Консультуємо з питань реєстрації фінансових установ.

Реєстрація всіх видів фінансових установ. Створення відокремлених підрозділів фінансової установи. Ліцензування діяльності фінансових установ. Супровід купівлі-продажу фінансових компаній

tel: 06710136680993869134 Viber, Telegram, WhatsApp

email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

Skype: Lawfin1 Консультація безкоштовно!!!

Проект. Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування

Проект. Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування

17.05.2018. Проект Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування, було прийнято в першому читанні.

Метою законопроекту є стимулювання активного використання кредитування як фінансового інструменту та зниження вартості кредитних ресурсів для спрощення доступу суб’єктів господарювання та фізичних осіб до кредитів.

Законопроектом передбачається:

- зменшити фінансове навантаження на позичальників, що сприятиме відновленню економіки та активізації кредитуванню фізичних осіб, в першу чергу для покращення житлових умов;

- усунути схеми незаконного виведення майна з-під обтяження кредитора;

- спростити процес та зменшити витрати боржників та кредиторів (стягувачів) при врегулюванні боргу за рахунок вдосконалення позасудових інструментів;

- урегулювати прогалини щодо погашення кредитів у випадку визнання спадщини відумерлою та низку інших питань у процесі спадкування;

- узгодити норми Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також частину підзаконних нормативних актів щодо порядку дотримання прав спадкоємців з положеннями Цивільного кодексу України;

При доопрацюванні законопроекту за мету було визначено недопущення погіршення становища сумлінних позичальників та зменшення їх законних прав в ході системного законодавчого урегулювання прогалин, які використовуються не доброчесними боржниками для уникнення виконання своїх зобов’язань.

У законопроекті переглянутий підхід до норми Закону України «Про іпотеку» про позасудове врегулювання, що стосується переходу права власності на заставне майно. Враховуючи, що значна частина позичальників, до яких ця норма може бути застосована, є фізичними особами, потерпілими від значного зниження курсу гривні та фінансової кризи в Україні, Комітетом запропоновано забезпечити захист їх майнових інтересів. Тому, для фізичних осіб пропонується встановити, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником – фізичною особою основного зобов'язання є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

ДООПРАЦЬОВАНИЙ ПРОЕКТ

вноситься народними депутатами України - членами Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності

Довбенком М.В. та іншими

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І.Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Законі України «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 5-6, ст.30):

1) У статті 62:

частину другу доповнити пунктом 5 наступного змісту:

«5) містити прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податку клієнта банку – фізичної особи або найменування та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань клієнта банку - юридичної особи»;

частину третю після слів «приватним нотаріусам» доповнити словами «уповноваженим посадовим особам органів місцевого самоврядування»

доповнити частиною четвертою наступного змісту:

Довідки щодо іншого рухомого майна померлих клієнтів, що перебуває на збереженні та/або у заставі банку в якості закладу, в тому числі, але не виключно щодо наявності індивідуального банківського сейфу, надаються банком державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, уповноваженим посадовим особам органів місцевого самоврядування, іноземним консульським установам по справах спадщини»;

У зв’язку з цим частину четверту – п’ятнадцяту вважати відповідно частинами п’ятою – шістнадцятою.

2. У Законі України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 29, ст.137):

1) у пункті 1.37 статті 1 після слів «на підставі відповідного договору» доповнити словами «в тому числі, у вигляді електронного документу»;

2) пункт 14.12 статті 14 доповнити абзацом третім такого змісту:

«Представник за довіреністю має право отримати електронний платіжний засіб за довіреністю, що засвідчена у встановленому законодавством порядку, наданої від користувача. В такому випадку банк не несе відповідальність за проведення операцій з використанням електронного платіжного засобу, виданого по довіреності»;

3) у статті 18:

у пункті 18.1 після слів «Електронний документ на переказ» доповнити словами «в тому числі договір у вигляді електронного документу»;

у пункті 18.3 слова «електронний цифровий підпис» замінити на слова «електронний підпис».

3. У Законі України «Про заставу» (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 47, ст.642):

1) у частині першій статті 12 після слів «У договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою» доповнити словами «тa/або посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов'язання»;

2) у частині другій статті 13 слова «транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації» та слова «транспортних засобів» виключити.

