Проект Закону Про Національне бюро фінансової безпеки України. № 8157 від 19.03.2018 року

Закон визначає мету, принципи, правові та організаційні засади створення та діяльності Національного бюро фінансової безпеки України, завдання та повноваження Національного бюро фінансової безпеки України, контроль за його діяльністю, правовий статус, обов'язки та відповідальність працівників Національного бюро фінансової безпеки України, основи його співпраці з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, компетентними органами інших держав та міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами, а також порядок створення на основі кримінального аналізу та аналізу ризиків підґрунтя для кримінального переслідування осіб, злочинна діяльність яких несе загрозу фінансовій безпеці держави.

Проект вноситься народними депутатами України

Южаніною Н.П.,

Курячим М.П.,

Герасимовим А.В.,

Лук'янчуком Р.В.,

Королем В.М.

Закон України Про Національне бюро фінансової безпеки України

Цей Закон визначає мету, принципи, правові та організаційні засади створення та діяльності Національного бюро фінансової безпеки України, завдання та повноваження Національного бюро фінансової безпеки України, контроль за його діяльністю, правовий статус, обов'язки та відповідальність працівників Національного бюро фінансової безпеки України, основи його співпраці з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, компетентними органами інших держав та міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами, а також порядок створення на основі кримінального аналізу та аналізу ризиків підґрунтя для кримінального переслідування осіб, злочинна діяльність яких несе загрозу фінансовій безпеці держави.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Статус Національного бюро фінансової безпеки України

1. Національне бюро фінансової безпеки України (далі - НБФБ) є державним правоохоронним органом, на який на основі кримінального аналізу(дій, спрямованих на встановлення взаємозв’язків між даними про злочинну діяльність та іншими даними, потенційно з ними пов’язаними, їх оцінювання, інтерпретація та прогнозування розвитку досліджуваних подій з метою їх використання НБФБ для виконання покладених на нього завдань) та аналізу ризиків (інформаційно-аналітичної діяльності НБФБ, яка включає оцінку загроз, вразливості фінансової безпеки держави або правоохоронної системи та рівня негативного впливу на них, зіставлення результатів оцінки та дослідження взаємозв'язків між ними з метою розробки пропозицій (рекомендацій) з підвищення рівня безпеки)забезпечує усунення загроз фінансовій безпеці держави, у тому числі шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття злочинів, віднесених до його підслідності, які прямо чи опосередковано завдають шкоди публічним фінансам, а також запобігання їх вчиненню у майбутньому.

2. НБФБ утворюється відповідно до цього Закону та є підзвітним Верховній Раді України та Президенту України.

3. НБФБ є юридичною особою публічного права, яка має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Стаття 2. Мета створення НБФБ

Метою створення та діяльності НБФБ є забезпечення фінансової безпеки держави шляхом побудовита дієвого функціонуваннясистеми своєчасного виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів, запобігання їх виникненню в майбутньому.

Стаття 3. Правова основа діяльності НБФБ

Правову основу діяльності НБФБ становлять Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, закони України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про захист персональних даних" та інші закони України, а також прийняті відповідно до них нормативно-правові акти.

Стаття 4. Принципи діяльності НБФБ

1. Основними принципами діяльності НБФБ є:

1) верховенство права;

2) повага та дотримання прав і свобод людини та громадянина;

3) законність;

4) безсторонність та справедливість;

5) незалежність НБФБ та його працівників;

6) підконтрольність і підзвітність суспільству та визначеним законом державним органам;

7) відкритість для демократичного цивільного контролю;

8) політична нейтральність і позапартійність;

9) взаємодія з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, компетентними органами інших держав;

10) профілактика та упередження здійснення кримінальних правопорушень.

Стаття 5. Завдання НБФБ

1. Завданнями НБФБ є:

1) збирання та систематизація інформації у сфері публічних фінансів;

2) виявлення зон ризиків у сфері публічних фінансів шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних;

3) оцінка ризиків і загроз фінансовій безпеці держави, напрацювання способів їх мінімізації та усунення;

4) складання прогнозів розвитку кримінальних тенденцій в економіці в цілому й у сфері публічних фінансів зокрема та запобігання їх виникненню в майбутньому;

5) виявлення злочинних технологій, схем і механізмів злочинної діяльності  та закономірностей їх функціонування, їх розкриття та розслідування;

6) оцінка чинного законодавства щодо наявності передумов створення схем злочинної діяльності у сфері публічних фінансів, зокрема, у сфері оподаткування, розробка рекомендацій щодо внесення змін до законодавства;

7) складання аналітичних висновків і рекомендацій для державних органів з метою підвищення ефективності прийняття ними управлінських рішень щодо регулювання відносин у сфері публічних фінансів;

8) боротьба зі злочинністю у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах.

Стаття 6. Повноваження НБФБ

1. НБФБ відповідно до покладених на нього завдань та у межах своєї компетенції:

1) бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері протидії злочинності, вносить відповідні пропозиції на розгляд Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України;

2) здійснює інформаційно-пошукову та аналітично-інформаційну роботу з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ, вживає заходів до їх усунення, збирає, обробляє та аналізує інформацію щодо правопорушень у сфері публічних фінансів;

3) здійснює інформаційну взаємодію з органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, органами судової влади, іншими державними органами, підприємствами, установами та організаціями, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями;

4) користується у порядку, визначеному законодавством, базами (банками) даних, електронними реєстрами, держателі яких визначені законами України;

5) формує бази (банки) даних, що входять до єдиної аналітико-інформаційної системи НБФБ; створює власні системи на базі сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій, необхідні для забезпечення його діяльності, використовує електронний документообіг, автоматизований обмін даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, а також міжвідомчі комунікаційно-інформаційнісистеми, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

6) розробляє та впроваджує методики кримінального аналізу, аналізу ризиків та системи їх оцінки;

7) надає державним органам та органам місцевого самоврядування рекомендації щодо внесення змін до законодавчих актів, та інших нормативно-правових актів, що відносяться до сфери їх компетенції, та несуть ризики створення передумов для побудови схем злочинної діяльності у сфері публічних фінансів;

8) здійснює аналітичне забезпечення досудового розслідування, оперативно-розшукової діяльності та судового розгляду у сфері публічних фінансів;

9) виявляє, припиняє та розкриває злочини, віднесених до підслідності НБФБ, здійснює оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування таких злочинів на підставах та в порядку, встановлених законом;

10) вживає заходи щодо відшкодування завданих державі збитків і шкоди внаслідок вчинення злочинів, віднесених до підслідності НБФБ, забезпечує можливості для конфіскації коштів та іншого майна, одержаного внаслідок вчинення таких злочинів, у порядку, визначеному законодавством;

11) вживає заходи щодо розшуку та арешту коштів та іншого майна, що можуть бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації у кримінальних провадженнях щодо правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ;

12) здійснює розшук осіб, які переховуються від слідства та суду, ухиляються від виконання кримінального покарання за правопорушення, віднесені до підслідності НБФБ;

13) здійснює конфіденційне співробітництво з фізичними особами та використовує гласних і негласних штатних та позаштатних працівників на підставах та в порядку, встановлених законом, дотримуючись умов добровільності і конфіденційності цих відносин, матеріально і морально заохочує осіб, які надають допомогу в запобіганні, виявленні, припиненні, розслідуванні та розкритті злочинів, віднесених до підслідності НБФБ;

14) порушує питання щодо створення спеціальних умов, у тому числі щодо засекречування перебування, здійснення заходів безпеки, поміщення в окремому приміщенні в ізоляторах тимчасового тримання та установах попереднього ув'язнення, для осіб, які співпрацюють із НБФБ;

15) розробляє та затверджує методики розслідування окремих видів злочинів, віднесених до підслідності НБФБ;

16) забезпечує особисту безпеку працівників НБФБ та захист інших осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, від протиправних посягань;

17) здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників НБФБ, бере участь у формуванні державного замовлення на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців у відповідних сферах;

18) здійснює виконання запитів про надання міжнародної правової допомоги, які надійшли від компетентних органів іноземних держав;

19) здійснює співробітництво з поліцейськими та іншими компетентними органами іноземних держав відповідно до законів та міжнародних договорів України з питань проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування злочинів, віднесених до підслідності НБФБ;

20) залучає на добровільній основі, у тому числі на договірних засадахфахівців, у тому числі іноземців для забезпечення виконання покладених на НБФБ завдань;

21) здійснює розшук активів одержаних від злочинів, підслідних НБФБ;

22) надсилає державним органам обов'язкові до розгляду пропозиції та рекомендації щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ, а також отримує від цих органів інформацію про розгляд таких пропозицій та рекомендацій;

23) забезпечує відповідно до законодавства додержання режиму захисту державної таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом, а також додержання визначеного законом порядку оприлюднення та надання доступу до публічної інформації;

24) звітує про свою діяльність у порядку, визначеному цим Законом, та інформує суспільство про результати своєї роботи;

25) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Стаття 7. Реалізація повноважень НБФБ

1. НБФБ та його уповноважені посадові особи з метою виконання покладених на нього завдань:

1) створюють та супроводжують аналітико-інформаційні системина базі сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологійНБФБ;

2) заводять оперативно-розшукові справи на підставі постанови, що затверджується керівником відповідного органу НБФБ, та здійснюють на підставах і в порядку, установлених законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи;

3) витребують за рішенням керівника відповідного органу НБФБ та одержують в установленому законом порядку у вказаному в запиті вигляді та формі від інших правоохоронних, державних органів, органів місцевого самоврядування, інформацію, що отримана такими органами відповідно до законодавства, необхідну для виконання покладених на НБФБ завдань, у тому числі відомості про майно, доходи, видатки, фінансові зобов'язання осіб, які ними декларуються у встановленому законом порядку, відомості про використання коштів державного та місцевих бюджетів, розпорядження державним або комунальним майном;

4) вживають заходи для припинення фізичними та юридичними особами протиправних діянь, що перешкоджають здійсненню повноважень НБФБ, перевіряють у зв’язку з цим документи, що посвідчують особу;

5) проводять фотографування, аудіо- і відео- зйомку, дактилоскопію осіб, затриманих за підозрою у вчиненні злочину або взятих під варту;

6) використовують з наступним відшкодуванням завданих збитків транспортні засоби, які належать фізичним та юридичним особам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав і організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, припинення кримінального правопорушення, переслідування та затримання осіб, які підозрюються у їх вчиненні, доставлення до закладів охорони здоров'я осіб, що потребують екстреної медичної допомоги;

7) здійснюють співробітництво з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись умов добровільності та конфіденційності цих відносин, матеріально і морально заохочуючи осіб, які надають допомогу в запобіганні, виявленні, припиненні, розслідуванні та розкритті злочинів, віднесених до підслідності НБФБ;

8) з метоюоперативно-розшукової та слідчої діяльності створюють інформаційні системи та ведуть оперативний облік в обсязі та порядку, передбачених законодавством;

9) застосовують заходи фізичного впливу, спеціальні засоби (визначені пунктами 2-6 та 10 частини четвертої статті 42 Закону України "Про Національну поліцію") та вогнепальну зброю під час виконання службових обов'язків у випадках, на умовах та в порядку, передбачених Законом України "Про Національну поліцію";

10) скликають наради, проводять конференції та семінари, інші наукові та науково-практичні заходи;

11) за рішенням Директора НБФБ або його заступника, погодженим з прокурором, витребують від інших правоохоронних органів оперативно-розшукові справи, крім матеріалів, що стосуються осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з такими правоохоронним органом, та кримінальні провадження, що стосуються кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ, та інших кримінальних правопорушень, які не відносяться до його підслідності, але можуть бути використані з метою запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ;

12) ознайомлюються в державних органах із документами та іншими матеріальними носіями інформації, необхідними для запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ, у тому числі тими, що містять інформацію з обмеженим доступом;

13) за рішенням Директора НБФБ або його заступника, погодженим з прокурором, отримують від банків, депозитарних, фінансових та інших установ, підприємств та організацій незалежно від форми власності інформацію про операції, рахунки, вклади, правочини фізичних та юридичних осіб, необхідної для забезпечення виконання покладених на НБФБ завдань. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється в порядку та обсязі, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність" з урахуванням положень цього Закону, а отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, - в порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про депозитарну систему України" з урахуванням положень цього Закону.

14) на підставі відповідного рішення суду на строк до 10 діб опечатують архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, беруть їх під охорону, а також вилучають предмети і документи у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;

15) за пред'явлення службового посвідчення безперешкодно входять до державних органів, зокрема органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій.

2. На працівників НБФБ, які здійснюють покладені на них обов’язки у складі слідчих чи оперативних підрозділів, поширюються також права та обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України та Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність".

3. Додаткові обов’язки, пов’язані з проходженням служби, можуть бути покладені на працівника НБФБ виключно законом.

Стаття 8. Гарантії незалежності НБФБ

1. Незалежність НБФБ у його діяльності гарантується:

1) спеціальним статусом НБФБ, визначення законом його загальної структури, фінансування, матеріально-технічного та організаційного забезпечення діяльності;

2) особливим порядком конкурсного відбору, призначення та звільнення Директора НБФБ, а також вичерпним переліком підстав для припинення його повноважень, визначеним цим Законом;

3) конкурсними засадами відбору інших працівників НБФБ, їх особливим правовим та соціальним захистом, належними умовами оплати праці;

4) колегіальним прийняттям найбільш важливих рішень колегіями органів НБФБ;

5) забороною незаконного втручання у реалізацію повноважень НБФБ та його працівників;

6) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки працівників НБФБ, їх близьких родичів, майна;

7) іншими засобами, визначеними цим Законом.

2. Використання НБФБ та його працівників в партійних, групових чи особистих інтересах не допускається.

3. Працівники НБФБ не можуть бути членами політичної партії, руху та інших громадських об'єднань, що мають політичні цілі.

4. Членство працівників НБФБ, які уклали трудовий договір, у професійних спілках та інших громадських об'єднаннях, що не мають політичних цілей та є неприбутковими, не заборонено.

5. Забороняється незаконне втручання державних органів, їх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об'єднань, інших фізичних або юридичних осіб у діяльність НБФБ та його працівників.

Будь-які не передбачені законом письмові чи усні вказівки, вимоги, доручення тощо, спрямовані до НБФБ та/або його працівників, що стосуються питань проведення аналітичних досліджень, досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні та оперативно-розшуковій діяльності, є неправомірними та не підлягають виконанню. У разі отримання такої вказівки, вимоги, доручення тощо працівник НБФБ невідкладно інформує про це в письмовій формі керівника відповідного органу НБФБ та Директора НБФБ.

Розділ ІІ

СИСТЕМА ТА СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОГО БЮРО ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ, ФУНКЦІЇ ЙОГО СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ

Глава 1

Система та структура НБФБ

Стаття 9. Система НБФБ

Систему НБФБ складають центральний апарат, підпорядковані йому територіальні органи та Тренінговий центр, які є органами НБФБ.

Стаття 10. Структура та чисельність НБФБ

1. НБФБ здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

2. Структура, штатна чисельність органів НБФБ та положення про них затверджуються Директором НБФБ.

3. Загальна чисельність працівників НБФБ не може перевищувати 4000 осіб.

4. Для забезпечення виконання покладених на НБФБ завдань утворюються сім територіальних органів НБФБ.

5. До складу центрального апарату та територіальних органів НБФБ входять аналітично-інформаційні підрозділи, слідчо-оперативні підрозділи, підрозділи власної безпеки та підрозділи забезпечення діяльності НБФБ.

6. Органи НБФБ є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

7. Органи НБФБ діють на підставі положень, що затверджуються наказом НБФБ.

Глава 2

Інформаційне забезпечення діяльності НБФБ

Стаття 11. Формування інформаційних ресурсів НБФБ

1. Інформаційні ресурси НБФБ формуються на основі даних, що отримуються від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів судової влади, інших державних органів, підприємств, установ та організацій, банків та інших фінансових установ, компетентних органів інших держав та міжнародних організацій, юридичних та фізичних осіб, з відкритих джерел, та/або в ході оперативно-розшукової діяльності, та/або досудового розслідування, а також інформації, що самостійно формується НБФБ при виконанні покладених на НБФБ завдань.

Інформація, що отримується НБФБ або збирається працівниками НБФБ, підлягає оцінюванню на предмет її достовірності та надійності джерел її походження. Така оцінка здійснюється на підставі сукупності критеріїв за методологією, затвердженою наказом НБФБ.

2. НБФБ в порядку, визначеному законодавством, має доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користується державними, у тому числі урядовими, засобами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами.

Обробка такої інформації здійснюється НБФБ із дотриманням законодавства про захист персональних даних та забезпеченням таємниці, що охороняється законом.

НБФБ має доступ до інформаційних ресурсів та/або отримує інформацію з інформаційних ресурсів, в тому числі архівних, щодо:

– податкової, статистичної, правової інформації та інформації про фізичну особу у значенні, визначеному Законом "Про інформацію";

– інформації з інформаційних ресурсів правоохоронних органів;

– інформації про казначейське обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерський облік виконання бюджетів;

– інформації про боргові зобов'язання суб'єктів господарювання - резидентів України щодо отримання та повернення отриманих кредитів (позик), виконання яких забезпечено державними (місцевими) гарантіями;

– інформації про використання публічних фінансів;

– інформації про розміщення, обіг та облік цінних паперів та похідних (деривативів), учасників фондового ринку та їх діяльність;

– інформації, отриманої внаслідок збирання, оброблення та проведення аналізу (операційного і стратегічного) інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформації, що може бути пов’язана з підозрою в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення;

– інформації про приватизацію, оренду, використання та відчуження державного та комунального майна (в тому числі земельних ділянок), управління об'єктами державної та комунальної власності, оцінку майна, майнові права та професійну оціночну діяльність;

– інформації систем міжбанківських розрахунків НБУ, інформації про валютні операції, операції з банківськими металами, щодобові оперативні звіти по використанню готівкових коштів, про рахунки фізичних та юридичних осіб;

– інформації про облік транспортних засобів, документів на право керування транспортними засобами, інформації з систем автоматизованої фіксації руху транспортних засобів;

– інформації про облік кримінальних та адміністративних правопорушень (проваджень), досудових розслідувань, їх результатів, фізичних та юридичних осіб, стосовно яких здійснюються такі провадження, осіб, які притягувались до кримінальної та/або адміністративної відповідальності;

– інформації про контроль і пропуск через державний кордон України та до тимчасово окупованої території та з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також про виявлені та припинені випадки незаконного їх переміщення, осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в’їзд в Україну або тимчасово обмежується право виїзду з України;

– інформації про міграцію (імміграцію та еміграцію), у тому числі протидію нелегальній (незаконній) міграції, громадянства (прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України), реєстрацію фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, а також облік документів, пов’язаних з міграцією та громадянством;

– інформації реєстру виборців;

– інформації про реєстрацію та обліку юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, громадських формувань, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, актів цивільного стану громадян, спеціальні бланки нотаріальних документів, нотаріусів, видані довіреності, вчинені правочини, нотаріальні дії, банкрутства, арбітражних керуючих та їх звітність, боржників, виконавчі провадження;

– інформації про судові рішення;

– інформації про чинні, блоковані та скасовані посилені сертифікати відкритих ключів, засвідчувані центри та центри сертифікації ключів, інформації про власника відкритого ключа, початку строку чинності сертифіката тощо;

– інформації про результати перевірок державними органами суб'єктів господарювання щодо дотримання ними вимог законодавства;

– інформації органів ліцензування про облік ліцензій та інших дозвільних документів;

– інформації про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;

– митної інформації;

– інформації з кредитних історій фізичних та юридичних осіб;

– інформації про результати аудиту суб'єктів суспільного інтересу;

– іншої інформації з інформаційних систем (ресурсів) державних органів.

