Нацфінпослуг - схвалила проект Закону Про фінансовий лізинг

Проект Закону Про фінансовий лізингвизначає загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері (проект Закону №1111)

Метою розробки законопроекту є створення необхідних передумов для розширення можливостей використання суб’єктами господарювання операцій фінансового лізингу для оновлення основних фондів, збільшення виробництва валового продукту, а, отже і податкової бази для подальшого наповнення державного бюджету. Важливою метою  проекту  є також забезпечення захисту прав споживачів.

ТЕКСТ ПРОЕКТУ для ознайомлення

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України про фінансовий лізинг

1.Обґрунтування необхідності прийняття акту

Лізинг як послуга з фінансового посередництва є  одним із факторів зростання конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, покращення якості послуг, підвищення ефективності виробництва, як наслідок - зміцнення позицій на вітчизняному ринку та підвищення шансів виходу на міжнародний. 

Окрім того, роль лізингових послуг  в Україні об’єктивно зростає внаслідок безпрецедентного скорочення банківського кредитування, і на сьогодні  лізинг  залишається фактично безальтернативним  інструментом оновлення основних засобів і технологій.

При цьому ринок лізингових послуг в Україні перебуває у стадії стагнації, велика кількість операторів ринку припинила свою діяльність. З одного боку це спричинено макроекономічними факторами,  а з іншого - недосконалістю нормативного  та законодавчого регулювання, відсутністю будь-яких стимулів та заохочень, які традиційно мали місце в країнах розвинутих економік. Особливу стурбованість викликає вихід з вітчизняного ринку іноземних лізингових компаній, представників міжнародних фінансових груп, що призвело до скорочення можливостей щодо залучення іноземного капіталу та досвіду міжнародних ринків. 

Стабілізація вітчизняної економіки, та її подальше зростання  можливі лише за умови негайного створення альтернативних механізмів фінансування реального сектору. Фінансове плече дозволить  підприємствам різних галузей суттєво підвищити свою продуктивність шляхом оновлення виробничих потужностей, зношеність яких сягає 80-90%.  І, як й для впровадження інноваційних, відновлювальних, енергозберігаючих та природозберігаючих технологій, найпродуктивнішим інструментом досягнення цієї мети є використання механізму фінансового лізингу.

Значним є потенціал його застосування в будівництві та реконструкції доріг, в підвищенні технологічності сільськогосподарського виробництва, у зрошенні посівних площ  в південних областях тощо. Важливою  буде його роль під час  відбудови інфраструктури  на сході країни. 

Лізинг у світі є одним із найпоширеніших методів фінансування технічного переоснащення.

У розвинених  країнах через лізинг здійснюється майже третина інвестицій в основні засоби, в той час як в Україні  цей показник в останні роки коливається в межах 3-4%, а у 2015 році цей показник впав значно нижче 3%.

В абсолютних цифрах динаміка укладання нових угод на ринку лізингу до 2015 року демонструвала депресивний тренд. Спостерігалось суттєве падіння, навіть при зростанні цін на автотранспорт та обладнання, які є основними предметами фінансового лізингу: 2011 -  6,7  млрд. грн.,  2012 -  6,0  млрд. грн., 2013 -  6,7  млрд. грн., 2014 -  3,3 млрд. грн., 2015 -  3,2 млрд. грн.

Починаючи з 2015 року, після депресії 2013 – 2014 років динаміка нового бізнесу організованого лізингового ринку в грошовому вимірі демонструє помітне та стабільне зростання:

2015- 3, 2 млрд. грн.

2016- 6,3 млрд грн.

2017- 9,7 млрд грн.

2018- 12, 5 млрд. грн.

Разом з тим, навіть таке, рекордне для фінансового ринку України, зростання обсягу нових угод не покриває поточних потреб реального сектору економіки в оновленні та модернізації основних засобів. За даними Держкомстату, зношеність транспорту та обладнання в деяких галузях (включаючи агропромисловий) сягає 70-90 відсотків, що є абсолютною перешкодою не лише для інноваційного розвитку, але й для конкурентоздатності українського бізнесу на вітчизняному та міжнародних товарних ринках.