4. У Цивільному кодексі України(Відомості Верховної Ради України, 2003, №№ 40-44, ст.356):

1) статтю 543 доповнити частиною 5 такого змісту:

«5. Ліквідація солідарного боржника-юридичної особи, смерть солідарного боржника-фізичної особине припиняють обов’язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюютьйого обсягу і умов виконання»;

2) частину 3статті 554 викласти в такій редакції:

«3. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того ж самого зобов’язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договорами поруки»;

3) у статті 559:

частину першу викласти в такій редакції:

«1. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. У разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов’язання»;

частину четверту викласти в такій редакції:

«4.Порука припиняється після закінчення строку,встановленого в договорі поруки.У разі, якщо такий строкне встановлено, порука припиняється повним виконанням основного зобов’язання або якщо кредитор протягом строку загальної позовної давності від дня настання строкувиконання основного зобов’язання не пред'явить позову до поручителя.Якщо строкосновного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом строку загальної позовної давності від дня укладення договору поруки. Для зобов’язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку чи настання терміну виконання відповідної частини такого зобов’язання»;

доповнити частиною п’ятою такого змісту:

«5. Ліквідація боржника-юридичної особи не припиняє поруку, якщо до моменту припинення боржника-юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв’язку з порушенням таким боржником зобов’язання»;

4) у частині першій статті 584 після слів «У договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою» доповнити словами «тa/або посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов'язання»;

5) статтю 593 доповнити частиною четвертою такого змісту:

«4. Припинення основного зобов’язання внаслідок припинення боржника-юридичної особи, яка виступає боржником у такому зобов’язанні, не припиняє право застави (іпотеки) на майно, що передано в заставу боржником/ майновим поручителем такого боржника, якщо заставодержатель до припинення боржника-юридичної особи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подачі позову або пред’явлення вимоги»;

6) у статті 10561:

частину четверту викласти в такій редакції:

«4. Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право змінюватипроцентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором, Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, а у разі збільшення процентної ставки -поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб, про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що слідують за датою, з якої застосовується нова ставка.

У випадку незгоди Позичальника із збільшенням процентної ставки, Позичальник має право розірвати договір і погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше ніж 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника»;

у частинішостій слово «збільшення» виключити;

7) у статті 1281:

частину першу доповнити словами «та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб»;

частину другу викласти в новій редакції:

«2. Кредиторові спадкодавця належить пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна, незалежно від настання строку вимоги»;

частину третю викласти в новій редакції:

«3. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину»;

8) в абзаці другому частини другої статті 1282 слово «накладає» замінити словом «звертає»;

9) у статті 1297:

у назві статтіслова «на нерухоме майно» виключити;

частину першувикласти в такій редакції:

«1. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та/або інше майно та/або майнові права, які обтяжені, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно»

5. У Законі України «Про іпотеку» (Відомості Верховної Ради України, 2003, № 38, ст.313):

1) статтю 4 доповнити новою частиною такого змісту:

«Іпотекодержатель звільняє іпотечне майно від накладених ним обтяжень не пізніше ніж через 14 днів з дня повного погашення заборгованості іпотекодавцем (боржником)»;

2) статтю 5 після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:

«У разі, якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (в тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо, на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності) всі реконструйовані, новостворені об’єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору».

У зв’язку з цим частини п’яту - сьому вважати відповідно частинами шостою - восьмою;

3) у частині третій статті 35 слова «статтею 12 цього Закону» замінити словами «цим Закономта/абоіпотечним договором»;

4) частину четверту статті 36 замінити частинами такого змісту:

«У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі повинні бути зазначені:

умови, при настанні яких іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення;

порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває предмет іпотеки.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання:

боржником – фізичною особою основного зобов'язання є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя;

боржником – юридичною особою або фізичною особою-підприємцем основного зобов'язання є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Якщо вимоги іпотекодержателя забезпечені декількома предметами іпотеки (в тому числі за декількома договорами іпотеки), а позасудове звернення стягнення відбувається за рахунок окремого предмета іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати (в тому числі шляхом позасудового врегулювання) виконання зобов’язання боржником та/або іпотекодавцем в частині, що залишилось невиконаною після завершення позасудового врегулювання за таким окремим предметом іпотеки.

Завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація прав власності на предмет іпотеки:

- за іпотекодержателем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем);

- за покупцем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем третій особі)»;

5) у статті 37:

доповнити частинами другою та третьою такого змісту:

«Договір про задоволення вимогіпотекодержателя чи іпотечний договір з відповідним застереженням є правовстановлюючими документами, що підтверджують право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимогіпотекодержателя чи іпотечного договору з відповідним застереженням»;

У зв’язку з цим частини другу – третю вважати відповідно частинами четвертою – п’ятою;

6) у статті 39:

частину першу викласти в такій редакції:

«У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації за умови подання будь-якою зі сторін клопотання про визначення судом такої ціни (за винятком реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів).

доповнити частиною другою такого змісту:

«У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльностіабо незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій».

У зв’язку з цим частини другу-четверту вважати частинами третьою-п’ятою;

7) у статті 49:

частину другу викласти в такій редакції:

«Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків. У випадку оголошення других прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право придбати предмет іпотеки за початковою ціною других прилюдних торгів. Якщо іпотекодержатель не скористався цим правом, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості майна».

частину третю викласти в такій редакції:

«У випадку оголошення третіх прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право придбати предмет іпотеки за початковою ціною третіх прилюдних торгів».