3. За запитом НБФБ банками, іншими кредитно-фінансовими установами, підприємствами, установами та організаціями надається інформація стосовно юридичної або фізичної особи, її майна та операцій, зокрема:

банками – про рахунки фізичних та юридичних осіб, інформацію про рух коштів на рахунках особи, про залишки коштів на рахунку, про арешт на кошти, які перебувають на рахунку, про зупинення видаткових операцій за рахунком; додаткову інформацію з приводу фінансових операцій, копії первинних документів, на підставі яких були проведені такі операції та пов'язані з ними фінансові операції, відомості про їх учасників, а також іншу інформацію, копії документів тощо;

фінансовими установами (крім банків) – інформація з облікових та реєструючих систем щодо  споживачів фінансових послуг (фізичних та юридичних осіб) та надані їм послуги тощо.

4. Інформація, визначена цією статтею, та/або доступ до неї надається НБФБ на безоплатній основі.

5. Порядок доступу до інформаційних ресурсів, регламент передачі інформації, її структурата обсяги, порядок автоматизованого обміну даними між інформаційно-телекомунікаційними системами НБФБ та іншими органами влади визначаються відповідними міжвідомчими угодами(договорами, меморандумами) або на підставі спільних наказів (розпоряджень) та протоколів до них, якщо інше не передбачено законом.

6. НБФБ під час реалізації повноважень, визначених цим Законом, не потребує згоди фізичних осіб на отримання та обробку персональних даних.

7. Структурні підрозділи НБФБ, в межах своїх повноважень, наповнюють та підтримують в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до аналітико-інформаційної системи НБФБ, стосовно:

1) заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, що надійшли до НБФБ;

2) актів перевірок та довідок, інших матеріалів, пов'язаних із такими актами та довідками, що надійшли від контролюючих органів;

3) складених відповідними підрозділами НБФБ аналітичних продуктів;

4) виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, а також осіб, які їх вчинили;

5) розшуку підозрюваних, обвинувачених (підсудних) осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання за кримінальні правопорушення, віднесених до підслідності НБФБ;

6) осіб, затриманих за підозрою у вчиненні правопорушень (адміністративне затримання, затримання згідно з дорученнями органів правопорядку, затримання осіб органами досудового розслідування, адміністративний арешт, домашній арешт);

7) вилучених предметів і речей, у тому числі заборонених або обмежених в обігу, а також документів з ознаками підробки, які мають індивідуальні (заводські) номери;

8) інформації, що формується в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності.

8. Під час реалізації повноважень, визначених цим Законом, НБФБ забезпечує збирання, накопичення мультимедійної інформації (фото, відео-, звукозаписи) та біометричних даних (дактилокартки, зразки ДНК тощо).

9. Суб'єкти, яким адресовано запит НБФБ щодо надання визначеної цим Законом інформації зобов'язані невідкладно, але не більше ніж протягом трьох робочих днів, надати відповідну інформацію.

У разі неможливості надання інформації у визначений цим пунктом термін суб'єкт, якому адресовано запит НБФБ, повинен у цей же термін письмово повідомити про це НБФБ з обґрунтуванням причин не виконання запиту. У такому випадку НБФБ може продовжити термін надання відповідної інформації та/або доступу до неї.

10. Ненадання НБФБ, інформації та/або доступу до неї, надання завідомо недостовірної інформації чи надання її не в повному обсязі, порушення встановлених законом строків надання інформації та/або доступу до неї, повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них збирається така інформація, забороняються та тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

11. НБФБ в порядку, визначеному законодавством, користується державними, у тому числі урядовими, засобами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами.

Стаття 12. Використання інформаційних ресурсів в НБФБ

1. Працівники НБФБ використовують інформацію виключно з метою реалізації своїх повноважень та мають доступ та/або отримують інформацію із дотриманням законодавства про захист персональних даних та забезпеченням таємниці, що охороняється законом.

2. Рівні доступу працівників НБФБ до інформаційних ресурсів визначаються їх повноваженнями.

3. Інформація про доступ працівників НБФБ до зовнішніх інформаційних ресурсів повинна фіксуватися та зберігатися в автоматизованих системах обробки даних власника відповідного інформаційного ресурсу та НБФБ із зазначенням інформації про співробітника НБФБ, який отримав доступ до зовнішнього інформаційного ресурсу, та про обсяг даних, доступ до яких було отримано.

4. Кожна дія працівника НБФБ щодо входу до інформаційних ресурсів НБФБ, внесення або зміни даних, отримання інформації повинна автоматично фіксуватись із збереженням в автоматизованій системі обробки даних НБФБ.

5. Порядок доступу працівників НБФБ до власних інформаційних ресурсів, фіксації такого доступу та зберігання інформації про такий доступ встановлюється наказом НБФБ.

6. Доступ до інформаційних ресурсів НБФБ може надаватись іншим державним органам відповідно до законодавства та на підставі міжвідомчих угод або спільних наказів.

Стаття 13. Відповідальність за протиправне використання інформаційних ресурсів

1. НБФБ вживає всіх заходів для недопущення будь-яких порушень прав і свобод людини, пов’язаних з обробкою інформації.

2. Працівники НБФБ несуть персональну дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність за вчинені ними дії або бездіяльність, що призвели до порушення встановленого порядку отримання, зберігання, обробки або використання інформації.

3. Порядок контролю за дотриманням працівниками НБФБ вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів під час формування та користування ними інформаційних ресурсів встановлюється наказом НБФБ.

Глава 3

Аналітично-інформаційні підрозділи

Стаття 14. Основні завдання аналітично-інформаційних підрозділів

1. Основними завданнями аналітично-інформаційних підрозділів є:

1) збирання, моніторинг, систематизація, обробка та аналіз інформації щодо системних загроз у сфері публічних фінансів;

2) організація кримінального аналізу, аналізу ризиків для реалізації повноважень НБФБ;

3) розробка, впровадження та удосконалення методики кримінального аналізу, аналізу ризиків та системи їх оцінки;

4) створення, впровадження та супроводження інформаційних систем НБФБ, забезпечення доступу працівників НБФБ та інших передбачених законодавством осіб до інформації, що зберігається в базах даних;

5) оцінка законодавчих актів та проектів законодавчих актів щодо наявності передумов створення схем злочинної діяльності у сфері публічних фінансів, розробка рекомендацій щодо внесення змін до  таких законодавчих актів та проектів;

6) проведення передбачених законодавством аналітичних досліджень  та створення за їх результатами відповідних аналітичних продуктів;

7) складання аналітичних висновків і рекомендацій для державних органів;

8) аналітичне супроводження оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, та судового розгляду справ, що відносяться до компетенцій НБФБ;

9) інформаційно-технічне забезпечення діяльності НБФБ;

10) формування та надання на замовлення інших підрозділів НБФБ та/або державних органів інформації, що міститься в інформаційних ресурсах  НБФБ.

Стаття 15. Система аналітично-інформаційних підрозділів

До системи аналітично-інформаційних підрозділів входять спеціалізовані за видом аналізу аналітичні підрозділи, підрозділ адміністрування інформаційних систем та підрозділ інформаційно-технічного забезпечення.

Стаття 16. Функції аналітично-інформаційних підрозділів

1. Аналітично-інформаційні підрозділи відповідно до покладених на них завдань виконують такі функції:

1) проводять операційний, тактичний та стратегічний кримінальний аналіз та аналіз ризиків;

2) здійснюють управління (визначення, виявлення, оцінку, розробку способів мінімізації та усунення) ризиками, які несуть загрозу фінансовій безпеці держави, з урахуванням зон ризиків, результатів ідентифікації, верифікації та вивчення учасників та кінцевих бенефіціарів схем злочинної діяльності і закономірностей їх сталого функціонування;

3) здійснюють моніторинг змін законодавства в сфері публічних фінансів, стану та тенденцій розвитку економічних процесів в державі;

4) здійснюють моделювання економічних процесів, складають прогнози розвитку кримінальних тенденцій в економіці в цілому та у сфері публічних фінансів зокрема;

5) виявляють місця концентрації інформаційних потоків про факти злочинної діяльності та причетних до них осіб, фіксують та отримують необхідну інформацію;

6) здійснюють взаємодію зі слідчо-оперативними підрозділами НБФБ при проведенні стратегічного, тактичного та операційного аналізів;

7) надають інформацію замовникам аналізу(уповноваженим посадовим особам НБФБ або іншим представникам державних органів, органів місцевого самоврядування, в порядку передбаченому спільною угодою про співпрацю або спільним наказом з НБФБ, який доручає провести аналіз ризиків)на їх запити або за власною ініціативою державним органам та/або, у встановлених законодавством випадках, компетентним органам іноземних держав;

8) забезпечують створення, впровадження та супроводження аналітико-інформаційних систем НБФБ, розробляють відповідні технічні завдання;

9) розробляють документи щодо обміну інформацією з іншими державними органами;

10) розробляють та впроваджують правила доступу до інформації, яка міститься в інформаційних системах НБФБ;

11) забезпечують обробку, інтеграцію, збереження даних, що надходять від державних органів чи з інших джерел;

12) забезпечують захист інформації та розмежування доступу працівників НБФБ  та інших передбачених законодавством осіб до інформації, яка міститься в інформаційних системах НБФБ;

13) забезпечують створення власних баз даних у сфері публічних фінансів, здійснюють адміністрування таких баз даних;

14) створюють інформаційні документи на замовлення інших підрозділів НБФБ та/або державних органів;

15) здійснюють оцінку інформації, що отримується НБФБ або збирається працівниками НБФБ, на предмет її достовірності та надійності джерел її походження;

16) виконують інші функції, визначені законом.

Стаття 17. Детектив-аналітик, гарантії його незалежності та відповідальність

1. Детективом-аналітиком є працівник НБФБ, основним завданням якого є здійснення аналітичного дослідження доступної йому інформації та який має право створювати за результатами такого аналізу аналітичні продукти, що мають юридичні наслідки, передбачені цим Законом.

2. Для виконання покладених на нього завдань детектив-аналітик має володіти спеціальними знаннями та навичками, що не обмежуються однією предметної сферою, та дозволяють йому об'єктивно відтворювати сутність явищ і процесів в економіці та фінансах, виявляти основні тенденції їх розвитку, прогнозувати та створювати основу для прийняття ефективних управлінських рішень, формулювати рекомендації під час досудового розслідування, оперативно-розшукової діяльності та судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань та навичок у сфері публічних фінансів.

3. Незалежність детектива-аналітика забезпечуються:

1) забороною будь-якого втручання в процес проведення аналітичного дослідження;

2) забороною безпосередньої участі детектива-аналітика у слідчих діях та оперативно-розшукових заходах;

3) обов’язком детектива-аналітика надавати на запит замовника аналізу та/або членам Колегії відповідного органу НБФБ інформацію та пояснення щодо передумов, що призвели до відповідного результату аналітичного дослідження, та використаних аналітичних інструментів;

4) створенням необхідних умов для діяльності детектива-аналітика, його матеріальним і соціальним забезпеченням;

5) використанням ліцензованих аналітичних програмних інструментів та затвердженої у встановленому законодавством порядку методології проведення аналізу

4. Детектив-аналітик не має права розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті досліджуваної події або явища, а також матеріалів кримінального провадження та процесуальних дій, оперативно-розшукової справи та оперативно-розшукових дій, що здійснюються (здійснювалися) під час такого дослідження, і які стали йому відомі у зв’язку з виконанням його службових обов’язків.

5. Детектив-аналітик несе відповідальність за:

1) об'єктивність, повноту та неупередженість створеного ним особисто або за його участю аналітичного продукту;

2) розголошеннясекретних відомостей, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням його службових обов'язків.

Стаття 18. Аналітичні продукти та інформаційні документи

1. Результатом роботи аналітично-інформаційних підрозділів є аналітичні продукти та інформаційні документи.

2. Аналітичний продукт – це результат аналітичного дослідження, проведеного з використанням масивів інформації, що містяться в базах даних НБФБ або в інформаційних ресурсах, доступ до яких має НБФБ,  та інших джерелах, в тому числі інформації, яка міститься у заявах про вчинення кримінального правопорушення, оформлений у письмовій формі.

3. Аналітичний продукт створюється виключно детективом-аналітиком або групою детективів – аналітиків, які безпосередньо проводили відповідне аналітичне дослідження.

4. Аналітичний продукт,  містить докладний опис проведених досліджень та зроблених за їх результатами висновків, обґрунтованих відповідей на запитання, поставлені замовником аналізу, або запитання поставлені за власною ініціативою під час аналізу наявної інформації.

5. Аналітичні продукти поділяються на періодичні, які створюються на відповідну дату протягом встановленого періоду, та такі, що створюються за потребою або за запитом замовника аналізу.

6. Аналітичні продукти за змістом поділяються на аналітичні висновки та аналітично-інформаційні документи.

Аналітичний висновок – це аналітичний продукт, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення та є повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення.

Аналітично-інформаційний документ – це аналітичний продукт, що містять обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені замовником аналізу, які стали предметом аналітичного дослідження, та/або результати оцінки ризиків і загроз фінансовій безпеці держави, пропозиції щодо їх мінімізації та усунення.

Інформаційний документ – це документ інформаційного характеру, що містить систематизовану інформацію, сформовану у вигляді, що дозволяє її подальше використання  замовником, у тому числі для проведення аналітичного дослідження.

7. Аналітично-інформаційний документ може бути підставою для проведення оперативно-розшукової діяльності.

8. Висновки, що містяться в аналітичних продуктах повинні ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин криміногенних процесів, у тому числі матеріалів кримінальних проваджень та оперативно-розшукових справ, проведеному за методологією кримінального аналізу, аналізу ризиків та їх оцінки, визначеною НБФБ.

9. Об'єктивність висновку детектива-аналітика забезпечується:

1) використанням інструментів ліцензованих аналітичних програмних продуктів та затвердженої у встановленому законодавством порядку методології проведення аналізу;

2) можливістю проведення повторного аналітичного дослідження іншим детективом-аналітиком.

10. Види, форма та структура аналітичних продуктів та інформаційних документів, строки їх створення, встановлюються наказом НБФБ.

Глава 4

Слідчо-оперативні підрозділи

Стаття 19. Основні завдання слідчо-оперативних підрозділів

1. Основними завданнями слідчо-оперативних підрозділів є:

1) забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ;

2) пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України та розслідування яких віднесена до підслідності НБФБ, протидія таким злочинам;

3) проведення заходів спрямованих на  порушення цілісності схем злочинної діяльності, що створюють системні загрози у сфері публічних фінансів;

4) протидія злочинам, охопленим єдиним задумом та вчиненим злочинною організацією;

5) проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ, а також в інших кримінальних провадженнях, переданих до НБФБ прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та розшуку активів відповідно до компетенції НБФБ;

6) розшук активів, що можуть бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації та на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальних провадженнях щодо правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ;

7) проведення комплексу оперативно-розшукових та інших заходів, що забезпечують  проникнення в організовані злочинні угруповання, у тому числі із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів, з метою збирання інформації про їх діяльність та інфраструктуру.

Стаття 20. Система слідчо-оперативних підрозділів

До системи слідчо-оперативних підрозділів входять підрозділи детективів, підрозділи оперативно-розшукового забезпечення, підрозділ кримінальної розвідки та підрозділ розшуку активів.

Стаття 21. Функції слідчо-оперативних підрозділів

1. Слідчо-оперативні підрозділи відповідно до покладених на них завдань виконують такі функції:

1) здійснюють оперативно-розшукові заходи з метою виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ;

2) приймають і реєструють заяви, повідомлення про кримінальні правопорушення, віднесені до його підслідності НБФБ, в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України та цим законом;

3) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ, а також інших кримінальних правопорушень у випадках, визначених законом;

4) здійснюють конфіденційне співробітництво з фізичними особами для розкриття кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ;

5) вживають заходів щодо розшуку та арешту коштів та іншого майна, що можуть бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації у кримінальних правопорушеннях, віднесених до підслідності НБФБ, здійснюють відповідно до законодавства заходищодо зберігання коштів та іншого майна, на яке накладено арешт;

6) здійснюють розшук осіб, які переховуються від слідства та суду, ухиляються від виконання кримінального покарання за правопорушення, віднесені до підслідності НБФБ;

7) здійснюють інші передбачені законом функції.

Стаття 22. Детектив, гарантії його незалежності та відповідальність

1. Детективом є працівник слідчо-оперативних підрозділів НБФБ, який здійснює свої повноваження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", цього Закону та інших законодавчих актів.

2. Детектив є особою начальницького складу НБФБ.

3. Звертаючись до особи або у разі звернення особи до детектива при виконанні таким детективом своїх службових обов'язків, детектив зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на вимогу особи службове посвідчення, надавши можливість їй ознайомитися з викладеною в ньому інформацією. Службове посвідчення детектива не передається іншим особам.

4. Незалежність детектива забезпечуються законодавчою забороною будь-якого впливу на прийняття ним рішень в межах повноважень, визначених законом.

5. Детектив несе відповідальність за:

1) перевищення своїх повноважень;

2) розголошення секретних відомостей, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням його службових обов'язків.

Глава 5

Колегія НБФБ

Стаття 23. Статус Колегії НБФБ

1. Колегія НБФБ (далі ‒ Колегія) є колегіальним дорадчим органом, який утворюється для вмотивованого визначення обґрунтованості висновків, що містять аналітичні продукти аналітично-інформаційних підрозділів НБФБ, узгодженого вирішення питань діяльності центрального апарату НБФБ та підпорядкованих йому територіальних органів, а також колективного обговорення важливих напрямів їх оперативно-службової діяльності та стратегії протидії правопорушенням у сфері публічних фінансів.

2. Колегії утворюються наказом НБФБ як у центральному апараті НБФБ так і у кожному з територіальних органів НБФБ для забезпечення оперативного вирішення питань, віднесених до компетенції кожного з таких органів.

Стаття 24. Склад Колегії

1. До складу Колегії у центральному апараті НБФБ обов'язково входять Директор НБФБ, його перший заступник та заступники, директори департаментів аналітично-інформаційних та слідчо-оперативних підрозділів.

Персональний склад Колегії у центральному апараті НБФБ затверджує Директор НБФБ.

2. До складу Колегії у кожному з територіальних органів НБФБ обов'язково входять керівник відповідного територіального органу НБФБ, його перший заступник та заступники, начальники управлінь аналітично-інформаційних та слідчо-оперативних підрозділів.

Персональний склад Колегії у кожному з територіальних органів НБФБ затверджує керівник відповідного територіального органу НБФБ.

3. Головою Колегії, що утворюється у центральному апараті НБФБ  є Директор НБФБ або за  його відсутності особа, яка виконує обв'язки Директора НБФБ.

4. Головами Колегій, що утворюються при територіальних органах НБФБ є керівники відповідних територіальних органів НБФБ або за  їх відсутності особа, яка виконує обов'язки керівників відповідних територіальних органів НБФБ.

5. За умови дотримання вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці на засідання Колегії можуть бути запрошені члени Громадської ради при НБФБ, штатні та позаштатні радники Директора НБФБ або керівника територіального органу НБФБ, співробітники НБФБ, а також посадові особи органів державної влади та інші особи. Персональний склад запрошених визначається Головою Колегії.

