку, кредитором не розглядаються. 

У випадку смерті позичальника або визнання його померлим цей строк продовжується на період прийняття спадщини спадкоємцями позичальника, але не більше шести місяців з часу відкриття спадщини. При цьому, кредитор протягом зазначеного періоду не має права вживати заходів  щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором, а також звертати стягнення на предмет забезпечення за іпотечним договором, в тому числі шляхом позасудового врегулювання.  

2. Протягом п’ятнадцяти днів позичальником та кредитором узгоджуються умови проведення реструктуризації відповідно до цього Закону, а також визначається незалежний оцінювач предмету забезпечення за договором іпотеки, про що сторонами укладається відповідний договір про погодження умов реструктуризації.  

3. Реструктуризація зобов’язань за кредитним договором   здійснюється кредитором протягом одного місяця з дати укладення договору про погодження умов реструктуризації на підставі письмової заяви позичальника на проведення реструктуризації згідно з цим Законом, звіту незалежного оцінювача  про ринкову вартість єдиного житла (земельної ділянки), а також доказів того, що житло є єдиним житлом позичальника/майнового поручителя (у власності позичальника відсутня інша земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку – щодо земельної ділянки).  

4. Реструктуризація зобов’язань позичальника згідно з цим Законом здійснюється шляхом укладення окремого договору або шляхом внесення змін  до кредитного  договору.  

  Перед підписанням  правочину щодо реструктуризації кредитор повинен ознайомити позичальника з умовами правочину, а також з інформацією, необхідною для укладення такого правочину, обсяг та перелік якої  встановлений законодавством.

5. Одночасно з підписанням окремого договору  або внесенням змін до кредитного договору, за необхідності, вносяться зміни до договорів забезпечення або укладаються нові договори забезпечення виконання зобов’язання.

 6. У разі, коли правочини щодо реструктуризації та/або договори забезпечення виконання   зобов’язання, що укладаються відповідно до цього Закону, підлягають нотаріальному посвідченню,  витрати щодо оформлення таких правочинів покладаються на позичальника.

7. Всі необхідні дії, пов’язані з реєстрацією, внесенням змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших державних реєстрів у зв’язку з проведенням реструктуризації заборгованості за кредитним договором, здійснюються державним реєстратором та/або особами, на яких покладені відповідні функції,  безоплатно.

 8. Реструктуризація зобов’язань позичальника за кредитним договором не проводиться у разі невиконання позичальником, поручителем, майновим поручителем вимог, передбачених цим Законом, у тому числі щодо неподання або несвоєчасного подання документів, необхідних для здійснення реструктуризації  на умовах та у строки, визначені цим Законом, відмови від підписання правочинів щодо реструктуризації, договорів страхування предмета іпотеки тощо.

Стаття 5. Списання (прощення) штрафних санкцій

1. У разі проведення реструктуризації згідно з цим Законом нараховані кредитором штрафні санкції (штраф, пеня), які виникли внаслідок неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором та які не сплачені за таким договором у період з моменту їх виникнення до дня проведення реструктуризації та укладення відповідних правочинів, визнаються банком безнадійними та підлягають списанню (прощенню).

2. У разі проведення реструктуризації згідно з цим Законом нараховані кредитором штрафні санкції (штраф, пеня), які виникли внаслідок неналежного виконання кредитних зобов’язань позичальником за кредитним договором, право вимоги за яким відступлене кредитором за договорами відступлення права вимоги та/або договорами факторингу, передавальними актами, тощо, іншим особам,  які не були сплачені позичальником у період з дати набрання чинності відповідними договорами відступлення права вимоги та/або договорами факторингу, передавальними актами, тощо, до дня проведення реструктуризації визнаються такими установами безнадійними та підлягають списанню (прощенню).