6. У Законі України «Про дорожній рух» (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 31, ст.338):

1) у статті 34:

частину першу після слів «які є підставою для здійснення реєстрації» доповнити словами «а також відсутності будь-яких обтяжень»;

частину дев’яту доповнити реченням такого змісту:

«У разі наявності будь-яких обтяжень, реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється виключно за умови надання згоди на це обтяжувачем (обтяжувачами)».

7. У Законі України «Про нотаріат»(Відомості Верховної Ради України, 1993, № 39, ст.383):

1) у статті 55:

у частині другій після слів «садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна» доповнити словами «, транспортних засобів», а після слів «перевіряється відсутність» доповнити словом «будь – якої»;

у частині третій після слів «посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача» доповнити словами «на укладення такої угоди»;

8. У Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(Відомості Верховної Ради України, 2004, № 51, ст.553):

1) у статті 24:

частину четверту доповнити абзацом 7 такого змісту:

«7) державної реєстрації права власності на нерухоме майнозгідно застереженняпрозадоволеннявимог іпотекодержателяабо договору прозадоволеннявимог іпотекодержателя».

9. У Законі України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»(Відомості Верховної Ради України, 2010, № 38, ст.509):

1) статтю 11 доповнити частиною сьомою такого змісту:

«7. Банку або іншій фінансовій установі, яка має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", на запит надається витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у порядку та обсязі, встановленому Міністерством юстиції України, за наявності письмової згоди фізичної особи, якої стосуються відомості, зазначені в актових записах».

ІІ. Прикінцеві положення:

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

2. На період проведення антитерористичної операції та тимчасової окупації території України дозволяється посвідчувати зміни до договору застави та/або іпотечного договору, що був нотаріально посвідчений на тимчасово окупованій території України, а також на території проведення антитерористичної операції, за місцезнаходженням (місцем реєстрації) нерухомого майна, транспортних засобів або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору.

3. Кабінету Міністрів України до дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом, включаючи забезпечення надання банкам та фінансовим установам, що мають ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", доступу для отримання інформації в електронному вигляді до таких реєстрів:

- Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, включаючи невід'ємні архівні складові, в тому числі Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек;

- Єдиного реєстру довіреностей.

4. Національному банку України та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, до дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради

України

А.В. Парубій

Джерело інформації: офіційний сайт Верховної Ради України http://rada.gov.ua/


Будемо раді вам допомогти в питаннях пов’язаних з організацією та реєстрацією фінансових установ. Індивідуальний підхід до кожного клієнта. Кваліфіковані послуги з питань створення та реєстрації всіх видів фінансових установ, питань отримання ліцензій на фінансові послуги (факторинг, фінансовий лізинг, кредити і т.д.,), відкриття відділень фінансових установ.

Реєстрація всіх видів фінансових установ. Створення відокремлених підрозділів фінансової установи. Ліцензування діяльності фінансових установ. Супровід купівлі-продажу фінансових компаній

tel: 0671013668, 0993869134 Viber, Telegram, WhatsApp

email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Skype: Lawfin1

Статті за темою

Актуальні питання-відповіді щодо створення та діяльності фінансових установ

Кваліфіковані послуги з питань реєстрації фінансових установ

Реєстрація всіх видів фінансових установ. Створення відокремлених підрозділів фінансової установи. Ліцензування діяльності фінансових установ. Супровід купівлі-продажу фінансових установ

tel: 0671013668, 0993869134 Viber, Telegram, WhatsApp.

email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Skype: Lawfin1 Консультація безкоштовно!!!

Новини фінансового ринку

Актуальні новини фінансового ринку України

Детально!!!

Питання-відповіді

Актуальні питання-відповіді щодо створення та діяльності фінансових установ

Детально!!!

Глосарій фінансового ринку

Визначення, що застосовуються в законодавстві яким регулюються фінансові правовідносини

Детально!!!

Фінансова звітність

Фінансова звітність фінансових установ

Детально!!!

Фінансовий моніторинг

Особливості організації фінансового моніторингу в фінансовій установі

Детально!!!

Новини законодавства

Новини законодавства яким регулюється діяльність фінансових установ

Детально!!!

Актуальні матеріали

Актуальні матеріали на тему створення та діяльності фінансових компаній

Детально!!!

Організація фінансового бізнесу

Організація діяльності фінансових компаній. Організація кредитно-фінансової діяльності в Україні

Детально!!!

Ліквідація фінансової компанії

Анулювання ліцензії фінансової компанії. Виключення фінансової компанії з реєстру фінансових установ

Детально!!!

Продаж фінансових компаній

Компанія виступить консультантом з питань супроводу процедури переоформлення корпоративних прав на фінансову компанію, а так само супроводить процес внесення змін до контролюючих органів

Детально!!!

Супровід діяльності фінансових компаній

Супровід діяльності фінансових установ

Детально!!!

Хто на сайті

На сайті 1522 гостя та 0 користувачів