Стаття 25. Функції Колегії та організація її діяльності

1. Порядок діяльності Колегії затверджується наказом НБФБ.

2. Колегія розглядає та вносить Директору НБФБ та/або керівникам відповідних територіальних органів НБФБ пропозиції щодо:

1) затвердження винесених на Колегію висновків, що містяться в аналітичних продуктах аналітично-інформаційних підрозділів;

2) напрямів організації кримінального аналізу та аналізу інформації щодо системних загроз у сфері публічних фінансів;

3) шляхів виконання покладених на НБФБ або його територіальні органи завдань з основних напрямів аналітично-інформаційної, оперативно-службової діяльності та роботи з кадрами;

4) удосконалення аналітично-інформаційної та оперативно-службової діяльності;

5) визначення стратегії протидії правопорушенням у сфері публічних фінансів;

6) організації взаємодії НБФБ та його територіальних органів з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами судової влади, іншими державними органами, підприємствами, установами та організаціями, банками та іншими фінансовими установами, компетентними органами інших держав та міжнародними організаціями.

3. Основною організаційною формою роботи Колегії є її засідання, які проводяться відповідно до затвердженого Головою Колегії плану засідань Колегії, але не рідше ніж два рази в місяць. У разі потреби Голова Колегії має право скликати позачергове засідання Колегії.

4. Дата, час, місце проведення та порядок денний засідання Колегії визначаються Головою Колегії.

5. Матеріали до питань порядку денного засідання Колегії надаються для попереднього вивчення членам Колегії не пізніше, ніж за 24 години до часу його проведення.

6. Засідання Колегії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин від загальної чисельності персонального складу Колегії.

Стаття 26. Рішення Колегії

1. Результатами засідання Колегії є пропозиції Директору НБФБ або керівнику відповідного територіального органу НБФБ, зміст яких визначається в ході обговорення, та приймаються простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів Колегії.

2. Результати засідання Колегії оформляються протоколом, що підписується Головою Колегії та секретарем Колегії.

3. У разі незгоди окремих членів Колегії з прийнятими Колегією пропозиціями, позиція таких членів Колегії обов'язково відображається у протоколі засідання Колегії.

4. У разі розбіжностей позицій Директора НБФБ з пропозиціями Колегії у центральному апараті НБФБ Директор НБФБ реалізує своє рішення, інформуючи у щорічному звіті про такі розбіжності Верховну Раду України та Президента України.

5. У разі розбіжностей позицій керівника територіального органу НБФБ з пропозиціями Колегії у відповідному територіальному органі НБФБ такий керівник територіального органу НБФБ  реалізує своє рішення, інформуючи про такі розбіжності Директора НБФБ.

6. Для узгодженого вирішення питань, що становлять спільний інтерес для НБФБ та інших державних органів, можуть проводитися спільні засідання колегій НБФБ та таких органів.

Глава 6

Підрозділи власної безпеки

Стаття 27. Система підрозділів власної безпеки

1. До системи підрозділів власної безпеки входять підрозділи внутрішньої безпеки, підрозділи кібербезпеки та підрозділи фізичного захисту.

2. Підрозділи внутрішньої безпеки, підрозділи кібербезпеки та підрозділи фізичного захисту за рішенням Директора НБФБ створюються у складі центрального апарату  та територіальних органів НБФБ.

Підрозділи внутрішньої безпеки та підрозділи кібербезпеки підпорядковуються безпосередньо Директору НБФБ, а підрозділи фізичного захисту – керівнику відповідного органу НБФБ.

Стаття 28. Основні завдання підрозділів власної безпеки

1. Основними завданнями підрозділів власної безпеки є:

1) запобігання, виявлення, припинення та розкриття правопорушень у діяльності працівників НБФБ;

2) забезпечення захисту інформації в аналітично-інформаційних системах НБФБ, захисту персональних даних та забезпеченням таємниці, що охороняється законом;

3) забезпечення особистої безпеки працівників НБФБ, в тому числі фізичного, від пов'язаних з виконанням їх службових обов'язків під час проведення активних заходів протиправних посягань на їх життя та гідність, безпеки членів їх сімей, а також інших осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві у кримінальних провадженнях щодо правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ.

Стаття 29. Функції підрозділів внутрішньої безпеки

1. Підрозділи внутрішньої безпеки відповідно до покладених на них завдань виконують такі функції:

1) запобігають, виявляють та припиняють  правопорушення працівниками НБФБ відповідно до вимог законів України "Про запобігання корупції" та "Про державну службу";

2) забезпечують контроль за дотриманням працівниками НБФБ правил етичної поведінки, декларуванням майна, доходів, видатків та зобов'язань фінансового характеру, а також за не допущенням конфлікту інтересів;

3) здійснюють моніторинг способу життя працівників НБФБ;

4) проводять перевірку, в тому числі за дорученням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ, інформації, що міститься у зверненнях фізичних та юридичних осіб, засобах масової інформації, інших джерелах, у тому числі отриманої через спеціальну телефонну лінію, офіційний веб-сайт та засоби електронного зв'язку НБФБ, щодо причетності працівників НБФБ до вчинення правопорушень у їх діяльності;

5) проводять за дорученням керівника відповідного органу НБФБ службові розслідування стосовно працівників НБФБ;

6) проводять оперативно-розшукові заходи з метою запобігання, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень у діяльності працівників НБФБ;

7) проводять спеціальну перевірку кандидатів на зайняття вакантної посади в НБФБ;

8) організовуютьзаходи щодо захисту працівників НБФБ, які повідомляють про вчинення протиправних дій чи бездіяльність інших працівників НБФБ;

9) надають консультаціїпрацівникам НБФБ щодо правил етичної поведінки, не допущення конфлікту інтересів, декларування майна, доходів, видатків та зобов'язань фінансового характеру.

2. У разі виявлення інформації про можливе вчинення працівником НБФБ кримінального правопорушення підрозділ внутрішньої безпеки негайно повідомляє про це керівника відповідного органу НБФБ та Директора НБФБ або осіб, які виконують їх обов'язки.

Стаття 30. Функції підрозділів кібербезпеки

1. Підрозділи кібербезпеки відповідно до покладених на них завдань виконують такі функції:

1) розробляють охоронні системи для комунікаційних мереж і електронних баз даних НБФБ,

2) тестують та вдосконалюють методи, засоби та організаційні заходи, спрямовані на забезпечення уникнення ризиків витоку конфіденційної інформації;

3) виявляють,оцінюють та забезпечують уникнення ризиків, що виникають при користуванні комп'ютерами та комп'ютерними мережами щодо конфіденційності, цілісності та доступності;

4) формують політику інформаційної безпеки, стратегію розвитку інформаційної безпеки НБФБ, розробляють заходи щодо їх застосування;

5) узгоджують упровадження нових проектів, напрямів, стратегічних завдань інформаційної безпеки НБФБ;

6) розглядають, затверджують та забезпечують контроль за виконанням проектів щодо розробки, упровадження, функціонування, моніторингу, перегляду, підтримки та удосконалення системи управління інформаційною безпекою НБФБ;

7) визначають необхідний рівень ресурсів для впровадження заходів інформаційної безпеки;

8) забезпечують захист інформаційних ресурсів та інформаційної інфраструктури НБФБ а також інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом;

9) організовують навчання та впроваджують практичні заходи підвищення обізнаності працівників НБФБ з питань інформаційної безпеки;

10) спільно з підрозділами внутрішньої безпеки вживають заходів щодо запобіганнянесанкціонованого доступу та втручання в роботу інформаційних систем НБФБ працівників НБФБ або сторонніх осіб;

11) приймають участь у відновленні функціонування інформаційних систем НБФБ після збоїв у їх роботі.

Стаття 31. Функції підрозділів фізичного захисту

1. Підрозділи фізичного захисту відповідно до покладених на них завдань виконують такі функції:

1) забезпечують виключно особисту безпеку працівників НБФБ від протиправних посягань, що несуть загрозу їх життю та здоров'ю, пов'язаних з виконанням такими працівниками їх службових обов'язків під час проведення активних заходів, зокрема під час:

а) проведення слідчих та оперативно-розшукових дій у рамках досудового розслідування;

б) реалізації матеріалів оперативно-розшукових справ та інших завдань, виконання яких цим Законом покладено на НБФБ;

в) збору та аналітичного дослідження інформації про вчинення правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ;

г) виконання постанов прокурора, слідчого, рішення слідчого судді та суду;

ґ) супроводження затриманих осіб відповідно до вимог статей 207 та 208 Кримінально процесуального кодексу України, підданих арешту, взятих під варту для проведення слідчих (розшукових) дій, а також із/до медичних закладів або місць утримання;

д) супроводження товаро-матеріальних цінностей, службових документів, що належать НБФБ або вилучених під час кримінальних проваджень, їх охорони у місцях тимчасового зберігання;

е) здійснення підрозділами внутрішньої безпеки моніторингу способу життя працівників НБФБ;

2) забезпечують особисту безпеку членів сімей працівників НБФБ, яким загрожують протиправні посягання на їх життя та здоров'я;

3) забезпечують особисту безпеку осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві у кримінальних провадженнях щодо правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ.

2. Порядок залучення підрозділів фізичного захисту до проведення активних заходів та порядок дій підрозділів фізичного захисту під час проведення таких заходів встановлюється наказом НБФБ.

3. Залучення підрозділів фізичного захисту підчас проведення активних заходів допускається лише у виключних випадках, коли існують об’єктивні обставини, що свідчать про загрозу життю та здоров’ю працівників НБФБ.

4. Працівнику підрозділу фізичного захисту видається нагрудний знак з персональним ідентифікаційним номером. Працівник підрозділу фізичного захисту зобов’язаний мати при собі нагрудний знак, передбачений цією частиною, крім випадків, коли наявність нагрудного знаку перешкоджає проведенню негласної слідчої (розшукової) дії.

При проведенні активних заходів персональний ідентифікаційний номер додатково зазначається на одязі працівника  таким чином, щоб його було можливо прочитати або зафіксувати за допомогою технічних засобів. Працівнику підрозділу фізичного захисту заборонено приховувати персональний ідентифікаційний номер, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів.

Стаття 32. Моніторинг способу життя працівників НБФБ

1. Моніторинг способу життя працівників НБФБ здійснюється з метою встановлення відповідності їх рівня життя наявним у них та членів їх сім'ї майну і одержаним ними доходам згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що подається відповідно до Закону України ".

2. Моніторинг способу життя працівників НБФБ здійснюється підрозділами внутрішньої безпеки.

3. Порядок здійснення моніторингу способу життя працівників НБФБ встановлюється наказом НБФБ.

4. Моніторинг способу життя здійснюється із додержанням законодавства про захист персональних даних та не повинен передбачати надмірного втручання у право на недоторканність особистого і сімейного життя особи.

5. Встановлення невідповідності рівня життя працівника НБФБ задекларованим ним майну і доходам є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

6. У разі виявлення за результатами моніторингу невідповідності рівня життя працівника НБФБ задекларованим ним майну і доходам підрозділ внутрішньої безпеки, що здійснював такий моніторинг, зобов'язаний звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ для притягнення такого працівника НБФБ до дисциплінарної відповідальності.

Глава 7

Тренінговий центр НБФБ

Стаття 33. Статус Тренінгового центру НБФБ

1. Тренінговий центр НБФБ (далі – Тренінговий центр) є державною спеціалізованою установою, що здійснює спеціальну підготовку кандидатів на зайняття вакантних посад в НБФБ, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників НБФБ, крім працівників підрозділів забезпечення діяльності НБФБ.

2. Тренінговий центр входить до системи НБФБ, його діяльність спрямовується та координується Директором НБФБ.

3. На Тренінговий центр не поширюється законодавство про вищу освіту.

4. Тренінговий центр є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

5. Тренінговий центр діє на підставі законодавства України та статуту, який затверджується Директором НБФБ.

6. Управління діяльністю Тренінгового центру здійснює його директор, права, обов’язки, кваліфікаційні вимоги,  та відповідальність якого визначаються положенням, затвердженим наказом НБФБ.

7. Директор Тренінгового центру має двох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Директором НБФБ за поданням Директора Тренінгового центру.

8. Для забезпечення спеціальної підготовки кандидатів на зайняття вакантних посад в НБФБ, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників НБФБ до Тренінгового центру можуть відряджатися працівники НБФБ, а також залучатися фахівці інших правоохоронних органів та навчальних і наукових закладів, в тому числі з інших країн.

9. Освітні стандарти, навчальні плани та програми, порядок проходження спеціальної підготовки кандидатами на зайняття вакантних посад в НБФБ, перепідготовки, підвищення кваліфікації та періодичної атестації працівників НБФБ, методики оцінювання якості спеціальної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації розробляються та затверджуються наказом  Тренінгового центру за погодженням з Директором НБФБ.

10. Фінансування діяльності Тренінгового центру здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених для НБФБ, а також за рахунок міжнародної технічної допомоги та інших дозволених законом джерел.

Стаття 34. Основні завдання Тренінгового центру

1. Основними завданнями Тренінгового центру є:

1) спеціальна підготовка кандидатів на зайняття вакантних посад в НБФБ;

2) перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників НБФБ за напрямами діяльності НБФБ, зокрема, з питань управління, інформаційно-аналітичної діяльності, досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ;

3) забезпечення єдиного підходу до спеціальної підготовки кандидатів на зайняття вакантних посад в НБФБ, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників НБФБ;

4) розробка та затвердження освітньо-професійних програм спеціальної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, засобів перевірки якості підготовки та відповідності кваліфікації працівників НБФБ, відповідних навчально-методичних матеріалів;

5) розробка та затвердження кваліфікаційних вимог до кандидатів на зайняття вакантних посад в НБФБ, освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників Тренінгового центру;

6) проведення науково-методичної та науково-дослідної роботи, розробка правил етики працівника НБФБ;

7) участь у проведенні періодичної атестації працівників НБФБ.

Стаття 35. Функції Тренінгового центру

1. Тренінговий центр відповідно до покладених на нього завдань виконує такі функції:

1) у навчально-методичній діяльності:

а) розробляє та впроваджує в систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації новітні інформаційні технології та засоби навчання;

б) реалізує інноваційні програми підготовки кадрів НБФБ;

в) здійснює спеціальну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників НБФБ

г) створює умови для обміну досвідом між працівниками НБФБ та іншими правоохоронними й контролюючими органами;

ґ)  забезпечення підвищення кваліфікації працівників НБФБ у зарубіжних правоохоронних органах;

2) у експертно-атестаційній діяльності:

а) оцінює рівень відповідності працівників НБФБ займаній посаді;

б) розробляє професійно-кваліфікаційні характеристики працівників НБФБ за кожною штатною посадою;

в) розробляє кваліфікаційні вимоги до кандидатів на зайняття вакантних посад в НБФБ;

3) у науково-методичній діяльності:

а) розробляє та вдосконалює методології проведення стратегічного, тактичного, операційного аналізів та аналізу ризиків;

б) розробляє методики викриття схем злочинної діяльності та розслідування правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ, розробляє механізми руйнування  схем злочинної діяльності та кримінальної інфраструктури, що створюють системні загрози у сфері публічних фінансів;

в) створює та удосконалює механізми обміну інформацією між НБФБ та компетентними органами інших держав;

г) надає пропозиції щодо удосконалення системи накопичення, обробки, оцінки та аналізу інформації, їх узгодження з європейськими стандартами;

4) у інноваційно-дослідницькій діяльності:

а) приймає участь у розробціінноваційних програмних продуктів кримінального аналізу та аналізу ризиків;

б) готує пропозиції щодо удосконалення інформаційних систем та технічного оснащення НБФБ на основі моніторингу сучасних ІТ технологій;

в) розробляє системи оцінки достовірності інформації, що надходить до НБФБ, та надійності джерел її походження;

г) забезпечення охорони об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема інноваційних розробок тощо.

5) у міжнародній діяльності:

а) забезпечує стажування працівників НБФБ у правоохоронних органах інших країн;

б) бере участь у реалізації міжнародних проектів і програм, у науково-практичних конференціях та семінарах;

в) створює спільні з іноземними партнерами наукові об'єднання для виконання освітніх і науково-дослідницьких програм, налагодження комунікацій з іноземними та вітчизняними партнерами, обміну досвідом та підтримки належного фахового рівня працівників НБФБ за напрямами їх діяльності.

Стаття 36. Спеціальна підготовка кандидатів на зайняття вакантних посад в НБФБ

1. Кандидат на зайняття вакантної посади в НБФБ, який зарахований до Кадрового резерву, у термін передбачений навчальним планом, проходить спеціальну підготовку у Тренінговому центрі з метою отримання знань та набуття ним навичок, необхідних для виконання посадових обов'язків, вивчення правил етики працівника НБФБ .

2. Проходження спеціальної підготовки у Тренінговому центрі може здійснюватися за денною або вечірньою формою навчання, або дистанційно. Порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на зайняття вакантних посад в НБФБ у Тренінговому центрі встановлюється наказом НБФБ.

3. У період проходження спеціальної підготовки кандидату на зайняття вакантної посади в НБФБ щомісячно виплачується стипендія у розмірі не менше третини посадового окладу детектива територіального органу НБФБ.

4. Спеціальна підготовка кандидата на зайняття вакантної посади в НБФБ завершується складанням таким кандидатом випускного іспиту, до якого входить анонімне тестування та виконання практичного завдання.

5. За результатами проходження кандидатом на зайняття вакантної посади в НБФБ спеціальної підготовки та складання випускного іспиту Тренінговий центр приймає вмотивоване рішення про успішне проходження або непроходження спеціальної підготовки, витяг з якого вручається кандидату на зайняття вакантної посади в НБФБ.

6. Кандидат на зайняття вакантної посади в НБФБ вважається таким, що успішно пройшов спеціальну підготовку, якщо за результатом випускного іспиту отримав більше 70 відсотків максимально можливого балу.

7. Кандидат на зайняття вакантної посади в НБФБ, щодо якого Тренінговим центром прийнято рішення про неуспішне проходження спеціальної підготовки, може оскаржити таке рішення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ протягом 15 днів з дня отримання ним витягу з такого рішення. За результатами розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія відповідного органу НБФБ відмовляє в задоволенні скарги або задовольняє скаргу та приймає рішення про успішне проходження кандидатом на зайняття вакантної посади в НБФБ спеціальної підготовки.

8. Про результати проходження кандидатом на зайняття вакантної посади в НБФБ спеціальної підготовки Тренінговий центр повідомляє Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію відповідного органу НБФБ.

9. Кандидат на зайняття вакантної посади в НБФБ, щодо якого Тренінговим центром прийнято рішення про непроходження спеціальної підготовки, після закінчення строку на оскарження такого рішення Тренінгового центру (у разі якщо скарга не була подана) або за результатами розгляду скарги, у задоволенні якої було відмовлено Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією відповідного органу НБФБ, виключається Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією відповідного органу НБФБ з Кадрового резерву відповідного органу НБФБ.

Глава 8

Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії органів НБФБ

Стаття 37. Статус та основні завдання Кваліфікаційно-дисциплінарних комісій органів НБФБ

1. Для забезпечення прозорого добору кадрів на посади в НБФБ, оцінювання рівня професійної підготовки та особистих якостей працівників НБФБ, розгляду дисциплінарних скарг або звернень  в кожному органі НБФБ, крім Тренінгового центру, утворюються постійно діючіКваліфікаційно-дисциплінарні комісії органів НБФБ (далі - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія відповідного органу НБФБ).