Розробка проекту  нової редакції Закону України  «Про фінансовий лізинг» викликана необхідністю привести законодавство у відповідність з сучасними практиками та кращим світовим досвідом. Також є необхідність усунення суперечливих дефініцій та  тлумачень, що описують лізингові; усунення колізій між загальним цивільним та специфічним фінансовим законодавством, створення необхідних умов для залучення через механізм лізингу реальних інвестицій. Пропоновані норми, зокрема, передбачають покращення державного регулювання лізингової діяльності та посилення захисту прав споживачів фінансових послуг.

Крім того, очевидною є доволі парадоксальна ситуація, коли перспективний сектор фінансових послуг з поточними обсягами не меншими ніж 15 мільярдів гривень регулюється застарілим законодавством 20-тирічної давнини, яке вже протягом досить тривалого часу не відповідає практичним реаліям ринковоого середовища.

Законопроект розроблено у відповідності з кращою європейською практикою, узагальненою асоціацією LEASEUROPE, що об’єднує всі національні лізингові асоціації європейських країн, та з урахуванням позитивних норм проекту Модельного  закону про лізинг, який на сьогодні розробляється.

2.Мета і шляхи її досягнення

Метою розробки законопроекту є створення необхідних передумов для розширення можливостей використання суб’єктами господарювання операцій фінансового лізингу для оновлення основних фондів, збільшення виробництва валового продукту, а, отже і податкової бази для подальшого наповнення державного бюджету. Важливою метою  проекту  є також забезпечення захисту прав споживачів.

3.Загальна характеристика і основні положення законопроекту     

Оскільки діюче законодавство, що регулює відносини фінансового лізингу вимагає комплексного, а не точкового оновлення, для приведення його у відповідність із європейським та реальною практикою ринкою – пропонується внести відповідні зміни шляхом прийняття нового Закону України «Про фінансовий лізинг».

Основні положення пропонованого законопроекту:

- з огляду на те, що статтею 2 чинного Закону визначено, що до договору фінансового лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) (при цьому, регулювання відносин найму (оренди) за деякими аспектами відрізняються від регулювання відносин, пов’язаних з фінансовим лізингом, з метою уникнення протиріч, пропонується встановити єдиний порядок регулювання відносин, пов’язаних з фінансовим лізингом та окремих його видів і форм;

- враховуючи, що у чинному Законі відсутні чіткі вимоги до форми договору фінансового лізингу (зокрема, виникають протиріччя стосовно нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу), та є необхідність детальніше визначити істотні умови договору фінансового лізингу (в т.ч. для захисту прав споживачів – лізингоодержувчів) пропонується визначити чіткі вимоги до форми договору фінансового лізингу та істотні умови договору фінансового лізингу;

- оскільки чинним Законом не враховані норми законодавства про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, зокрема відсутні норми, що встановлюють особливий суб'єктний склад, пропонується розширити поняття «лізингодавець», та встановити, що право надавати послуги фінансового лізингу мають лише ті суб’єкти, які набули в установленому законом порядку відповідного статусу;

- оскільки норми Цивільного кодексу про договір купівлі-продажу (поставки) можуть бути застосовані при регулюванні відносин, пов’язаних з придбанням лізингодавцем предмету лізингу у продавця (враховуючи, що продавець відноситься до суб’єктів лізингу, проте не є стороною договору фінансового лізингу), та чинний Закон чітко не регламентує зазначені відносини, що, в свою чергу, призводить до визнання договору фінансового лізингу договором купівлі-продажу, пропонується встановити, що до відносин, пов'язаних з фінансовим лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, поставку, в частині набуття лізингодавцем у власність речі у продавця (постачальника), з метою передачі цієї речі у користування лізингоодержувачу;

- з огляду на те, що у чинному Законі чітко не врегульовані договірні відносини, пов’язані з сублізингом, пропонується спеціальним законом встановити істотні умови договірних відносин, пов’язаних із сублізингом, які також, спрямовані на захист прав лізингодавця, в тому числі, у процесі користування предметом лізингу, та у випадку дострокового припинення договору фінансового лізингу;

- у чинному Законі відсутні норми, що забезпечують захист прав лізингоодержувачів на предмет лізингу, тому пропонується встановити захист прав лізингоодержувачів нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника стосовно володіння та користуванням майном;