Стаття 6. Особливості звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами та відступлення права вимоги за кредитними договорами

1. У разі неможливості виконувати свої зобов’язання за кредитним договором, до подання заяви на проведення реструктуризації,  позичальник/ майновий поручитель має право звернутись до кредитора із пропозицією щодо передачі предмета іпотеки (єдиного житла або земельної ділянки) кредитору у власність з метою задоволення забезпечених заставою (іпотекою) вимог шляхом позасудового врегулювання, у порядку, передбаченому Законом України “Про іпотеку. В такому випадку вимоги статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо обов’язкового направлення іпотекодержателем позичальнику як боржнику  та/або майновому поручителю як іпотекодавцю  письмової вимоги про усунення порушення не застосовуються.

2. Кредитор повинен прийняти предмет іпотеки у свою власність у шестдесятиденний строк з моменту отримання пропозиції позичальника/майнового поручителя шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя за умови надання позичальником/майновим поручителем необхідних для укладення такого договору документів, відсутності обтяжень будь-яких третіх осіб (окрім  кредитора), відсутності зареєстрованих в предметі іпотеки (єдиному житлі) осіб  та/або інших встановлених чинним законодавством України обмежень прав іпотекодержателя на предмет іпотеки, які унеможливлюють передачу предмета іпотеки кредитору у власність в рахунок повного погашення заборгованості за кредитом.

Після завершення позасудового врегулювання відповідно до цієї статті Закону будь-які наступні вимоги кредитора щодо виконання основного зобов’язання позичальником є недійсними.

Витрати з нотаріального посвідчення договору про задоволення вимог іпотекодержателя несе позичальник.

Відмова кредитора від прийняття предмету іпотеки у   власність шляхом позасудового врегулювання може бути оскаржена іпотекодавцем в суді.

3.  У разі відступлення кредитором за договором відступлення права вимоги та/або договором факторингу,   тощо іншій особі прав за кредитним договором, позичальник/майновий поручитель має переважне право на придбання такого права вимоги. З цією метою кредитор зобов’язаний направити позичальнику та майновому поручителю (якщо він є відмінним від позичальника) відповідне повідомлення, в якому зазначити вартість, за якою право вимоги відступається, та надати строк для того, щоб позичальник/майновий поручитель мав можливість скористатися свої переважним правом, який не може бути менше 30 днів та починає свій перебіг з дати отримання позичальником/майновим поручителем повідомлення. Якщо  позичальник/майновий поручитель протягом встановленого в повідомленні строк не скористався своїм переважним правом, кредитор має право відступити свої права за кредитним договором   будь-якій іншій особі на власний розсуд за ціною, не меншою, ніж ціна, яка була зазначена кредитором у повідомленні, направленому позичальнику/майновому поручителю. У випадку відступлення кредитором своїх прав за кредитним договором іншій особі за ціною, що є меншою, ніж ціна, яка була зазначена кредитором у повідомленні, направленому позичальнику/майновому поручителю, такий договір відступлення права вимоги та/або факторингу є нікчемним.

4. У разі відступлення права вимоги з порушенням переважного права позичальника/майнового  поручителя, передбаченого цією статтею,  такий позичальник /майновий поручитель має право у судовому порядку  набути права та обов’язків  нового кредитора за кредитним договором. Одночасно позичальник/майновий поручитель зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором має сплатити набувач.

Стаття 7. Особливості реструктуризації  зобов’язань за  кредитним договором  у випадку набуття кредитором права власності на єдине житло (земельну ділянку) в період дії  Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»

1. Кредитор, який протягом дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» , застосував позасудове врегулювання відповідно до Закону України «Про іпотеку» шляхом набуття право власності на  єдине житло (земельну ділянку) у власність, зобов’язаний здійснити реструктуризацію заборгованості позичальника в порядку, передбаченому цим Законом. 

Іпотечне майно, що було стягнено у спосіб, зазначений частині першій статті 7 цього Закону,  повертається кредитором у власність позичальника або майнового поручителя протягом двох місяців з дня набуття чинності цим Законом, але не пізніше дати проведення реструктуризації. 