2. Основними завданнями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ є:

1) проведення Конкурсу на зайняття вакантної посади в НБФБ;

2) проведення періодичної атестації працівників НБФБ;

3) проведення дисциплінарних проваджень у порядку, встановленому цим Законом.

3. Забезпечення діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ здійснює підрозділ кадрового забезпечення відповідного органу НБФБ.

Стаття 38. Склад Кваліфікаційно - дисциплінарних комісій органів НБФБ

1. До складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії центрального апарату НБФБ входять сім осіб:

1) чотири особи, визначені Директором НБФБ;

2) дві особи, визначені комітетами Верховної Ради України до предметів відання яких належать питання законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та з питань податкової та митної політики (по одному від кожного з комітетів);

3) одна особа зі складу Ради громадського контролю при центральному апараті НБФБ, визначена такою Радою.

2. До складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії кожного з територіальних органів НБФБ входять сім осіб:

1) одна особа, визначена Директором НБФБ;

2) три особи, визначені керівником відповідного територіального органу НБФБ;

3) дві особи, визначені комітетами Верховної Ради України до предметів відання яких належать питання законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та з питань податкової та митної політики (по одному від кожного з комітетів);

4) одна особа зі складу Ради громадського контролю при відповідному територіальному органі НБФБ, визначена такою Радою;

3. Членом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ(далі – член Комісії) може бути громадян України, який має бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також має:

1) вищу юридичну та/або економічну та/або технічну освіту;

2) стаж роботи у сфері фінансів та/або в галузі права та/або галузі інформаційних технологій не менше п'яти років;

3) досвід роботи на керівних посадах в державних органах та/або підприємствах, установах,організаціях усіх форм власностіта/або компетентних органах іноземних держав або міжнародних організаціях не менше п'яти років;

4) вільно володіти державною мовою.

Для цілей цього Закону:

1) вищою юридичною та/або економічною та/або технічною освітою є освіта, здобута в Україні (або на території колишнього СРСР до 1 грудня 1991 року) за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, а також вища юридична та/або економічна та/або технічна освіта за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, здобута в іноземних державах;

2) стажем роботи у сфері фінансів та/або в галузі права та/або галузі інформаційних технологій є стаж роботи особи у відповідній сфері після здобуття такою особою вищої юридичної та/або економічної та/або технічної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра в Україні (або на території колишнього СРСР до 1 грудня 1991 року), а також вищої юридичної та/або економічної та/або технічної освіти за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем в іноземних державах.

4. Не може бути членом Комісії особа, яка має не погашену судимість, впродовж останніх трьох років входила до складу керівних органів політичної партії або знаходилась у трудових чи інших договірних відносинах з будь якою політичною партією, та особа, відносно якої є рішення суду, що набрало законної сили, про вчинення злочину або іншого правопорушення, передбаченого Законом України "Про запобігання корупції".

5. Персональний склад Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії центрального апарату НБФБ затверджується наказом НБФБ. Персональний склад Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії кожного  з територіальних органів НБФБ затверджується наказом відповідного територіального органу НБФБ.

6. Голова та секретарКваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ обираються членами Комісії таємним голосуванням більшістю голосів від її складу.

7. Максимальний строк повноважень члена Комісії становить п'ять років.

Одна й та сама особа не може бути членом Комісії одного й того ж органу НБФБ більше ніж два строки поспіль.

Стаття 39. Повноваження членів Кваліфікаційно-дисциплінарних комісій органів НБФБ

1. Члени Комісії мають право:

1) знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд комісії, брати участь у їх дослідженні та перевірці;

2) вільно висловлювати, у тому числі письмово, свої міркування та надавати додаткові документи з питань, що розглядаються на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ;

3) вносити пропозиції щодо проекту рішення та/або висновку Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ з будь-яких питань та голосувати "за" або "проти" з того чи іншого рішення;

4) письмово висловлювати окрему думку щодо рішенняКваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ;

5) здійснювати інші повноваження, визначені законом.

2. Для виконання покладених на Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію відповідного органу НБФБ завдань її члени користуються правом доступу до інформації НБФБ, що безпосередньо стосується питань, які ними розглядаються, в тому числі до інформації з обмеженим доступом, крім таємної.

3. Повноваження члена Комісії починаються з моменту оприлюднення на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ наказу про затвердження персонального складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ.

4. Повноваження членаКомісії припиняються у разі:

1) закінчення строку, на який призначено члена Комісії;

2) подання членом Комісії заяви про припинення повноважень за власним бажанням;

3) неможливості члена Комісії виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

4) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо члена Комісії;

5) припинення членом Комісії громадянства України або набуття ним громадянства іншої держави;

6) визнання члена Комісії у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошено померлим;

7) смерті членаКомісії;

8) обмеження цивільної дієздатності члена Комісії або визнання його недієздатним;

9) застосування до члена Комісії заходів адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією.

5. Повноваження члена Комісії припиняються з моменту оприлюднення на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ наказу про зміну персонального складу  Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ.

6. Член Комісії повинен бути тимчасово відсторонений від виконання обов'язків члена Комісії, якщо до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ надійшло письмове повідомлення (за виключенням анонімного повідомлення) про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у безсторонності такого члена Комісії. Якщо такі обставини існують, член Комісії, якого стосується такі обставини зобов'язаний заявити самовідвід. Із тих самих підстав відвід члену Комісії можуть заявити особи, за поданням яких було призначено такого члена Комісії.

Відвід члена Комісії має бути вмотивованим і поданим у формі письмової заяви на ім’я ГоловиКваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ до початку розгляду питання, щодо якого виникає конфлікт інтересів. Головуючий на засіданні зобов’язаний ознайомити членів Комісії із заявою про відвід члена Комісії, якому заявлено відвід та/або про повідомлення щодо конфлікту інтересів або обставин, що викликають сумнів у безсторонності такого члена Комісії.

Рішення про відвід (самовідвід) члена Комісії приймається Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією відповідного органу НБФБ більшістю голосів членів Комісії, які беруть участь у її засіданні. Член Комісії, щодо якого приймається рішення про відвід (самовідвід), не має права брати участь в такому голосуванні.

Стаття 40. Організація діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарних комісій органів НБФБ

1. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії органів НБФБ діють на постійній основі в порядку, затвердженому наказом НБФБ з урахуванням положень цього Закону.

2. Роботу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ організовує її Голова, який веде засідання Комісії. У разі відсутності Голови Комісії, його обов'язки виконує Секретар Комісії.

3. Засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ проводяться відкрито і гласно, крім випадків, визначених законом, за присутності на засіданні не менше чотирьох членів Комісії.

4. Голова Комісії визначає дату, час і місце проведення засідання Комісії, перелік питань порядку денного засідання Комісії, інформація про що оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ не пізніше ніж за два дні до дня проведення засідання Комісії.

5. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ приймається більшістю від її складу. Голосування може проводитисьза відсутності запрошених осіб та особи, щодо якої приймається таке рішення.

6. За результатами засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ складається протокол, у якому зазначається дата і місце проведення засідання Комісії, перелік членів Комісії, які приймали участь у її засіданні, питання, що розглядалися та короткий зміст прийнятих рішень. Протокол засідання Комісії підписує головуючий на засіданні Комісії та Секретар Комісії.

7. У разі розгляду на засіданні Комісії питання щодо затвердження висновку Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ щодо результатів проведення дисциплінарного провадження, в протоколі засідання Комісії зазначаються мотиви прийняття рішення щодо такого висновку та до такого протоколу обов'язково додається висновок щодо результатів проведення дисциплінарного провадження, підписаний особою, що його готувала.

8. Окрема думка члена Комісії (за її наявності) викладається в письмовій формі і додається до протоколу, про що головуючий повідомляє на засіданні Комісії.

Розділ ІІІ

ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО БЮРО

ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ

Глава 1

Директор НБФБ та порядок його призначення

Стаття 41. Директор НБФБ

1. Керівництво діяльністю НБФБ здійснює Директор НБФБ.

2. Директор НБФБ несе персональну встановлену законом відповідальність за не виконання покладених на НБФБ завдань.

3. Директор НБФБ призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України в порядку, визначеному цим Законом.

4. Верховна Рада України за наявності підстав, визначених цим Законом, за пропозицією не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України може прийняти рішення прозвернення до Президента України щодо звільнення Директора НБФБ з посади.

Директор НБФБ не може бути звільнений, а указ Президента України про його призначення не може бути скасований з інших підстав, крім визначених у цій статті.

5. Директор НБФБ призначається на посаду строком на п’ять років. Одна й та сама особа не може бути Директором НБФБ більше ніж два строки поспіль.

Після закінчення визначеного цим Законом строку перебування на посаді Директор НБФБ виконує свої повноваження до призначення на посаду нового Директора НБФБ. У разі звільнення Директора НБФБ з посади з інших причин обов'язки Директора НБФБ до призначення нового Директора НБФБ виконує його перший заступник, а за його відсутності один із заступників Директора НБФБ визначений Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією центрального апарату НБФБ.

6. Директор НБФБ має одного першого заступника та трьох заступників.

7. Директор НБФБ може мати групу помічників та радників у складі до п'яти осіб.

8. Директор НБФБ звільняється з посади у разі:

1) подання письмової заяви про припинення повноважень за власним бажанням;

2) призначення за його згодою чи обрання на іншу посаду;

3) досягнення шістдесяти п’яти років;

4) набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно нього;

6) припинення його громадянства України або набуття ним громадянства іншої держави або виїзду на постійне місце проживання за межі України або втрати статусу резидента України;

7) порушення вимог, передбачених Законом України "Про запобігання корупції", встановлене рішенням суду, що набрало законної сили;

8) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я відповідно до висновку медичної комісії.

Таку медичну комісію може бути створено за рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, на підставі доручення Президента України або звернення Верховної Ради України, розглянутого за пропозицією не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України та прийнятого більшістю від конституційного складу Верховної Ради України;

9) визнання  Верховною Радою України  або Президентом України роботи Директора НБФБ незадовільною за результатами розгляду його  щорічного звіту;

10) закінчення передбаченого цим Законом граничного терміну перебування на посаді Директора НБФБ.

9. Директор НБФБ щорічно у 45-денний строк після закінчення календарного року подає письмовий щорічний звіт Верховній Раді України та Президенту України щодо стану фінансової безпеки держави, результатів роботи НБФБ стосовно виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів за минулий календарний рік.

Письмовий щорічний звіт Директора НБФБ розглядається Верховною Радою України та Президентом України протягом 60 календарних днів з дня отримання ними такого звіту.

Рішення Верховної Ради України щодо визнання роботи Директора НБФБ незадовільною за результатами розгляду його щорічного звіту та/або звернення до Президента України щодо звільнення Директора НБФБ з посади приймаються після заслуховування Верховною Радою України Директора НБФБ.

У разі не прийняття Верховною Радою України або Президентом України рішення щодо визнання роботи Директора НБФБ незадовільною за результатами розгляду його щорічного звіту Директор НБФБ не може бути звільнений за незадовільну роботу до розгляду його наступного щорічного звіту.

Стаття 42. Повноваження Директора НБФБ

1. Директор НБФБ:

1) несе відповідальність за виконання покладених на НБФБ завдань;

2) організовує роботу НБФБ, визначає обов'язки першого заступника та заступників Директора НБФБ;

3) координує і контролює діяльність органів НБФБ;

4) затверджує структуру та штатну чисельність органів НБФБ;

5) видає, у випадках встановлених цим Законом, накази і розпорядження, дає доручення, які є обов'язковими для виконання працівниками НБФБ;

6) призначає на посади та звільняє з посад керівників та заступників керівників відповідних органів НБФБ, працівників центрального апарату НБФБ, а також працівників підрозділів власної та кібербезпеки;

7) затверджує перспективні, поточні та оперативні плани роботи НБФБ;

8) встановлює порядок реєстрації, оброблення, зберігання та знищення відповідно до законодавства отриманої НБФБ інформації; вживає заходи із запобігання несанкціонованому доступу до інформації з обмеженим доступом, а також забезпечує додержання законодавства про доступ до публічної інформації, розпорядником якої є НБФБ;

9) представляє НБФБ у відносинах з державними органами, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, компетентними органами інших держав та міжнародними організаціями;

10) має право бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, її комітетів, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій, а також брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях Кабінету Міністрів України;

11) забезпечує відкритість та прозорість діяльності НБФБ відповідно до цього Закону;

12) звітує про результати роботи НБФБ в порядку, визначеному цим Законом;

13) здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів;

14) має доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності за посадою після надання йому допуску до державної таємниці за відповідною формою.

Стаття 43. Вимоги до кандидата на посаду Директора НБФБ

1. Директором НБФБ може бути громадянин України, який має бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, а також:

1) досяг тридцяти п'яти років, проживає в Україні протягом десяти останніх років перед днем подання заяви для участі у Конкурсі на зайняття посади Директора НБФБ;

2) має вищу юридичну та/або економічну та/або технічну освіту;

3) має стаж роботи у сфері фінансів та/або в галузі права та/або галузі інформаційних технологій не менше десяти років;

4) має досвід роботи на керівних посадах в державних органах та/або підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та/або у компетентних органах іноземних держав або міжнародних організаціях не менше десяти років;

5) вільно володіє державною мовою;

6) здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров’я виконувати обов’язки Директора НБФБ.

2. Не може бути Директором НБФБ особа:

1) яка має не погашену судимість;

2) яка впродовж останніх трьох років до подання заяви на участь у Конкурсі на зайняття посади Директора НБФБ входила до складу керівних органів будь-якої політичної партії;

3) відносно якої є рішення суду, що набрало законної сили, про вчинення злочину або іншого правопорушення, передбаченого Законом України "Про запобігання корупції"

4) яка не відповідає обмеженням, передбаченим цим Законом.

3. Не може бути призначена на посаду Директора НБФБ особа, яка не пройшла перевірку у порядку, встановленому Законом України "Про очищення влади", з метою відновлення довіри до влади та створення умов для побудови нової системи органів влади відповідно до європейських стандартів.

Стаття 44. Порядок призначення Директора НБФБ

1. Кандидати на посаду Директора НБФБ визначаються Конкурсною комісією з проведення конкурсу на зайняття посади Директора НБФБ (далі - Конкурсна комісія) відповідно до результатів відкритого конкурсуна зайняття посади Директора НБФБ (далі в цьому розділі - Конкурс), порядок проведення якого визначається цим Законом.

2. Конкурсна комісія протягом семи календарних днів з дня прийняття рішення за результатами проведеного Конкурсу подає на розгляд Президенту України двохабо трьохкандидатів на посаду Директора НБФБ.

3. Президент України призначає на посаду Директора НБФБ одного з відібраних Конкурсною комісією кандидатів протягом десяти днів з дня внесення Конкурсною комісією відповідного подання.

Стаття 45. Конкурсна комісія з проведення конкурсу на зайняття посади Директора НБФБ

1. Організацію та проведення Конкурсу здійснює Конкурсна комісія, яка утворюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією центрального апарату НБФБ у порядку та строки, визначені цим Законом.

2. До складу Конкурсної комісії входять:

1) три особи, яких визначає Верховна Рада України;

2) три особи, яких визначає Президент України;

3) три особи, яких визначає Кабінет Міністрів України.

3. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія центрального апарату НБФБ зобов'язана повідомити Верховну Раду України, Президента України та Кабінет Міністрів України про початок формування Конкурсної комісії не пізніше ніж за 180 календарних днів до дня завершення строку повноважень Директора НБФБ або протягом семи календарних днів з дня дострокового припинення повноважень Директора НБФБ.

4. Верховна Рада Українипротягом тридцяти календарних днів чергової сесії (сесій), а Президент України та Кабінет Міністрів України протягом тридцяти календарних днів з дня отримання повідомлення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії центрального апарату НБФБ про початок формування Конкурсної комісії зобов'язані визначити та подати до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії центрального апарату НБФБ, перелік своїх представників до складу Конкурсної комісії.

5. Членом Конкурсної комісії може бути особа, яка має бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, а також має:

1) вищу юридичну та/або економічну, та/або технічну освіту;

2) стаж роботи у сфері фінансів та/або в галузі права, та/або в галузі інформаційних технологій не менше десяти років;

3) досвід роботи на керівних посадах в державних органах, та/або підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, та/або компетентних органах іноземних держав або міжнародних організаціях не менше десяти років;

4) вільно володіти державною мовою;

6. Не може бути членом Комісії особа, яка має не погашену судимість, впродовж останніх трьох років входила до складу керівних органів політичної партії або знаходилась у трудових чи інших договірних відносинах з будь якою політичною партією, та особа, відносно якої є рішення суду, що набрало законної сили, про вчинення злочину або іншого правопорушення, передбаченого Законом України "Про запобігання корупції".

7. Персональний склад Конкурсної комісії затверджується Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією центрального апарату НБФБ протягом семи календарних днів з дня закінчення граничного терміну подання Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України переліку своїх представників до складу Конкурсної комісії, але не раніше дня подання для включення до складу Конкурсної комісії шести осіб.

8. Конкурсна комісія вважається повноважною в разі затвердження в її складі не менше шести осіб.

9. Роботу Конкурсної комісії забезпечує Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії центрального апарату НБФБ.

10. Перше засідання Конкурсної комісії повинно відбутися протягом семи календарних днів з дня оприлюднення на офіційному веб-сайті НБФБ рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії центрального апарату НБФБ про затвердження персонального складу Конкурсної комісії.

11. Інформація про дату, час і місце проведення засідання Конкурсної комісії та перелік питань порядку денного засідання Конкурсної комісії оприлюднюються на офіційному веб-сайті НБФБ не пізніше ніж за 48 години до його початку.

12. Рішення Конкурсної комісії щодо обрання Голови та Секретаря Конкурсної комісії з числа її членів приймається на першому засіданні Конкурсної комісії більшістю голосів від присутніх на засіданні членів Конкурсної комісії.

13. Рішення Конкурсної комісії, крім рішень щодо обрання Голови та Секретаря Конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні Конкурсної комісії проголосувало не менше п’яти осіб від її складу.

14. Засідання Конкурсної комісії є відкритими для представників засобів масової інформації та журналістів. Відео- та аудіотрансляція засідань Конкурсної комісії у режимі реального часу забезпечується на офіційному веб-сайті НБФБ.

Стаття 46. Подання документів для участі у Конкурсі на зайняття посади Директора НБФБ

1. Для участі у Конкурсі особою, яка виявила бажання прийняти участь у Конкурсі, особисто подаються такі документи:

1) письмова заява про участь у Конкурсі;

2) заява про надання згоди на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";

3) автобіографія, що містить: прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), членство у політичних партіях (у тому числі в минулому), контактний номер телефону та адресу електронної пошти, відомості про наявність чи відсутність судимості;

4) копія паспорта громадянина України;

5) копія документів про вищу освіту, науковий ступінь, вчене звання;

6) копія трудової книжки;

7) медична довідка про стан здоров’я за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

8) копія військового квитка або тимчасового посвідчення (для військовозобов’язаних осіб);

9) довідка про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);

10) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року, в якому було оприлюднено оголошення про Конкурс, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції".

2. Форма заяви про участь у Конкурсі затверджується Конкурсною комісією та розміщуються на офіційному веб-сайті НБФБ.

3. Встановлення інших вимог щодо подання документів особою на зайняття посади Директора НБФБ, не передбачених цією статтею, забороняється.

4. Приймання документів для участі у Конкурсі завершується у день, визначений в оголошенні про проведення такого Конкурсу Конкурсною комісією кінцевим терміном їх подання.