- з огляду на те, що у чинному Законі відсутні норми, що регулюють особливості договірних відносин із лізингоодержувачами – фізичними особами, що в свою чергу призводить до зловживань зі сторони недобросовісних лізингодавців, пропонується захистити права лізингоодержувача – фізичної особи та врегулювати особливості таких договірних відносин, зокрема, регламентувати методику розрахунку лізингових  та інших платежів за договором, у випадку їх коригування, якщо зобов’язання визначаються в грошовому еквіваленті іноземної валюти та перераховуються у гривню, порядок ознайомлення лізингоодержувача – фізичної особи з інформацією про будь-які інші послуги, які можуть бути надані безпосередньо лізингодавцем або 3-ми особами, при укладанні та під час дії договору фінансового лізингу;

- чинним Законом чітко не передбачений умови переходу права власності до лізингоодержувача, тому пропонується передбачити порядок та умови переходу предмета лізингу у власність лізингоодержувача, умови набуття лізингоодержувачем права власності на предмет лізингу;

- враховуючи, що предмет лізингу є власністю лізингодавця, з метою уникнення протиріч, пов’язаних з визначенням ліквідаційної маси,  у випадку ліквідації лізингоодержувача, встановити  що предмет лізингу не може бути включений до такої ліквідаційної маси;

- з огляду на те, у чинному Законі відсутні норми, що встановлюють право лізингоодержувача – фізичної особи відмовитись від договору фінансового лізингу, та умови повернення лізингоодержувачем всіх платежів, сплачених лізингодавцем до такої відмови, пропонується врегулювати зазначені взаємовідносини, враховуючи законодавство про захист прав споживачів;

- оскільки чинним Законом не визначений механізм повернення предмету лізингу у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса, пропонується врегулювати відповідною нормою закону, встановлюючи також  вимоги до документів та їх перелік, які мають бути надані лізингодавцем нотаріусу;

- з огляду на те, що чинний Закон не встановлює обов’язок лізингоодержувача у випадку дострокового розірвання договору фінансового лізингу повернути предмет лізингу у стані, в якому йому цей предмет лізингу був наданий у користування (з вирахуванням нормального зносу) та передати лізингодавцю всі документи на цей предмет лізингу, раніше надані лізингодавцем, пропонується встановити такий обов’язок лізингоодержувача відповідною нормою;

- оскільки у чинному Законі не враховані норми законодавства, що регулюють відносини фінансового лізингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, пропонується встановити право лізингодавця відмовитись від договору фінансового лізингу та вимагати повернення предмету лізингу, якщо лізингоодержувач порушує вимоги законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та у разі встановлення факту подання лізингоодержувачем недостовірної інформації, документів або подання інформації, документів щодо фінансового стану лізингоодержувача, з метою введення в оману лізингодавця;

- захистити інтереси лізингодавця у разі, якщо заборгованість лізингоодержувача є значною та лізингодавець письмово попередив лізингоодержувача про необхідність виправлення протягом визначеного строку порушень умов виконання обов’язку зі сплати лізингових платежів, що відповідає найкращій світовій практиці, зокрема Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг та проекту Типового закону «Про лізинг»;

- з огляду на те, що у диспозиції статті 222 Кримінального кодексу України поняттям "кредит" не охоплює відносини, що склалися в сфері фінансового лізингу, внаслідок чого у кримінальному законодавстві відсутнє правове регулювання у сфері кримінальної відповідальності за шахрайство з фінансовими ресурсами, що посягає саме на послуги фінансового лізингу, пропонується включити фінансовий лізинг до диспозиції складу злочину, передбаченого статтею 222 Кримінального кодексу України;

- оскільки відповідальність за вчинення незаконних дій (зокрема, розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення, інші незаконні дії) щодо майна, яке передане у фінансовий лізинг, відсутня у чинній статті 388 Кримінального кодексу України, пропонується передбачити, що розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, яке передане у фінансовий лізинг, є кримінальним злочином, передбаченим диспозицією та санкцією цієї статті на рівні з кримінальною відповідальністю за такі дії із заставленим майном;

- враховуючи, що основний механізм регулювання фінансового лізингу встановлено Цивільним кодексом та спеціальним нормативним актом – Законом України «Про фінансовий лізинг», з метою уникнення протиріч між загальними та спеціальними нормативними актами, пропонується статтю 292 Господарського кодексу  викласти в новій редакції, де визначити, що правове регулювання фінансового лізингу здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України та інших законів України;