Державна реєстрації права власності позичальника/майнового поручителя  на єдине житло відповідно до цієї статті Закону здійснюється на підставі цього Закону.

 Витрати, пов’язані з реєстрацією права власності за позичальником або майновим поручителем (іпотекодавцем) несе позичальник.

2. Якщо  кредитор в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором протягом дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» здійснив відчуження такого предмету  іншій особі, і позичальник оскаржив до суду такі дії кредитора, та/або правочини, укладені внаслідок такого відчуження, позичальник набуває право на проведення реструктуризації відповідно до цього Закону після набуття чинності судовим рішення про визнання правочинів щодо відчуження предмету іпотеки за іпотечним договором недійсними, або  іншого судового рішення, яким дії кредитора із звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором вважаються незаконними (неправомірними).

До набуття чинності таким рішенням кредитор набуває право на повторне звернення стягнення на єдине житло (земельну ділянку) не раніше, ніж через шість місяців після набуття чинності судовим рішенням, зазначеним в абзаці першому цієї частини статті 7 Закону.    

Прикінцеві та перехідні положення

1.  Цей Закон набирає чинності  з дня його опублікування та вводиться в дію через місяць з дня набуття ним чинності.

2. Кабінету Міністрів України, Міністерству юстиції України, Національному банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом одного місяця з дня набрання   чинності цим Законом привести свої нормативні акти у відповідність із цим Законом.

3. Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через вісім місяців після введення в дію цього Закону.

4. Внести зміни до таких законодавчих актів:

1) абзац четвертий пункту 2 та пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень   Кодексу України з процедур банкрутства (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 19, ст. 74) виключити.

2) у  Цивільному  кодексі  України  (Відомості  Верховної  Ради України, 2003 р., № 44 від31.10.2003, ст. 356):

 у статті 266 після слова «накладення стягнення на заставлене майно»  замінити словами «звернення стягнення на заставлене майно як у судовому порядку, так і шляхом позасудового врегулювання»;

статтю 598 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

«5. Зобов’язання, що випливають із кредитних правовідносин (крім правовідносин позики) та забезпечені іпотекою житлової нерухомості, припиняються із спливом трирічного строку з дня виникнення у кредитора права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом». 

3) у Законі України «Про іпотеку» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 38 від19.09.2003, ст. 313):

 у статті 35:

 частину першу викласти в такій редакції: 

«У разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк з дня отримання вимоги  та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги із зазначенням конкретного способу звернення стягнення відповідно до статті 33 цього Закону. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження у іпотечному договорі. Моментом отримання вимоги про усунення порушення іпотекодавцем/боржником вважається:

1) дата, зазначена на поштовому повідомленні про вручення особисто іпотекодавцю/боржнику або його уповноваженій особі вимоги про усунення порушення за адресою (місцем знаходження, місцем проживання, місцем реєстрації) іпотекодавця/боржника; 

2) дата, зазначена на копії вимоги про усунення порушення, у випадку вручення такої вимоги під розписку установою поштового зв’язку;

3) дата відмови іпотекодавця/боржника від вручення йому вимоги про усунення порушення, якщо така відмова зафіксована установою поштового зв’язку;

4) дата, на котру вимога про усунення порушення, що направлена цінним листом з описом вкладеного з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною іпотекодавцем/боржником в іпотечному договорі, не була вручені у зв’язку із відсутністю адресата за зазначеною адресою, про що установа поштового зв’язку проінформувала відправника. 

Іпотекодавець/боржник  вважається таким, що отримав повідомлення, якщо: 

1) адресат відмовився від отримання вимоги про усунення порушення і ця відмова зафіксована установою поштового зв’язку; 

 2) вимога про усунення порушення вручена уповноваженій особі іпотекодавця/боржника».

частину другу доповнити реченням такого змісту:

«Положення частини першої цієї статті не поширюються на випадки звернення стягнення на предмет іпотеки  шляхом позасудового врегулювання, передбачені Законом України «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань звернення стягнення на іпотечне майно» », якщо позасудове врегулювання здійснюється за ініціативою іподекодавця.».  