Стаття 47. Конкурс на зайняття посади Директора НБФБ

1. Конкурс на зайняття посади Директора НБФБ базується на об'єктивній оцінці готовності кандидатів на зайняття посади Директора НБФБ професійно виконувати в межах визначених законом поставлені перед НБФБ завдання, здатності ефективно організувати діяльність НБФБ щодо захисту фінансової безпеки держави.

2. Конкурс проводиться у формі співбесіди з кандидатами на зайняття посади Директора НБФБ.

3. Конкурс проводиться відповідно до порядку проведення Конкурсу на зайняття посади Директора НБФБ, що затверджується Конкурсною комісією та оприлюднюються на офіційному веб-сайті НБФБ.

4. Конкурсна комісія оголошує про проведення Конкурсу шляхом розміщення відповідного оголошення в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті НБФБ:

1) не пізніше ніж за 180 календарних днів до дня завершення відповідно до цього Закону строку повноважень Директора НБФБ;

2) протягом семи календарних днів з дня дострокового припинення повноважень Директора НБФБ.

5. Подання передбачених цим Законом документів для участі у Конкурсі здійснюється особами, які виявили бажання прийняти участь у Конкурсі, протягом тридцяти календарних днів з дня оголошення про проведення Конкурсу.

6. Конкурсна комісія протягом тридцяти п'яти календарних днів з дня оголошення про проведення Конкурсу розглядає подані особами, які виявили бажання прийняти участь у Конкурсі, документи для участі у Конкурсі та приймає рішення про допуск до участі у Конкурсі таких осіб.

7. До участі у Конкурсі допускаються особи, які подали всі необхідні документи та які відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на зайняття посади Директора НБФБ.

8. Конкурсна комісія може прийняти вмотивоване рішення про відмову особі, яка подала заяву про участь у Конкурсі, в допуску до участі у такому Конкурсі виключно, якщо така особа:

1) подала заяву без дотримання терміну, передбаченого в оголошенні Конкурсної комісії про проведення Конкурсу;

2) не подала всіх передбачених цим Законом документів для участі у Конкурсі;

3) не відповідає установленим цим Законом вимогам до кандидата на зайняття посади Директора НБФБ;

4) подані документи для участі у Конкурсі містять неправдиві дані.

9. Відомості з поданих особами, які допущені до участі у Конкурсі, документів протягом трьох робочих днів з дня граничного терміну прийняття Конкурсною комісією рішення про допуск до участі у Конкурсі таких осіб оприлюднюються на офіційному веб-сайті НБФБ, крім відомостей, які відповідно до закону віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомостей про контактний номер телефону, адресу електронної пошти кандидата.

10. Співбесіди з кожним кандидатом на зайняття посади Директора НБФБ, які пройшли спеціальну перевірку відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", проводяться Конкурсною комісією на своїх засіданнях протягом шестидесяти календарних днів з дня граничного терміну прийняття Конкурсною комісією рішення про допуск до участі у Конкурсі осіб, які виявили бажання прийняти участь у Конкурсі.

11. За результатами співбесід з кожним кандидатом на зайняття посади Директора НБФБ Конкурсна комісія протягом семи календарних днів з дня завершення таких співбесід шляхом відкритого голосування приймає обґрунтоване рішення щодо обрання двох або трьох кандидатів на посаду Директора НБФБ, які мають найкращий для виконання службових обов’язків Директора НБФБ професійний досвід, знання і особисті якості. Таке рішення протягом трьох календарних днів оприлюднюється на офіційному веб-сайті НБФБ.

12. У разі неможливості обрання двох кандидатів на посаду Директора НБФБ Конкурсна комісія приймає рішення про проведення повторного Конкурсу.

Глава 2

Забезпечення діяльності органів НБФБ

Стаття 48. Фінансове забезпечення діяльності НБФБ

1. Фінансове забезпечення діяльності НБФБ здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансування діяльності НБФБ за рахунок будь-яких інших джерел, крім випадків, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, забороняється.

2. Повне та своєчасне фінансування діяльності НБФБ в обсязі, достатньому для його належного функціонування, гарантується державою.

НБФБ визначає потреби у фінансовому забезпеченні своєї діяльності та подає у встановленому Бюджетним кодексом України порядку бюджетний запит до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової і бюджетної політики.

Якщо під час підготовки проекту Державного бюджету України виникли розбіжності щодо визначення обсягу фінансового забезпечення діяльності НБФБ, і Кабінетом Міністрів України не врегульовані такі розбіжності, НБФБ може подати до комітетів Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання бюджету, питання законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, питання податкової та митної політики, питання фінансової політики та банківської діяльності, такі пропозиції (з обґрунтуваннями та розрахунками) для прийняття відповідного рішення під час розгляду проекту закону про Державний бюджет України.

3. У Державному бюджеті України видатки на фінансування діяльності НБФБ визначаються окремим рядком на рівні, що забезпечує належне виконання НБФБ своїх повноважень у відповідному бюджетному році.

4. У кошторисі НБФБ передбачається створення фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій.

Стаття 49. Матеріально-технічне забезпечення діяльності НБФБ

1. НБФБ забезпечується необхідними матеріальними засобами, технікою, обладнанням, іншим майном для здійснення своєї діяльності.

2. Здійснення матеріально-технічного забезпечення діяльності НБФБ за рахунок інших джерел, крім коштів Державного бюджету України, з джерел в межах міжнародних договорів України та проектів міжнародної технічної допомоги, забороняється.

Стаття 50. Особливості надання до НБФБ заяв і повідомлень про вчинення кримінального правопорушення

1. Заяви і повідомлення про вчинення кримінального правопорушення можуть надаватись до НБФБ громадянами особисто або шляхом їх направлення засобами поштового, електронного та телефонного зв'язку, або через офіційний веб-сайт НБФБ.

2. Заяви і повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, в яких не зазначені прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, розглядаються за умови, що відповідна інформація стосується конкретної особи чи конкретного суб'єкта господарювання або містить фактичні дані про вчинення правопорушення, які можуть бути перевірені.

Стаття 51. Порядок реєстрації, обліку та опрацювання заяв і повідомлень про вчинення кримінального правопорушення.

1. Всі заяви і повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, що надходять до НБФБ (далі – заяви і повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень) у день їх надходження, в порядку встановленому наказом НБФБ, реєструються в електронному журналі вхідної кореспонденції відповідного органу НБФБ із зазначенням точного часу їх надходження.

2. Зареєстровані у журналі вхідної кореспонденції заяви та повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, в порядку встановленому наказом НБФБ, протягом 2-х робочих годин з часу їх реєстрації передаються до слідчо-оперативного підрозділу такого органу НБФБ для визначення за законом України про кримінальну відповідальність попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення, відомості про яке містяться у такій заяві або повідомленні.

3. Відомості, про вчинені кримінальні правопорушення, передбачені Кримінальним кодексом України, не віднесені до підслідності НБФБ, що містяться у заявах або повідомленнях, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України не пізніше 24 годин після надходження до НБФБ таких заяв або повідомлень до відповідного органу НБФБ, та передаються за підслідністю в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

4. Заяви і повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень передбачених, Кримінальним кодексом України, віднесені до підслідності НБФБ, протягом 24 годин з часу їх надходження до слідчо-оперативного підрозділу відповідного органу НБФБ, в порядку встановленому НБФБ, передаються до аналітичного підрозділу такого органу НБФБ для проведення аналізу відомостей, що містяться у відповідній заяві або повідомленні та підготовки аналітичного продукту.

5. Аналітичне дослідження відомостей, що міститься у заяві або повідомленні про кримінальне правопорушення, що надійшли до НБФБ, розпочинається у порядку встановленому наказом НБФБ, але не пізніше 24 годин після отримання аналітичним підрозділом від слідчо-оперативного підрозділу відповідного органу НБФБ такої заяви або повідомлення.

6. Передача між підрозділами НБФБ заяв або повідомлень про вчинене правопорушення та матеріалів їх аналітичного дослідження обов'язково реєструється у порядку та термін, встановлені наказом НБФБ.

7. Результати аналізу відомостей, що міститься в окремих заявах або повідомленнях про вчинення кримінального правопорушення підлягають оформленню окремим аналітичним документом.

Глава 3

Взаємодія органів НБФБ з державними органами,

іншими установами та організаціями

Стаття 52. Взаємодія НБФБ з іншими державними органами

1. НБФБ взаємодіє з іншими державними органами на підставі укладених з ними  міжвідомчихугод (договорів, меморандумів) про співпрацю або на підставі спільних наказів (розпоряджень) та протоколів до них, якщо інше не передбачено законом.

2. Передача оперативної інформації та/або аналітичної інформації від органу НБФБ іншому правоохоронному органу здійснюється виключно за письмовим розпорядженням керівника відповідного органу НБФБ, або особи, яка виконує його обов'язки.

3. У штатних розписах органів НБФБ передбачаються посади осіб, до функціональних обов'язків яких входить здійснення взаємодії відповідних органів НБФБ з іншими державними органами.

Стаття 53. Міжнародне співробітництво НБФБ

1. Взаємовідносини НБФБ з компетентними органами інших держав та міжнародними організаціями регулюються міжнародними договорами,  міжвідомчими угодами та правилами відповідних міжнародних організацій, членом яких є Україна.

2.  Працівники НБФБ можуть направлятися до компетентних органів інших держав та міжнародних організацій, з метою налагодження міжнародного співробітництва з питань, що належать до компетенції НБФБ, участі в міжнародних заходах, пов'язаних із забезпеченням фінансової безпеки держави  та обміну досвідом у сфері, що належить до компетенції НБФБ.

3. Працівники НБФБ можуть брати участь у міжнародних слідчих групах відповідно до національного законодавства та міжнародних договорів України, залучати до роботи іноземних експертів з боротьби зі злочинами у сфері, що належить до компетенції НБФБ, виконувати інші повноваження, пов’язані з виконанням покладених на них обов’язків, передбачених законодавством щодо міжнародного співробітництва з компетентними органами інших держав та міжнародними організаціями.

Розділ ІV

КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БЮРО

ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ

Глава 1

Добір кадрів в НБФБ

Стаття 54. Порядок добору кадрів на посади в НБФБ

1. Добір кадрів на посади в НБФБ (крім посад у підрозділах забезпечення діяльності структурних підрозділів НБФБ та Тренінгового центру НБФБ) здійснюється на конкурсній основі, якщо інше не передбачено цим Законом.

2. Для забезпечення оперативного та якісного добору кадрів на посади в НБФБ в порядку, встановленому наказом НБФБ, створюється кадровий резерв відповідного органу НБФБ (далі - Кадровий резерв).

3. Формування Кадрового резерву здійснюється з числа працівників НБФБ, рівень професійної підготовки та фаховий досвід яких відповідають вимогам до посад вищого рівня, та осіб, які успішно пройшли у порядку, визначеному цим Законом, Конкурс на зайняття вакантної посади в НБФБ (далі в цьому розділі – Конкурс) та спеціальну перевірку.

4. Добір кадрів на посади в НБФБ включає:

1) відбір з числа осіб, які виявили бажання прийняти участь у Конкурсі та подали передбачені цим Законом документи для участі у Конкурсі, таких, що відповідають встановленим цим Законом вимогам до кандидатів на зайняття відповідних вакантних посадв НБФБ;

2) проведення Конкурсу;

3) проведення спеціальної перевірки кандидатів на зайняття вакантної посади;

4) зарахування кандидатів на зайняття вакантної посади, які успішно пройшли Конкурс та спеціальну перевірку, до Кадрового резерву з урахуванням їх рейтингової оцінки;

5) відбір на підставі рейтингових оцінок кандидатів на зайняття вакантної посади, зарахованих до Кадрового резерву, що направляються на спеціальну підготовку до Тренінгового центру;

6) спеціальна підготовка кандидатів на зайняття вакантної посади в НБФБ в Тренінговому центрі;

7) складання за результатами спеціальної підготовки у Тренінговому центрі у порядку, встановленому наказом НБФБ, проміжних та випускних іспитів.

5. Після закінчення визначеної цією статтею процедури добору кадрів на посади в НБФБ Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією відповідного органу НБФБ направляється подання керівнику відповідного органу НБФБ щодо призначення на відповідну вакантну посаду кандидата, який успішно пройшов Конкурс та спеціальну перевірку, та який успішно пройшов спеціальну підготовку в Тренінговому центрі.

6. Призначення на посади в НБФБ здійснюється Директором НБФБ або керівником відповідного територіального органу НБФБ.

7. Без Конкурсу на вакантну посаду в НБФБ може бути призначений працівник НБФБ за його заявою та на підставі наказу керівника відповідного органу НБФБ у порядку переведення такого працівника на аналогічну посаду в іншому структурному підрозділі того ж органу НБФБ (крім органу НБФБ вищого рівня), я якому працює такий працівник, або в іншому органі НБФБ, у разі наявності у нього відповідного досвіду роботи за фахом та рівня професійної підготовки, передбаченого цим Законом.

Таке призначення відбувається виключно на підставі подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ, до якого переводиться такий працівник НБФБ. Оцінка досвіду роботи за фахом та рівня професійної підготовки такого працівника здійснюється відповідною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією у порядку, визначеному наказом НБФБ, з урахуванням результатів періодичної атестації та підвищення кваліфікації такого працівника.

При переведенні працівника НБФБ на вищу вакантну посаду або на посаду до органу НБФБ вищого рівня участь у Конкурсі такого працівника є обов'язковою.

8. Працівники НБФБ мають право на участь в Конкурсі на загальних умовах, визначених цим Законом.

Стаття 55. Подання документів для участі у Конкурсі на зайняття вакантної посади в НБФБ

1. Для участі у Конкурсі особою, яка виявила бажання прийняти участь у Конкурсі, особисто подаються такі документи:

1) письмова заява про участь у Конкурсі;

2) заява про надання згоди на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";

3) анкета кандидата на зайняття вакантної посади в НБФБ;

4) копія паспорта громадянина України;

5) копія документів про вищу освіту, науковий ступінь, вчене звання;

6) копія трудової книжки;

7) медична довідка про стан здоров’я за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

8) копія військового квитка або тимчасового посвідчення (для військовозобов’язаних осіб);

9) довідка про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);

10) декларацію, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року, в якому було оприлюднено оголошення про Конкурс, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції".

2. Форма заяви про участь у Конкурсі та анкети кандидата на зайняття вакантної посади в НБФБ затверджуються наказом НБФБ та розміщуються на офіційному веб-сайті НБФБ.

3. Встановлення інших вимог щодо подання документів кандидатом на зайняття вакантної посади в НБФБ, не передбачених цією статтею, забороняється.

4. Приймання документів для участі у Конкурсі завершується у день, визначений в оголошенні про проведення такого Конкурсу Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією відповідного органу НБФБ кінцевим терміном їх подання.

Стаття 56. Конкурс на зайняття вакантної посади в НБФБ

1. Конкурс на зайняття вакантної посади в НБФБ проводиться з метою забезпечення прозорого та професійного добору кадрів на вакантні посади в НБФБ, що базується на об'єктивній оцінці готовності кандидатів на зайняття вакантних посад до роботи на відповідних посадах в НБФБ, їх відповідності морально - етичним вимогам до працівників НБФБ, здатності в межах визначених законом повноважень професійно виконувати поставлені перед ними завдання, успішно опановувати нові прийоми та методи роботи.

2. Конкурс складається із співбесіди з кандидатами на зайняття вакантної посади і кваліфікаційного іспиту та передбачає проведення таких обов'язкових процедур:

1) прийняття Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією відповідного органу НБФБ в установленому порядку рішення про проведення Конкурсу та його оприлюднення на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ у вигляді оголошення про проведення Конкурсу;

2) приймання від осіб, які виявили бажання прийняти участь у Конкурсі, визначених цим Законом документів;

3) перевірка поданих для участі у Конкурсі документів та визначення з числа осіб, які подали відповідні документи тих, що відповідають встановленим цим Законом вимогам до кандидатів на зайняття відповідних вакантних посадв НБФБ;

4) оприлюднення на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ переліку осіб, допущених до участі в Конкурсі у якості кандидатів на зайняття відповідної вакантної посади в НБФБ;

5) проведення співбесіди з кандидатами на зайняття вакантної посади в НБФБ;

6) оприлюднення на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ переліку кандидатів на зайняття вакантної посади в НБФБ, які успішно пройшли співбесіду;

7) складання кандидатами на зайняття вакантної посади в НБФБ, які успішно пройшли співбесіду, кваліфікаційного іспиту;

8) оприлюднення на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ списку кандидатів на зайняття вакантної посади в НБФБ, які успішно склали кваліфікаційний іспит;

9) визначення за результатами Конкурсу рейтингових оцінок кандидатів на зайняття вакантної посади в НБФБ, які успішно пройшли Конкурс;

10) оприлюднення на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ переліку кандидатів на зайняття вакантної посади в НБФБ, зарахованих до Кадрового резерву, з урахуванням їх рейтингової оцінки та результатів спеціальної перевірки.

3. Конкурс проводиться Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією відповідного органу НБФБ.

4. До участі у Конкурсі допускаються особи, які виявили бажання прийняти участь у Конкурсі, подали всі необхідні документи та які відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на відповідну посаду в НБФБ.

5. Кваліфікаційно-дисциплінарна відповідного органу НБФБ комісія може прийняти вмотивоване рішення про відмову особі, яка подала заяву про участь у Конкурсі, в допуску до участі у такому Конкурсі виключно, якщо така особа:

1) подала заяву без дотримання терміну, передбаченого в оголошенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про проведення Конкурсу;

2) не подала всіх передбачених цим Законом документів для участі у Конкурсі;

3) не відповідає установленим цим Законом вимогам до кандидата на зайняття відповідної вакантної посади в НБФБ;

4) подані документи для участі у Конкурсі містять неправдиві дані.

6. Якщо протягом терміну проведення Конкурсу Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії відповідного органу НБФБ стане відомо про виявлення неправдивих даних у поданих кандидатом на заняття вакантної посади в НБФБ документах для участі у Конкурсі, така Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія приймає рішення про припинення участі у Конкурсі такого кандидата з дня встановлення таких обставин незалежно від етапу проведення Конкурсу та успіхів такого кандидата.

Якщо такі обставини стали відомі Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії відповідного органу НБФБ щодо особи, яку вже було призначено на посаду в НБФБ на день встановлення таких обставин, по відношенню до такого працівника НБФБ повинно бути розпочато службове розслідування, а такі обставини можуть бути підставою для розірвання з таким працівником НБФБ трудового контракту.

7. Конкурс проводиться відповідно до Типового порядку проведення Конкурсу на зайняття вакантної посади в НБФБ (далі - Типовий порядок проведення Конкурсу), що затверджується наказом НБФБ.

8. Типовий порядок проведення Конкурсу повинен містити:

1) умови проведення Конкурсу;

2) вимоги щодо оприлюднення передбаченої цим Законом інформації про вакантну посаду в НБФБ, щодо зайняття якої оголошено Конкурс, та про порядок проведення такого Конкурсу;

3) повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії при проведенні Конкурсу;

4) порядок та терміни прийняття та розгляду документів для участі у Конкурсі;

5) порядок та терміни проведення співбесіди з кандидатами на зайняття вакантної посади в НБФБ та складання кваліфікаційного іспиту;

6) методику рейтингового оцінювання кандидатів на зайняття вакантної посади в НБФБ за результатами співбесіди та кваліфікаційного спиту;

7) порядок оприлюднення проміжних та остаточних результатів Конкурсу.