- оскільки чинним Цивільним кодексом України не встановлено для лізингоодержувача право вимоги до продавця (постачальника) стосовно передачі майна, гарантійного обслуговування майна, якщо таке майно набуте лізингодавцем у власність при непрямому лізингу, пропонується статтю 806 Цивільного кодексу України доповнити відповідною нормою;

- з огляду на те, що чинним Цивільним кодексом України чітко не передбачені порядок та умови переходу предмета лізингу у власність лізингоодержувача, умови набуття лізингоодержувачем права власності на предмет лізингу, пропонується Цивільний кодекс України доповнити відповідною статтею;

- оскільки чинним Цивільним кодексом України не врегульовані відносини, пов’язані з визнанням договору фінансового лізингу недійсним/нікчемним (зокрема, не встановлено обов’язок лізингоодержувача повернути майно лізингодавцю), пропонується Цивільний кодекс України доповнити відповідною статтею;

- з огляду на те, що майно, яке передано у фінансовий лізинг, може бути обтяжено, пропонується статтю 34 Закону України «Про дорожній рух» доповнити нормами, відповідно до яких при здійсненні перевірки документів,  які є підставою для здійснення реєстрації, обов’язково перевіряється відсутність обтяжень згідно з даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, та у разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), підписи якого(их) засвідчені нотаріусом;

- враховуючи, що предмет лізингу є власністю лізингодавця, з метою уникнення протиріч, пов’язаних з визначенням ліквідаційної маси,  у випадку ліквідації лізингоодержувача, пропонується доповнити частину другу статті 42 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та встановити,  що предмет лізингу не може бути включений до такої ліквідаційної маси;

- у Декреті Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 „Про державне мито” встановити,  що  ставки  державного  мита  за  нотаріальне посвідчення договорів:  фінансового лізингу, оренди (суборенди) транспортних засобів встановлюються на рівні ставки нотаріальне посвідчення договорів застави.

4.Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є Податковий кодекс України, Кримінальний кодекс України, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон України «Про фінансовий лізинг» та Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито»

5.Фінансово-економічне обґрунтування 

Реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України. 

6.Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акту

Удосконалення правового поля регулювання лізингових відносин дозволить суттєво розширити використання лізингу як альтернативного  довгострокового механізму фінансування придбання транспорту, обладнання, техніки, нерухомості, сприятиме ефективному використанню цього механізму суб’єктами господарювання. 

Реалізація запропонованих змін у законодавстві сприятиме:

• ⎫посиленню на законодавчому рівні захисту прав споживачів лізингових послуг, зокрема від недобросовісних дій лізингодавців щодо непрозорої структури плати за такі послуги і її суттєве завищення;
• ⎫значному розширенню пропозиції на ринку довгострокових ресурсів для українських підприємств, і відповідному підвищенню їх конкурентоспроможності;
• ⎫збільшенню бюджетних надходжень від росту виробництва товарів іпослуг, що будуть вироблятись на придбаних у лізинг основних засобах;
• ⎫здешевленню лізингових операцій для їх кінцевих користувачів – лізингоодержувачів;
• ⎫мінімізації ризиків учасників лізингових правовідносин;
• ⎫розвитку стабільного, конкурентного та багатопрофільного  фінансового ринку України.

Народний депутат УкраїниГетманцев Д.О.

Джерело інформації: офіційний сайтНацкомфінпослуг https://www.nfp.gov.ua

Будемо раді вам допомогти в питаннях пов’язаних з організацією та реєстрацією фінансових установ. Індивідуальний підхід до кожного клієнта. Кваліфіковані послуги з питань створення та реєстрації всіх видів фінансових установ, питань отримання ліцензій на фінансові послуги (факторинг, фінансовий лізинг, кредити і т.д.,), відкриття відділень фінансових установ.

Реєстрація всіх видів фінансових установ. Створення відокремлених підрозділів фінансової установи. Ліцензування діяльності фінансових установ. Супровід купівлі-продажу фінансових компаній

tel: 0671013668, 0993869134

Viber, Telegram, WhatsApp

email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Skype: Lawfin1