статтю 36 доповнити частиною другою такого змісту:

«Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом позасудового врегулювання за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.».

У зв’язку із чим частини другу-сьому статті 36 вважати відповідно частинами третьою-восьмою.

4) у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 9) частину першу статті 27 доповнити пунктом 13такого змісту:

«133). договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, за умови, що  з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.».

5) частину першу статті 39  Закону України «Про виконавче провадження» Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542, № 51, ст. 839; 2017 р., № 7-8, ст. 50, № 9, ст. 67) доповнити пунктом 17 такого змісту:

«17)   здійснення реструктуризації зобов’язань боржника відповідно до Закону України «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті та порядок задоволення вимог кредиторів за такими кредитами, а також внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питання звернення стягнення на предмет іпотеки», якщо виконавче провадження здійснюється за виконавчим документом про звернення стягнення на  предмет іпотеки за іпотечним договором або виконавчим листом про стягнення заборгованості з позичальника/майнового поручителя/поручителя за кредитним договором. Поняття «іпотечний договір» та «кредитний договір» вживаються  в розумінні  Закону України «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті та порядок задоволення вимог кредиторів за такими кредитами, а також внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питання звернення стягнення на предмет іпотеки».

Джерело інформації: офіційний сайт Верховної Ради України http://rada.gov.ua/

Статьи по теме

Актуальные вопросы по теме организации и ведения финансовой деятельности в Украине

Квалифицированные услуги по вопросам создания финансовых компаний

Регистрация всех видов финансовых учреждений. Создание отделений финансовых компаний. Лицензирование деятельности финансовых учреждений. Сопровождение купли-продажи финансовых компаний

tel: 0671013668, 0993869134 Viber, Telegram, WhatsApp

email: Адрес электронной почты защищен от спам-ботов. Для просмотра адреса в вашем браузере должен быть включен Javascript.

Skype: Lawfin1 Консультация бесплатно!!!

Новости финансового рынка

Актуальные новости финансового рынка Украины

Детально!!!

Вопросы-ответы

Актуальные вопросы по теме организации и ведения финансовой деятельности в Украине.

Детально!!!

Регистрация финансовых компаний

Регистрация финансовых учреждений. Лицензирование финансовых учреждений

Детально!!!

Глоссарий финансового рынка

Терминология которая встречается в нормативно-правовых актах которыми регулируется деятельность финансовых учреждений.

Детально!!!

Финансовая отчётность финансовых компаний

Актуальные вопросы по организации подготовки и подачи финансовой отчётности финансовыми учреждениями. Сроки подачи финансовой отчётности в Нацфинуслуг.

Детально!!!

Финансовый мониторинг

Особенности организации финансового мониторинга в финансовом учреждении

Детальнее!!!

Регистрация факторинговой компании

Регистрация финансовой компании

Услуги по созданию финансовой компании. Регистрация финансовой компании. Лицензирование финансового учреждения

Детально!!!

Новости законодательства

Актуальные новости законодательства в сфере регулирования рынка финансовых услуг.

Детально!!!

Продажа финансовых компаний

Компания выступит консультантом по вопросам сопровождения процедуры переоформления корпоративных прав на финансовую компанию, а так же сопроводит процесс внесения изменений в контролирующие органы

Детально!!!

Актуальные материалы

Актуальные материалы на тему создания и деятельности финансовых компаний в Украине.

Детально!!!

Организация финансового бизнеса

Организация деятельности финансовых учреждений. Организация кредитно-финансовой деятельности в Украине.

Детально!!!

Сопровождение деятельности финансовых учреждений

Услуги по сопровождении деятельности финансовых учреждений.

Детально!!!

Ликвидация финансовых учреждений

Сопровождение процедуры ликвидации финансового учреждения. Исключение финансового учреждения из реестра финансовых учреждений

Детально!!!

Кто на сайте

Сейчас на сайте 185 гостей и нет пользователей