9. Про проведення Конкурсу Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія відповідного органу НБФБ розміщує оголошення про проведення Конкурсу на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ не пізніше ніж за 10 днів до проведення Конкурсу.

10. В оголошенні про проведення Конкурсу зазначаються відповідний орган НБФБ, вакантну посаду в якому передбачається заповнити, найменування вакантної посади, кількість таких посад, вимоги до кандидатів на зайняття відповідної вакантної посади, перелік документів, що подаються для участі у Конкурсі, та кінцевий термін їх подання.

11. В оголошенні про проведення Конкурсу на зайняття тимчасово вакантної посади зазначається, що така посада в НБФБ є тимчасово вакантною, та вказується граничний строк, протягом якого особа, яка претендує на зайняття такої посади, перебуватиме на цій посаді.

12. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія відповідного органу НБФБ підбиває підсумки проведення Конкурсу на підставі рейтингових оцінок кандидатів на зайняття відповідних вакантних посад в НБФБ. У разі якщо рейтингові оцінки кандидатів на зайняття вакантної посади в НБФБ є однаковими перевага надається тому з кандидатів, який працював на тимчасово вакантній посаді в НБФБ або має більший стаж роботи в сфері економіки, галузі права або галузі інформаційних технологій.

13. Рейтингові оцінки кандидатів на зайняття відповідної вакантної посадив НБФБ, які на день розміщення оголошення про проведення відповідного Конкурсу перебували в Кадровому резерві та які у встановлений в оголошенні про проведення Конкурсу строк подали заяву про намір зайняти відповідну вакантну посаду, враховуються при визначенні остаточних результатів відповідного Конкурсу.

Стаття 57. Співбесіда з кандидатом на зайняття вакантної посади в НБФБ

1. Для визначення морально-ділових якостей кандидата на зайняття вакантної посади в НБФБ, його професійних здібностей та мотивації щодо призначення на обрану ним посаду з кандидатом на зайняття вакантної посади проводиться співбесіда.

2. Порядок проведення співбесіди та оприлюднення її результатів встановлюється наказом НБФБ.

3. Про час та місце проведення співбесіди кандидат на зайняття вакантної посади письмово повідомляється не пізніше ніж за сім днів до дня проведення такої співбесіди.

4. Результати проведення співбесіди оприлюднюються на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ.

Стаття 58. Кваліфікаційний іспит

1. Кваліфікаційний іспит проводиться з метою перевірки рівня теоретичних знань у сфері економіки, галузі права або галузі інформаційних технологій, європейських стандартів у сфері протидії фінансовим та податковим злочинам, аналітичних здібностей і практичних навичок кандидатів на зайняття вакантної посади в НБФБ, а також рівня володіння ними державною мовою.

2. Кваліфікаційний іспит проводиться в порядку та за методикою, встановленими наказом НБФБ, та складається з тестового та практичного завдань.

3. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія відповідного органу НБФБ письмово повідомляє кандидатів на зайняття вакантної посади в НБФБ, допущених до кваліфікаційного іспиту, про дату, час і місце його проведення не пізніше ніж за сім днів до дня його проведення.

4. Кваліфікаційний іспит проводиться у спеціально відведеному для цього приміщенні. Перебіг кваліфікаційного іспиту фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

5. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія відповідного органу НБФБ забезпечує перевірку результатів тестового та практичного завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантної посади в НБФБ, які приймали участь у такому кваліфікаційному іспиті, та визначає кількість балів, набраних кожним з кандидатів.

6. Кваліфікаційний іспит вважається успішно складеним, якщо кандидат на зайняття вакантної посади в НБФБ набрав більше 70 відсотків максимально можливогобалу.

7. Інформація про результати складання кваліфікаційного іспиту розміщується на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ.

8. Результати кваліфікаційного іспиту є дійсними протягом 365 днів, починаючи з дня, у якому було складено кваліфікаційний іспит.

9. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути повторно допущена до складання кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через 180 днів.

Стаття 59. Спеціальна перевірка кандидатів на зайняття вакантної посади в НБФБ

1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія відповідного органу НБФБ організовує проведення у встановленому законом порядку спеціальну перевірку кандидатів на зайняття вакантної посадив НБФБ, які успішно пройшли співбесіду та склали кваліфікаційний іспит, шляхом передачі матеріалів підрозділу внутрішньої безпеки.

2. Відомості про особу, яка підлягає спеціальній перевірці, а також порядок її проведення визначаються Законом України "Про запобігання корупції".

3. У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту подання кандидатом на зайняття вакантної посади в НБФБ неправдивих відомостей або підроблених документів Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія відповідного органу НБФБ приймає рішення про припинення участі такого кандидата у Конкурсі з дня встановлення зазначених обставин.

Стаття 60. Вимоги до кандидатів на зайняття вакантної посади в НБФБ

1. На вакантну посаду в НБФБ може бути призначений громадян України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, який:

1) досяг двадцять одного року;

2) має вищу юридичну та/або економічну, та/або технічну освіту;

3) має стаж роботи у сфері фінансів та/або в галузі права, та/або галузі інформаційних технологій не менше двох років;

4) відповідає кваліфікаційним вимогам до відповідної вакантної посади в НБФБ;

5) вільно володіє державною мовою;

6) здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров’я виконувати обов’язки працівника НБФБ.

2. Заступником Директора НБФБ, керівником теріторіального органу НБФБ, заступником керівника територіального органу НБФБ може бути призначений громадянин України, який має бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, а також:

1) досяг тридцяти п'яти років;

2) має вищу юридичну та/або економічну, та/або технічну освіту;

3) має стаж роботи у сфері фінансів та/або в галузі права, та/або в галузі інформаційних технологій не менше п′яти років;

4) має досвід роботи на керівних посадах в державних органах та/або підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та/або у компетентних органах іноземних держав або міжнародних організаціях не менше п′яти років;

5) вільно володіє державною мовою;

6) здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров’я виконувати обов’язки на відповідній посаді в НБФБ.

3. Кваліфікаційні вимоги доокремих вакантних посад в НБФБ встановлюються цим Законом та наказом НБФБ.

4. Вимоги до рівня фізичної підготовки для осіб начальницького складу та кандидатів на зайняття відповідних вакантних посад в НБФБ затверджуються наказом НБФБ.

5. Не може бути призначено на посаду в НБФБ особу, яка не пройшла перевірку у порядку, встановленому Законом України "Про очищення влади", з метою відновлення довіри до влади та створення умов для побудови нової системи органів влади відповідно до європейських стандартів.

Стаття 61. Обмеження до кандидатів на зайняття вакантної посади в НБФБ

1. Незалежно від професійних та особистих якостей, рівня освіти, фізичної підготовки та стану здоров’я на посаду в НБФБ не може бути призначено особу, яка:

1) визнана недієздатною або обмежено дієздатною особою;

2) засуджена за умисне вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, у тому числі судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку;

3) має не погашену судимість;

4) відмовляється від процедури спеціальної перевірки або від процедури оформлення допуску до державної таємниці, якщо для виконання нею службових обов’язків потрібен такий допуск;

5) має захворювання, що перешкоджає роботі або проходженню служби в НБФБ. Перелік захворювань, що перешкоджають роботі або проходженню служби в НБФБ, затверджується спільним наказом НБФБ та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

6) втратила громадянство України та/або має громадянство (підданство) іноземної держави, або не має громадянства;

7) надала завідомо неправдиву інформацію під час призначення на посаду в НБФБ;

8) відмовляється від взяття на себе зобов’язань дотримуватися визначених законом обмежень та/або від складання Присяги працівника НБФБ;

9) відносно якої є рішення суду, що набрало законної сили, про вчинення злочину або іншого правопорушення, передбаченого Законом України "Про запобігання корупції";

10) у відношенні якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав.

Стаття 62. Забезпечення прозорості визначення переможців Конкурсу на зайняття вакантної посади в НБФБ

1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія відповідного органу НБФБ протягом двох робочих днів з дня закінчення кожного з етапів Конкурсу (співбесіди або кваліфікаційного іспиту) забезпечує оприлюднення на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ інформацію про результати проведення такого етапу Конкурсу із зазначенням переліку кандидатів, які успішно пройшли відповідний етап Конкурсу, та кількості балів набраних ними за результатами проходження такого етапу.

2. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія відповідного органу НБФБ за результатами проведення Конкурсу визначає загальну кількість балів, набраних кандидатами на зайняття вакантної посади, які успішно пройшли Конкурс.

Загальна кількість балів кандидатів на зайняття вакантних посад в НБФБ розраховуються як сума балів, набраних такими кандидатами за результатами проходження ними співбесіди та складання кваліфікаційного іспиту.

3. На основі загальної кількості балів, набраних за результатами Конкурсу кандидатами на зайняття вакантної посади в НБФБ, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія відповідного органу НБФБ визначає їх місце у рейтингу кандидатів на зайняття відповідних вакантних посад в органах НБФБ (далі – Рейтинг кандидатів).

4. Кандидати на зайняття вакантних посад в НБФБ, які успішно пройшли Конкурс та спеціальну перевірку, у порядку, встановленому наказом НБФБ, зараховуються до Кадрового резерву відповідного органу НБФБ із зазначенням їх місця у Рейтингу кандидатів.

5. Інформація про результати проведення Конкурсу, місце кандидатів на зайняття вакантної посади у Рейтингу кандидатів та інформація про зарахування кандидатів до Кадрового резерву оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ протягом п'яти робочих днів з дня завершення спеціальної перевірки кандидатів на зайняття вакантної посади в НБФБ.

6. Кандидати на зайняття вакантної посадив НБФБ, зараховані до Кадрового резерву, у порядку, встановленому наказом НБФБ, направляються Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією відповідного органу НБФБ на спеціальну підготовку в Тренінговому центрі.

7. Громадські організації та фізичні особи можуть подавати до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ інформацію щодо доброчесності кандидатів на зайняття вакантної посади до закінчення проведення Конкурсу.

8. У разі отримання інформації, що може свідчити про не доброчесність кандидата на зайняття вакантної посади в НБФБ Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія відповідного органу НБФБ розглядає її на своєму засіданні за участю такого кандидата. Кандидат на зайняття вакантної посади в НБФБ має право ознайомитись з такою інформацією, надати відповідні пояснення. За результатами розгляду такої інформації та/або за результатами спеціальної перевірки Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією відповідного органу НБФБ може бути прийняте рішення про недопущення такого кандидата до подальшої участі у Конкурсі та/або про відмову у направленні його на спеціальну підготовку в Тренінговому центрі, та/або про відмову у призначенні його на відповідну вакантну посаду в НБФБ.

9. Інформація про недопущення кандидата до подальшої участі у Конкурсі та/або про відмову у направленні його на спеціальну підготовку в Тренінговому центрі, та/або про відмову у призначенні його на відповідну вакантну посаду в НБФБ оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ не пізніше наступного робочого дня після прийняття Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією відповідного органу НБФБ рішення про таке недопущення.

Будь-яка інформація про підстави прийняття такого рішення та його обґрунтування є інформацією з обмеженим доступом та надається виключно особі, якої вона безпосередньо стосується, та/або правоохоронним органам у порядку, встановленому законом,.

10. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ про недопущення кандидата до подальшої участі у Конкурсі та/або про відмову у направленні його на спеціальну підготовку в Тренінговому центрі, та/або про відмову у призначенні його на відповідну вакантну посаду в НБФБ протягом 30 календарних днів з дня оприлюднення такого рішення може бути оскаржене відповідним кандидатом на зайняття вакантної посади в НБФБ до суду.

Глава 2

Трудові відносини в НБФБ

Стаття 63. Особливості роботи та проходження служби в НБФБ

1. Трудові відносини працівників НБФБ регулюються законодавством про працю, про державну службу та укладеними трудовими контрактами.

2. Порядок обліку кадрів НБФБ затверджується наказом НБФБ.

3. До працівників НБФБ належать особи начальницького складу, державні службовці та працівники, які працюють за трудовими договорами в НБФБ.

4. Особами начальницького складу є детективи слідчо-оперативних підрозділів та підрозділів власної безпеки.

5. Державними службовцями є Директор НБФБ та його заступники, керівники територіальних органів НБФБ та їх заступники, детективи аналітично-інформаційних підрозділів НБФБ та Тренінгового центру.

6. Працівниками, які працюють за трудовими договорами є працівники підрозділів забезпечення діяльності органів НБФБ (підрозділів організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення).

7. Посади Директора НБФБ, його заступників, керівників територіальних органів НБФБ, їх заступників є адміністративними посадами НБФБ.

8. З кожним кандидатом на зайняття вакантної посади в НБФБ до призначення його на відповідну посаду в НБФБ укладається трудовий контракт. Після укладання трудового контракту видається наказ пропризначення такого кандидатана посаду.

9. Час роботи в НБФБ осіб, які є державними службовцями, та проходження служби особами начальницького складу зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до законодавства.

10. На осіб начальницького складу НБФБ, крім положень цього Закону, поширюється положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.

11. Посади працівників аналітично-інформаційних підрозділів НБФБ та Тренінгового центру, які не є особами начальницького складута на які поширюється дія Закону України "Про державну службу", відносяться до відповідних категорій посад працівників апарату міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, їх територіальних органів у порядку, встановленому законодавством.

12. Всі працівники НБФБ, крім підрозділів організаційного та матеріально-технічного забезпечення, не рідше одного разу на два роки в порядку та строки, визначені наказом НБФБ, проходять обов'язкове підвищення кваліфікації.

Стаття 64. Трудовий контракт з працівниками НБФБ

1. Контракт про проходження служби в органі НБФБ укладається:

1) з особами, які вперше приймаються на роботу або на службу в НБФБ, - одноразово строком на один рік;

2) з особами, які перебувають на посадах начальницького складу, - на три роки з правом подальшого продовження контракту на той самий термін;

3) з особами, які є державними службовцями, - на п’ять років, з правом подальшого продовження контракту на той самий термін.

2. Право на продовження контракту з працівником НБФБ, надається посадовим особам, які є правомочними видавати наказ про призначення особи на відповідну посаду.

3. Контракт є підставою для видання наказу про призначення особи на відповідну посаду в органі НБФБ. Контракт про проходження служби в органах НБФБ укладається на підставах, в порядку та за формою, визначених цим Законом та наказом НБФБ.

Стаття 65. Присяга працівника НБФБ

1. Особа, призначена на посаду в НБФБ, набуває визначених законом повноважень після складення Присяги працівника НБФБ такого змісту:

"Я, (прізвище, ім’я, по батькові), вступаючи на посаду працівника Національного бюро фінансової безпеки України, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Україні та урочисто присягаю:

- неухильно додержуватися Конституції та законів України;

- сумлінним виконанням своїх службових обов’язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку;

- захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси українського суспільства та економічну незалежність держави;

- постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесним, сумлінним, зберігати державну та іншу охоронювану законом таємницю, неупереджено виконувати свої службові обов’язки".

2. Текст Присяги підписується працівником НБФБ і зберігається в його особовій справі. Про складення Присяги вноситься запис у трудову книжку працівника НБФБ.

3. Порядок складення Присяги працівника НБФБ встановлюється наказом НБФБ.

Стаття 66. Службове посвідчення працівника НБФБ

1. Працівники НБФБ мають службове посвідчення.

2. Положення про службове посвідчення працівника НБФБ та його зразок затверджується наказом НБФБ.

Стаття 67. Атестування працівників НБФБ

1. Атестування працівників НБФБ проводиться Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією органу НБФБ, в якому працює або проходить службу такий працівник НБФБ.

2. Метою атестування працівників НБФБ є підтвердження ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки таких працівників, їх відповідності займаним посадам та визначення перспектив їхньої службової кар’єри у зв’язку з:

1) вирішенням питання щодо укладання з працівником НБФБ у передбаченому цим Законом випадку нового контракту або продовження терміну трудового контракту з працівником НБФБ;

2) встановленням факту службової невідповідності такого працівника НБФБ займаній посаді у визначеному цим Законом порядку;

3. Процедура атестування обов'язково включає кваліфікаційний іспит, співбесіду з працівником та оцінювання результатів його роботи на займаній посаді.

Процедура атестування осіб начальницького складу НБФБ включає також перевірку фізичної підготовки таких осіб.

4. Рішення про проведення атестування окремого працівника або групи працівників приймає керівник органу НБФБ, в якому такий працівник працює або проходить службу за рекомендацією Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ.

5. Порядок проведення атестування працівників НБФБ затверджується наказом НБФБ.

Стаття 68. Оплата праці працівників НБФБ

1. Умови грошового забезпечення осіб начальницького складу та оплата праці інших працівників НБФБ повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов'язків з урахуванням специфіки, інтенсивності та особливого характеру роботи, сприяти добіру до НБФБ висококваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати працівників та підтримувати високу конкурентоспроможність посад в НБФБ на ринку праці.

2. На осіб начальницького складу НБФБ поширюються умови грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Розмір грошового забезпечення осіб начальницького складу НБФБ не може бути меншим умов оплати праці працівників НБФБ, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

3. Заробітна плата працівників НБФБ складається з:

1) посадового окладу;

2) доплати за вислугу років;

3) доплати за науковий ступінь;

4) доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці;

5) доплати за спеціальне звання або ранг державного службовця.

4. Установлюються такі посадові оклади працівників НБФБ відповідно до розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року:

4.1. у центральному апараті:

1)Директор НБФБ - 50;

2)перший заступник Директора НБФБ - 45;

3)заступник Директора НБФБ - 40;

4)директор департаменту – 35;

5)заступник директора департаменту - 33;

6)начальник управління внутрішньої безпеки - 31;

7)заступник начальника управління внутрішньої безпеки - 29;

8)начальник управління - 30;

9)заступник начальника управління -28;

10)начальник відділу - 25;

11)заступник начальника відділу - 23;

12)старший детектив - 21;

13)детектив - 19;

4.2. у територіальних органах:

1)керівник територіального органу НБФБ - 35;

2)перший заступник територіального органу НБФБ - 33;

3)заступник керівника територіального органу НБФБ - 31;

4)начальник відділу внутрішньої безпеки - 28;

5)заступник начальника відділу внутрішньої безпеки - 26;

6)начальник управління – 25;

7)заступник начальника управління – 23;

8)начальник відділу -22;

9)заступник начальника відділу - 20;

10)старший детектив - 19;

11)детектив - 17;

4.3. у Тренінговому центрі:

1)Директор Тренінгового центру - 35;

2)перший заступник директора - 33;

3)заступник директора - 31;

4)начальник відділу - 28;

5)заступник начальника відділу – 26;

6)старший викладач – 24;

7)викладач - 22;

4.4. інші працівники НБФБ - сума, що дорівнює трьом розмірам посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади.

5. Посадові оклади відповідних працівників центрального апарату НБФБ та територіального органу НБФБ з місцезнаходженням у місті Києві встановлюються з коефіцієнтом 1,2.

6. Працівникам НБФБ виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу державної служби, визначеного відповідно до Закону України "Про державну службу" до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

7. Працівникам НБФБ виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата наук або доктора наук з відповідної спеціальності у розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу.

8. Працівникам НБФБ виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості" або "цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 5 відсотків посадового окладу.

9. Доплати за спеціальне звання та ранг державного службовця здійснюються відповідно до законодавства.

Стаття 69. Спеціальні звання осіб начальницького складу НБФБ

1. Особам начальницького складу НБФБ встановлюються такі спеціальні звання:

1) середній начальницький склад:

- лейтенант НБФБ;

- старший лейтенант НБФБ;

- капітан НБФБ;

2) старший начальницький склад:

- майор НБФБ;

- підполковник НБФБ;

- полковник НБФБ.

2. Присвоєння і позбавлення спеціальних звань, а також пониження і поновлення у спеціальному званні здійснюються в порядку, встановленому наказом НБФБ.

Стаття 70. Правовий захист працівників НБФБ та осіб, що надають допомогу НБФБ

1. Працівники НБФБ під час виконання покладених на них обов'язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом.

2. Ніхто, за винятком уповноважених посадових осіб державних органів у передбачених законами випадках, не має права втручатися в законну діяльність працівників НБФБ.

3. В інтересах забезпечення особистої безпеки працівників НБФБ та членів їх сімей не допускається розголошення в засобах масової інформації відомостей про місце проживання цих осіб. Відомості про працівників НБФБ надаються за розпорядженням Директора НБФБ або особи, яка виконує його обов'язки.

4. У разі затримання працівника НБФБ або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його тримають окремо від інших осіб.

5. Під захистом держави перебувають особи, які добровільно, у тому числі на договірних засадах, надають допомогу НБФБ у здійсненні повноважень.

Незаконне розголошення даних про таких осіб, а також інші правопорушення стосовно цих осіб та їх близьких осіб, вчинені у зв'язку з відносинами з НБФБ, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

6. Працівник НБФБ, який відповідно до цього Закону повідомив про протиправні дії чи бездіяльність іншого працівника НБФБ, не може бути звільнений з посади або бути змушений до такого звільнення, притягнутий до відповідальності або іншим чином переслідуватися за таке повідомлення, крім випадку його притягнення до відповідальності за подання завідомо неправдивого повідомлення про вчинення правопорушення.

Посадовим особам НБФБ забороняється розголошувати відомості про працівників НБФБ, які повідомили про правопорушення.

Стаття 71. Соціальний захист працівників НБФБ

1. Держава забезпечує соціальний захист працівників НБФБ відповідно до Конституції України, цього Закону та іншого законодавства з питань соціального захисту.

2. Працівникам НБФБ при звільненні з роботи або зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або з реорганізаційними заходами виплачується грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного розміру оплати праці (грошового забезпечення) за кожний повний календарний рік служби.

3. Всі працівники НБФБ, в тому числі особи начальницького складу, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

4. Шкода, завдана майну працівника НБФБ чи майну членів його сім'ї у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, відшкодовується в повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України з наступним стягненням цієї суми з винуватих осіб у порядку, встановленому законом.

5. Інші питання соціального захисту працівників НБФБ регулюються законодавством про працю і державну службу.

Стаття 72. Одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності працівником НБФБ

1. Одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності працівника НБФБ (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

1) загибелі працівника НБФБ, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника НБФБ внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) смерті особи начальницького складу НБФБ, що настала під час проходження ним служби в НБФБ;

3) визначення працівнику НБФБ інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та завдань НБФБ, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з НБФБ внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення особі начальницького складу НБФБ інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в НБФБ, протягом шести місяців після звільнення його з НБФБ внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

5) отримання працівником НБФБ поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та завдань НБФБ, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

6) отримання працівником НБФБ поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в НБФБ, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

2. Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності працівника НБФБ встановлюється наказом НБФБ.

Стаття 73. Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги

1. У випадках, зазначених у пунктах 1 та 2 частини першої статті 72 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) працівника НБФБ.

2. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) працівника НБФБ визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Стаття 74. Розміри одноразової грошової допомоги

1. Розміри одноразової грошової допомоги працівникам НБФБ, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату:

1) загибелі (смерті) працівника НБФБ - 750 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

2) смерті особи начальницького складу НБФБ - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

3) визначення працівнику НБФБ внаслідок причин, зазначених у пункті 3 частини першої статті 72 цього Закону, інвалідності:

а) I групи - 400 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

б) II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

в) III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

4) визначення особі начальницького складу НБФБ внаслідок причин, зазначених у пункті 4 частини першої статті 72 цього Закону, інвалідності:

а) I групи - 120 розмірів прожиткового мінімуму,встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

б) II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

в) III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

5) отримання працівником НБФБ поранення (контузії, травми або каліцтва) унаслідок причин, зазначених у пункті 5 частини першої статті 72 цього Закону, - у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

6) отримання працівником НБФБ поранення (контузії, травми або каліцтва) унаслідок причин, зазначених у пункті 6 частини першої статті 72 цього Закону, - залежно від ступеня втрати працездатності у відповідних відсотках від 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Стаття 75. Призначення одноразової грошової допомоги

1. Визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності працівників НБФБ здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.

2. У разі встановлення факту настання смерті працівника НБФБ, а також особи, звільненої з НБФБ, внаслідок обставин, зазначених у пунктах 3 - 6 частини першої статті 72 цього Закону, якщо смерть настала протягом шести місяців після отримання інвалідності чи травми, внаслідок отримання яких працівник НБФБ раніше отримував одноразову грошову допомогу згідно із зазначеними пунктами, виплата одноразової грошової допомоги особам, які мають право на її отримання, зазначеним у цьому Законі, здійснюється з вирахуванням суми допомоги, отриманої померлим.

3. Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у частині другій цієї статті, призначається і виплачується за останнім місцем роботи працівником НБФБ.

4. Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, визначених цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, визначених з різних підстав іншими законами та нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи.

5. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

Стаття 76. Підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються

1. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності працівника НБФБ є наслідком:

а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Глава 3

Дисциплінарна відповідальність працівників НБФБ

Стаття 77. Підстави та порядок притягнення працівника НБФБ до дисциплінарної відповідальності

1. За вчинення дисциплінарних проступків працівники НБФБ (крім Директора НБФБ) можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

2. Дисциплінарним проступком працівника НБФБ вважається:

1) невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, в тому числі необґрунтоване зволікання з розглядом заяв або звернень, що знаходяться в нього на виконанні;

2) розголошення таємниці, що охороняється законом або іншої конфіденційної службової інформації, яка стала відомою працівнику НБФБ під час виконання ним службових обов’язків;

3) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

4) вчинення дій, що викликають сумнів в об’єктивності, неупередженості та незалежності працівника НБФБ при виконанні покладних на нього службових обов'язків, а також в його чесності та непідкупності;

5) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил етичної поведінки працівника НБФБ;

6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил внутрішнього службового розпорядку;

7) втручання чи здійснення будь-якого іншого впливу у службову діяльність іншого працівника НБФБ, якщо це не передбачено законодавством;

8) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості третіх осіб;

9) дії чи бездіяльність працівника НБФБ під час проведення ним досудового розслідування, що призвели до порушення прав інших осіб або вимог закону;

10) інші порушення працівника НБФБ - державним службовцем Закону України "Про державну службу", або особами начальницького складу НБФБ Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

3. Право на звернення із дисциплінарною скаргою або зверненням про вчинення дисциплінарного проступку працівником НБФБ має кожен громадянин України, якому стали відомі факти, що відповідно до цього Закону можуть бути підставою для притягнення працівника НБФБ до дисциплінарної відповідальності.

Форми дисциплінарної скарги та звернення затверджуються наказом НБФБ та розміщуються на офіційному веб-сайті НБФБ.

4. Відносно працівника НБФБ у випадках передбачених законом може бути розпочато дисциплінарне провадження, за результатами якого такого працівника НБФБ може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності не залежно від притягнення його до адміністративної або кримінальної відповідальності.

5. Рішення, дії чи бездіяльність працівника НБФБ, який проводить досудове розслідування, під час його проведення можуть бути оскаржені з урахуванням вимог Кримінально процесуального кодексу України.

6. Дисциплінарне провадження, як спеціальна процедура розгляду дисциплінарної скарги або звернення, що містить відомості про вчинення працівником НБФБ дисциплінарного проступку, проводиться Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією відповідного органу НБФБ, в якому працює або проходить службу такий працівник НБФБ.

7. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія для забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду дисциплінарних скарг або звернень має право:

1) приймати вмотивовані рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарного провадження;

2) звертатися до керівника відповідного органу НБФБ щодо призначення службового розслідування відносно працівника НБФБ, який згідно відомостей, що містяться у дисциплінарній скарзі або зверненні, вчинив дисциплінарний проступок, приймати участь у проведенні службового розслідування шляхом включення представника відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, з числа її членів, до складу комісії з проведення такого службового розслідування;

Керівник органу НБФБ, який призначає службове розслідування, зобов’язаний включити до складу комісії з проведення такого розслідування представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії такого органу НБФБ на її вимогу.

3) звертатися до керівника відповідного органу НБФБ із вмотивованим клопотанням щодо тимчасового відсторонення від займаної посади працівника НБФБ, щодо якого розпочато дисциплінарне провадження, до його завершення;

4) витребувати у керівників відповідних підрозділів НБФБ документи, що мають відношення до відомостей, що містяться у дисціплінарній скарзі або зверненні, що знаходиться на розгляді у Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії;

5) брати пояснення у працівників НБФБ щодо обставин, які мають відношення до дисциплінарного проступку працівника НБФБ, відомості про який містяться у дисциплінарній скарзі або зверненні, що знаходиться на розгляді у Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії;

6) звертатися до державних органів, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності щодо надання інформації, пов'язаної із обставинами вчинення працівником НБФБ дисциплінарного проступку, відомості про який містяться у дисциплінарній скарзі або зверненні, що знаходиться на розгляді у Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії;

7) звертатися з позовом до суду у разі ненадання державним органом, його посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності інформації, передбаченої цим пунктом, щодо спонукання відповідача надати інформацію, що запитувалась Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією органу НБФБ;

8) скласти висновок про наявність чи відсутність у діях працівника НБФБ дисциплінарного проступку та надати вмотивовані рекомендації керівнику відповідного органу НБФБ щодо доцільності або недоцільності застосування до такого працівника НБФБ конкретного виду дисциплінарного стягнення.

8. Прізвище, ім’я, по батькові працівника НБФБ, щодо якого надійшла дисциплінарна скарга або звернення, не підлягають оприлюдненню до моменту прийняття Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією рішення за результатами дисциплінарного провадження.

9. Працівники НБФБ (крім Директора НБФБ та керівників органів НБФБ) до дисциплінарної відповідальності притягуються за рішенням керівника відповідного органу НБФБ з урахуванням рекомендацій Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ.

Розгляд дисциплінарних скарг та повідомлень та проведення дисциплінарних проваджень відносно працівників Тренінгового центру НБФБ здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарної комісією центрального апарату НБФБ.

10. Керівники органів НБФБ (крім Директора НБФБ) притягуються до дисциплінарної відповідальності за рішенням Директора НБФБ з урахуванням рекомендацій Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії центрального апарату НБФБ.

11. Дисциплінарні скарги та повідомлення щодо Директора НБФБ розглядаються комітетом Верховної Ради України до предмету відання якого належать питаннязаконодавчого забезпечення правоохоронноїдіяльності.

Висновки за результатами такого розгляду направляються Президенту України.

Стаття 78. Порядок перевірки дисциплінарної скарги або звернення та відкриття дисциплінарного провадження

1. Дисциплінарні скарги або звернення у день їх надходження до НБФБ реєструються відповідним органом НБФБ у встановленому для реєстрації вхідної кореспонденції порядку.

2. Не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем реєстрації відповідним органом НБФБ дисциплінарної скарги або звернення, така дисциплінарна скарга або звернення спрямовується керівником такого органу НБФБ до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ.

3. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія у день надходження дисциплінарної скарги або звернення реєструє її в затвердженому наказом НБФБ порядку та визначає дату розгляду на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії питання щодо відкриття дисциплінарного провадження по такій дисциплінарній скарзі або зверненню.

Такий розгляд повинен відбутися протягом 14 календарних днів з дня надходження дисциплінарної скарги або повідомлення до відповідного органу НБФБ.

4. Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії має право прийняти вмотивоване рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження, якщо:

1) дисциплінарна скарга або звернення є анонімною;

2) дисциплінарна скарга або звернення не містить конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку;

3) з працівником, щодо якого надійшла дисциплінарна скарга або звернення, припинено трудові відносини;

4) дисциплінарний проступок, який зазначено у дисциплінарній скарзі або зверненні, вже був предметом розгляду та щодо нього керівником відповідного органу НБФБ з урахуванням рекомендації Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії було прийнято рішення, яке не скасовано в установленому законом порядку.

5. За відсутності підстав для надання вмотивованої відмови щодо відкриття дисциплінарного провадження, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія приймає рішення про його відкриття.

6. У разі звернення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією до керівника відповідного органу НБФБ із клопотанням про тимчасове відсторонення від займаної посади працівника, відносно якого розпочато дисциплінарне провадження, керівник такого органу зобов’язаний невідкладно розглянути таке звернення та прийняти вмотивоване рішення.

7. Розгляд дисциплінарної скарги або звернення про притягнення працівника НБФБ до дисциплінарної відповідальності проводиться Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією у строк, який не перевищує десяти робочих днів з дня закінчення призначеного в ході дисциплінарного провадження службового розслідування (у разі його призначення), але не більше шестидесяти календарних днів з дня реєстрації дисциплінарної скарги або звернення.

У разі неможливості завершення розгляду скарги або звернення у визначений цією статтею строк, розгляд такої скарги або звернення може бути продовжений на строк не більше тридцяти календарних днів за вмотивованим рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

8. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія за результатами розгляду дисциплінарної скарги або звернення з урахуванням результатів службового розслідування, опрацювання отриманих документів та пояснень, що стосуються обставин, викладених у дисциплінарній скарзі або зверненні, готує вмотивований висновок, що обов'язково містить рекомендації керівнику відповідного органу НБФБ щодо доцільності або недоцільності застосування до такого працівника НБФБ конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Стаття 79. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії у дисциплінарному провадженні

1. Висновок Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ за результатами розгляду дисциплінарної скарги або звернення готується одним з її членів за дорученням такої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, прийнятим на її засіданні.

2. Висновок Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, опис обставин, якими це підтверджується, та опис і копії документів та пояснень, що досліджувались в ході проведення дисциплінарного провадження.

3. У разі підтвердження за результатами розгляду дисциплінарної скарги або звернення факту вчинення працівником НБФБ дисциплінарного проступку, висновок Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ повинен містити:

1) відомості про особу, що вчинила дисциплінарний проступок;

2) визначення характеру дисциплінарного проступку та опис його наслідків;

3) визначення ступню вини працівника НБФБ, що вчинив дисциплінарний проступок;

4) інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про застосування дисциплінарного стягнення;

5) рекомендацію Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ керівнику відповідного органу НБФБ щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення, що може бути застосований до відповідного працівника НБФБ за вчинення ним дисциплінарного проступку, що розглядався.

4. У разі не підтвердження за результатами розгляду дисциплінарної скарги або звернення факту вчинення працівником НБФБ дисциплінарного проступку, висновок Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ повинен містити опис обставин, що стали підставою для не підтвердження відомостей, викладених у такій дисциплінарній скарзі або повідомленні.

5. Форма та зміст висновку Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про результати розгляду дисциплінарної скарги або повідомлення затверджується наказом НБФБ.

6. Затвердження висновку Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ здійснюється на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ шляхом обговорення та голосування більшістю голосів від присутніх на засіданні членів такої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ.

7. На засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ при розгляді висновку про  результати розгляду дисциплінарної скарги або повідомлення запрошуються особа, яка подала таку скаргу або повідомлення, працівник НБФБ, якого стосується така скарга або повідомлення або його представники, та у разі необхідності за рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБінші особи.

8. Повідомлення про час та місце проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ має бути надіслано всім запрошеним не пізніше як за п'ять робочих днів до дня його проведення.

9. До повідомлення про час та місце проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, яке надсилається працівнику НБФБ, щодо якого проводилось дисциплінарне провадження, додається копія дисциплінарної скарги або звернення.

10. Висновок Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку працівника НБФБ може бути розглянутий без присутності такого працівника виключно у випадках, коли повідомлений у встановленому цією статтею порядку працівник НБФБ, щодо якого проводилось дисциплінарне провадження:

1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності;

2) не з’явився на засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ, якщо про поважні причини неявки він не повідомив Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію до початку відповідного засідання;

3) не з’явився за запрошенням на засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ вдруге поспіль.

11. Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного працівника НБФБ приймає Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія органу НБФБ на початку відповідного засідання більшістю голосів її членів присутніх на засіданні.

12. Працівник НБФБ, який відмовився  брати участь в засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ, має право надіслати письмові пояснення та/або заперечення щодо відомостей викладених у дисциплінарній скарзі або повідомленні та/або обставин вчинення ним дисциплінарного проступку, які оголошуються на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ.

13. Працівник НБФБ, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження та/або його представники, мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам дисциплінарного провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об’єктивності члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ подавати вмотивовану заяву про його відвід.

Під час прийняття рішення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією органу НБФБ стосовно відводу її члена, такий член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ не має права брати участі в голосуванні, але має право бути присутнім під час його проведення.

14. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ щодо призначення її члена відповідальним за підготовку висновку про результати  дисциплінарного провадження та затвердження такого висновку приймаються більшістю голосів від присутніх на засіданні членів комісії.

15. Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ, який готував висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, має право брати участі у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду такого висновку.

16. У разі відсутності підстав для застосування дисциплінарного стягнення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія органу НБФБ своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.

17. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ викладається в письмовій формі, підписується головуючим на засіданні та секретарем Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ.

18. Форма та зміст рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії щодо дисциплінарного провадження затверджується наказом НБФБ.

19. За наявності окремої думки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ має право викласти її у письмовій формі та додати до справи, про що головуючий повідомляє присутніх на засіданні. Зміст окремої думки на засіданні не оголошується. За клопотанням працівника НБФБ, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, йому надається копія окремої думки члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ.

20. Копія рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ на другий робочий день після його прийняття вручається працівнику НБФБ, щодо якого проводилось дисциплінарне провадження, або протягом трьох робочих днів надсилається йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У цей же строк копія рішення надсилається керівникові відповідного органу НБФБ, в якому працівник НБФБ, стосовно якого воно прийнято, обіймає посаду.

21. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ, прийняте за результатами розгляду дисциплінарного провадження, оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ протягом семи робочих днів з дня його прийняття.

22. Рішення про застосування дисциплінарного стягнення до працівника НБФБ приймається Директором НБФБ або керівником відповідного органу НБФБ самостійно з урахуванням рекомендацій Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ.

23. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії органу НБФБ може бути оскаржене працівником НБФБ, якого воно стосується, до суду.

Стаття 80. Види дисциплінарних стягнень

1. До працівника НБФБ можуть бути застосовані такі види дисциплінарних стягнень:

1) догана;

2) заборона на строк до одного року на переведення до органу НБФБ вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі НБФБ, в якому працівник обіймає посаду (крім Директора НБФБ);

3) переведення на посаду нижчого рівня, або на аналогічну посаду до органу НБФБ нижчого рівня;

4) звільнення з займаної посади в органах НБФБ.

2. Працівник НБФБ протягом одного року з дня застосування до нього дисциплінарного стягнення вважається таким, який притягувався до дисциплінарної відповідальності.

3. До закінчення річного строку працівник НБФБ, який після застосування до нього дисциплінарного стягнення не допустив порушення законодавства та сумлінно й професійно здійснював свої службові обов’язки, за рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ на підставі клопотання керівника відповідного органу НБФБ, може бути визнаний таким, який не притягувався до дисциплінарної відповідальності, однак не раніш як:

1) через шість місяців з дня накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 1 частини першої цієї статті;

2) після закінчення половини строку, визначеного Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією органу НБФБ, - у разі накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 2 та 3 частини першої цієї статті.

4. За результатами дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія органу НБФБ може прийняти рішення про неможливість подальшого перебування особи на займаній посаді (крім Директора НБФБ) у разі:

1) якщо дисциплінарний проступок, вчинений працівником НБФБ, мав наслідком грубе порушення прав та свобод громадян України або іноземних громадян та/або призвів до нанесення збитків таким громадянам;

2) якщо працівник НБФБ вчинив дисциплінарний проступок, перебуваючи у статусі працівника НБФБ, який притягувався до дисциплінарної відповідальності.

5. У разі якщо Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія органу НБФБ за результатами дисциплінарного провадження щодо працівника НБФБ встановила обставини, що свідчать про неможливість подальшого перебування працівника НБФБ на займаній посаді, вона може рекомендувати Директору НБФБ або керівнику відповідного органу НБФБ розгляд питання щодо звільнення такого працівника НБФБ з займаної посади.

Стаття 81. Оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження

1. Працівник НБФБ, стосовно якого проводилось дисциплінарне провадження, може оскаржити рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії органу НБФБ, прийняте за результатами такого дисциплінарного провадження, до адміністративного суду протягом тридцяти календарних днів з дня вручення йому чи отримання ним копії відповідного рішення.

2. Подання адміністративного позову до суду на рішення Кваліфікаційно -дисціплінарної комісії відповідного органу НБФБ не зупиняє дію такого рішення, крім випадків передбачених законом.

Розділ V

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО БЮРО ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ

Стаття 82. Контроль за діяльністю НБФБ та його підзвітність

1. Контроль за діяльністю НБФБ здійснюється комітетами Верховної Ради України до предметів відання яких належать питання законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та питання податкової та митної політики.

2. Нагляд за додержанням НБФБ законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності і досудового розслідування здійснює Генеральний прокурор безпосередньо та через уповноважених ним прокурорів.

3. Для забезпечення цивільного контролю за діяльністю НБФБ при центральному апараті НБФБ та при кожному територіальному органі НБФБ утворюються ради громадського контролю.

4. Директор НБФБ у порядку, визначеному цим Законом, щорічно звітує Верховній Раді України та Президенту України про діяльність НБФБ за минулий рік.

5. Письмовий щорічний звіт про результати роботи НБФБ повинен містити інформацію про:

1) статистичні дані щодо результатів діяльності НБФБ з обов'язковим зазначенням відомостей про:

а) кількість зареєстрованих заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення у розрізі кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ;

б) кількість оперативно-розшукових справ, заведених НБФБ, їх результативність;

в) кількість осіб, щодо яких складено обвинувальні акти про вчинення ними кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ;

г) кількість осіб, щодо яких набрав законної сили обвинувальний вирок суду про вчинення ними кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ;

ґ) кількість осіб, щодо яких набрав законної сили виправдувальний вирок суду про вчинення ними кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ;

д) розмір збитків і шкоди, завданих кримінальними правопорушеннями, віднесеними до підслідності НБФБ, стан та обсяги їх відшкодування;

е) кошти та інше майно, конфісковані за рішенням суду внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ, а також кошти у розмірі вартості незаконно одержаних послуг чи пільг, стягнені на користь держави, кошти та інше майно, які було повернуто в Україну з-за кордону, та розпорядження ними;

є) арешт майна, конфіскацію предметів та доходів від кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ, та розпорядження ними;

ж) кількість направлених подань про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню кримінального корупційного правопорушення;

з) результати проведених перевірок на доброчесність;

2) взаємодію з іншими державними органами, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями;

3) укладені угоди про співпрацю з компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями;

4) співпрацю з недержавними організаціями і засобами масової інформації;

5) чисельність працівників НБФБ, їх кваліфікацію та досвід, підвищення їх кваліфікації;

6) діяльність підрозділів внутрішньої безпеки, кількість повідомлень про вчинення правопорушень працівниками НБФБ, результати їх розгляду, притягнення працівників НБФБ до відповідальності;

7) кількість отриманих дисциплінарних скарг та повідомлень та результати їх розгляду;

8) кошторис НБФБ та його виконання;

9) інші відомості, що стосуються результатів діяльності НБФБ та виконання покладених на нього завдань.

6. Щорічний звіт про результати роботи НБФБ надається Радам громадського контролю при відповідних органах НБФБ та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НБФБ.

7. Комітети Верховної Ради України до предметів відання яких належать питання законодавчого забезпечення правоохоронноїдіяльності та з питань податкової та митної політики не рідше одного разу на рік проводять відкриті для громадськості слухання на тему діяльності НБФБ, виконання покладених на НБФБ завдань, додержання ним законодавства, прав і свобод осіб.

8. Щороку проводиться незалежна оцінка діяльності НБФБ, його операційної та інституційної незалежності.

9. Така оцінка проводиться комісією зовнішнього контролю у складі трьох членів.

На строк своїх повноважень Верховна Рада України (за поданням комітетів до предметів відання яких належать питання законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та питання податкової та митної політики) та Президент України визначають членів комісії (Верховна Рада України – двох членів комісії, Президент України – одного члена комісії) з числа осіб, які мають значний досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, судах за кордоном чи міжнародних організаціях, володіють необхідними знаннями та навичками для проведення такої оцінки, а також мають бездоганну ділову репутацію.

10. Членами комісії зовнішнього контролю можуть бути особи, які відповідають вимогам до членів Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора НБФБ, встановлених цим Законом.

11. Члени комісії зовнішнього контролю є незалежними у своїх діях та не повинні виконувати будь-які доручення, вказівки, надані будь-якою особою.

12. Для проведення оцінки операційної та інституційної незалежності НБФБ члени комісії зовнішнього контролю мають право:

1) проводити вибірковій аудит кримінальних проваджень, досудове розслідування у яких здійснювалося НБФБ та було завершено;

2) доступу до матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування у якому здійснювалося НБФБ, до іншої інформації (документів) НБФБ, з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом та Законом України "Про державну таємницю";

3) проводити конфіденційні інтерв'ю з працівниками НБФБ, прокурорами, працівниками інших державних та правоохоронних органів, а також іншими особами, які володіють інформацією (документами), необхідними для проведення оцінки.

13. Члени комісії зовнішнього контролю зобов'язані забезпечити нерозголошення даних досудового розслідування та не мають права втручатися у здійснення досудового розслідування.

14. Висновок комісії зовнішнього контролю щодо оцінки діяльності НБФБ (у разі наявності), включається як додаток до щорічного письмового звіту Директора НБФБ.

Стаття 83. Рада громадського контролю при органах НБФБ

1. При кожному органі НБФБ утворюється Рада громадського контролю (далі – Рада громадського контролю), до складу якої входить не менше 9 осіб.

2. До складу Ради громадського контролю не можуть входити особи, які:

1) мають судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на які за вчинення адміністративного правопорушення накладено стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

2) притягалися на підставі обвинувального вироку, який набрав законної сили, до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину;

3) протягом одного року до подання заяви про участь у конкурсі з формування складу Громадської ради незалежно від тривалості входили до складу керівних органів політичної партії;

4) є уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

5) особисто та/або близькі родичі яких протягом двох років до подання заяви про участь у конкурсі з формування складу Громадської ради незалежно від тривалості були працівниками НБФБ або інших правоохоронних органів;

6) за рішенням суду визнані недієздатними або дієздатність яких обмежено.

2. Положення про Раду громадського контролю та порядок її формування затверджуються наказом НБФБ.

3. Рада громадського контролю:

1) заслуховує інформацію про діяльність, виконання планів і завдань відповідного органу НБФБ;

2) розглядає звіти НБФБ та затверджує свій висновок щодо них;

3) обирає зі своїх членів представника, який входить до складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії відповідного органу НБФБ;

4) має інші права, передбачені Положенням про Раду громадського контролю.

Стаття 84. Порядок підготовки та проведення конкурсу з формування Ради громадського контролю

1. Персональний склад Ради громадського контролю формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу з числа представників громадських об'єднань.

2. Конкурс з формування персонального складу Ради громадського контролю (далі у цьому розділі - Конкурс) проводиться шляхом відкритого рейтингового інтернет-голосування громадян, які проживають на території України (далі - інтернет-голосування).

3. Порядок висування кандидатів для участі в Конкурсі та порядок проведення Конкурсу визначаються наказом НБФБ.

4. Рішення про проведення Конкурсу оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ.

5. Разом з рішенням про проведення Конкурсу на веб-сайті оприлюднюються відомості щодо:

1) адреси веб-сайту, на якому проводитиметься інтернет-голосування;

2) дати проведення та моменту початку і закінчення інтернет-голосування у реальному часі;

3) строку висування громадськими об’єднаннями кандидатів до складу Ради громадського контролю;

4) адреси електронної пошти для надсилання документів, необхідних для участі кандидата в Конкурсі та вичерпний перелік таких документів;

5) граничної дати висування громадськими об’єднаннями кандидатів до складу Ради громадського контролю;

6) склад конкурсної комісії з підготовки та проведення Конкурсу з формування персонального складу Ради громадського контролю (далі у цьому розділі - Конкурсна комісія).

6. Інтернет-голосування не може бути проведено раніше ніж через двадцять робочих днів з дня, що настає за днем оприлюднення рішення про проведення Конкурсу.

7. Термін для висування кандидатів не може бути меншим ніж десять робочих днів.

8. Якщо для участі в Конкурсі висунуто менше кандидатів від кількості вакантних місць у складі відповідної Ради громадського контролю, керівник відповідного органу НБФБ зобов’язаний продовжити не менш ніж на п’ять робочих днів строк висування громадськими об’єднаннями кандидатів до складу Ради громадського контролю та перенести дату та час проведення інтернет-голосування. Відповідне рішення оприлюднюється на веб-сайті відповідного органу НБФБ в день прийняття такого рішення.

9. Кандидати для участі в Конкурсі можуть висуватися громадськими об’єднаннями, що діють відповідно до Закону України "Про громадські об’єднання" не менш як два роки до дня прийняття рішення про проведення Конкурсу і статутна діяльність яких пов’язана із захистом інтересів окремих галузей економіки України або платників податків в цілому, а також об'єднаннями підприємств у формі асоціацій, які провадилидіяльність протягом зазначеного строку (далі - громадські об’єднання).

Від одного громадського об’єднання для участі в Конкурсі може бути висунуто не більше одного кандидата.

10. Відповідальним за достовірність поданих відомостей про кандидата є громадське об’єднання, яке висунуло кандидата, та кандидат особисто.

11. Інформація про висунутих громадськими об’єднаннями кандидатів розміщується із дотриманням вимог Закону України "Про інформацію" на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ, протягом 24 годин з моменту їх надходження на визначену адресу електронної пошти.

12. Інформація про кандидатів, які допущені Конкурсною комісією до участі в Конкурсі та які не допущені до участі в Конкурсі, із зазначенням причин такогонедопущення, розміщується на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ протягом п'яти робочих днів з граничної дати висування громадськими об'єднаннями кандидатів до складу Ради громадського контролю з урахуванням терміну його продовження.

Стаття 85. Конкурсна комісія з формування персонального складу Ради громадського контролю

1. Конкурсна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб. До складу конкурсної комісії можуть входити: керівник відповідного органу НБФБ та його перший заступник, керівник підрозділу внутрішньої безпеки такого органу НБФБ, працівники підрозділів кадрового забезпечення.

2. До повноважень Конкурсної комісії відноситься:

1) підготовка та проведення Конкурсу;

2) опрацювання поданих громадськими об’єднаннями документів щодо висування ними кандидатів до складу Ради громадського контролю, забезпечення оприлюднення передбачених порядком проведення Конкурсу відомостей щодо кандидатів до складу Ради громадського контролю,;

3) формування переліку висунутих громадськими об’єднаннями кандидатів до складу Ради громадського контролю, які допускаються до участі в інтернет-голосуванні, з відповідним обґрунтуванням;

4) формування переліку висунутих громадськими об’єднаннями кандидатів до складу Ради громадської контролю, , які не допускаються до участі в інтернет-голосуванні, з відповідним обґрунтуванням;

5) встановлення результатів проведення Конкурсу.

3. Засідання конкурсної комісії є відкритими для представників засобів масової інформації та інших зацікавлених осіб.

4. Протоколи проведення засідань Конкурсної комісії підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ не пізніше наступного робочого дня за днем проведення таких засідань.

Стаття 86. Інтернет-голосування

1. Інтернет-голосування повинно тривати не менше двадцяти чотирьох годин поспіль.

2. Інтернет-голосування проводиться через офіційний веб-сайт відповідного органу НБФБ.

3. За відсутності технічної можливості проведення інтернет-голосування через офіційний веб-сайт відповідного органу НБФБ інтернет-голосування за процедурою, визначеною наказом НБФБ, може проводитися через офіційний веб-сайт іншого органу НБФБ або іншого державного органу за згодою такого органу.

4. У разі проведення інтернет-голосування через офіційний веб-сайт іншого державного органу на такому сайті дублюється вся інформація про проведення такого інтернет-голосування у порядку та терміни, передбачені порядком проведення Конкурсу.

5. Під час участі в інтернет-голосуванні кожен громадянин може проголосувати не більш як за одного кандидата на кожне з вакантних місць у складі Ради громадського контролю.

6. Підрахунок голосів та формування рейтингу кандидатів здійснюються в автоматичному режимі.

7. Обраним до складу Ради громадського контролю за результатами інтернет-голосування вважається кандидат (кандидати), який набрав найбільшу кількість голосів.

8. Керівник відповідного органу НБФБ (за його відсутності – Директор НБФБ) протягом трьох робочих днів з дня встановлення Конкурсною комісією результатів інтернет-голосування затверджує персональний склад Ради громадського контролю (зміни у складі Ради громадського контролю у разі проведення конкурсу з обрання окремих її членів).

9. Наказ про затвердження персонального складу Ради громадського контролю або про внесення змін до її складу разом з оголошенням про результати інтернет-голосування із зазначенням кількості голосів, поданих за кожного кандидата, оприлюднюються на офіційному веб-сайті відповідного органу НБФБ.

Розділ VІ

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крімпунктів 1 - 6 частини другої цього розділу, які набирають чинності через 180 календарних днів після призначення на посаду Директора НБФБ.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9 - 13, ст. 88 із наступними змінами):

у частині першій статті 3:

у пункті 8 слова "органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства," виключити, а після слів "Національного антикорупційного бюро України" доповнити словами ", підрозділу детективів, підрозділу внутрішньої безпеки органу Національного бюро фінансової безпеки України";

у пункті 17 слова "органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства," виключити, а після слів "Національного антикорупційного бюро України," доповнити словами "підрозділу детективів, підрозділу внутрішньої безпеки органу Національного бюро фінансової безпеки України,";

частину другу статті 21 після слів "ухвала суду" доповнити словами "(слідчого судді)";

абзац перший частини дванадцятої статті 31 після слів "Директора Національного антикорупційного бюро України," доповнити словами "Директора Національного бюро фінансової безпеки України, його першого заступника чи заступників,";

у статті 36:

пункт 10 частини другої після слів "негласних слідчих (розшукових) дій," доповнити словами "призначення перевірок та ревізій у визначеному законом порядку,";

друге речення частини п’ятої після слів "Національного антикорупційного бюро України," доповнити словами "Національного бюро фінансової безпеки України,";

третє речення частини шостої після слів "слідчих та прокурорів Національного антикорупційного бюро України" доповнити словами ", детективів Національного бюро фінансової безпеки України";

у статті 38:

у частині першій:

підпункт "в" пункту 1 виключити;

доповнити частину пунктом 3 такого змісту:

"3) підрозділи детективів, підрозділ внутрішньої безпеки органів Національного бюро фінансової безпеки України";

у частині третій слова "органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства," виключити;

пункт 5 частини другої статті 40 після слів "та негласних слідчих (розшукових) дій" доповнити словами ", призначення перевірок та ревізій";

у статті 41:

у частині першій слова "органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства" замінити словами "органів Національного бюро фінансової безпеки України";

друге речення частини другої після слів "крімпідрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України" доповнити словами ", підрозділу детективів, підрозділу внутрішньої безпеки органу Національного бюро фінансової безпеки України";

у частині першій статті 143 слова "органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства" замінити словами "органів Національного бюро фінансової безпеки України";

друге речення частини третьої статті 154 після слів "Директора Національного антикорупційного бюро України" доповнити словами ", Директора Національного бюро фінансової безпеки України";

у статті 214:

у частині першій:

перше речення після слів "що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення," доповнити словами та цифрами "крім кримінальних правопорушень, віднесених статтею 216 цього Кодексу до підслідності Національного бюро фінансової безпекиУкраїни, передбачених статтями 205, 211, 212, 212¹, 218¹, 219, 220², 222² Кримінального кодексу України,";

доповнити частину абзацом другим такого змісту:

"Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після отримання аналітичного висновку органу Національного бюро фінансової безпеки України, що містить відомості про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.";

у другому реченні частини другої слова "органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" замінити словами "Національним бюро фінансової безпеки України";

доповнити статтю частиною дев’ятою такого змісту:

"9. Якщо попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення відноситься до компетенції іншого органу досудового розслідування, керівник органу прокуратури протягом наступних трьох днів з дня отримання письмового повідомлення слідчогопро початок досудового розслідування зобов'язаний визначити підслідність відповідно до вимог цього Кодексу";

у статті 216:

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Детективи Національного бюро фінансової безпеки України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 159¹, 191¹, 204, 205, 205¹, 212, 212¹, 218¹, 219, 220¹; 220², 222, 222¹, 222², 223¹, 223², 224, 231, 232, 232¹, 232², 233 Кримінального кодексу України. Детективи Національного бюро фінансової безпеки України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 210, 211 Кримінального кодексу України, якщо розслідування таких злочинів не віднесене до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 190, 191, 192, 199, 200, 216, 255, 358, 364 (якщо розслідування таких злочинів не відноситься до підслідності Національного антикорупційного бюро України або Державного бюро розслідувань), 366, 367 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються детективами Національного бюро фінансової безпеки України";

пункт перший частини четвертої після слів "Директором Національного антикорупційного бюро України," доповнити словами "Директором Національного бюро фінансової безпеки України, його першим заступником та заступником,";

у частині п’ятій:

абзац перший після цифр "191, "доповнити цифрами "191¹, 205,", а після цифр "211," доповнити цифрами "222²,";

абзац другий пункту 1 після слів "Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником," доповнити словами "Директором Національного бюро фінансової безпеки України, його першим заступником та заступником,";

у першому реченні частини шостої статті 232 слова "органу, що здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства," виключити, а після слів "Національному антикорупційному бюро України" доповнити словами ", органу Національного бюро фінансової безпеки України";

у статті 246:

у частині п’ятій:

в абзаці четвертому слова "органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" замінити словами "органу Національного бюро фінансової безпеки України";

в абзаці п’ятому слова "керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику" замінити словами "Директором Національного бюро фінансової безпеки України";

у першому реченні частини шостої слова "органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства" замінити словами "органів Національного бюро фінансової безпеки України";

частину першу статті 480 доповнити пунктом 11 такого змісту:

"11) Директора та працівників Національного бюро фінансової безпеки України";

у частині першій статті 481:

пункт 2 після слів "Директору або іншому працівнику Національного антикорупційного бюро України," доповнити словами "Директору Національного бюро фінансової безпеки України та його заступникам,";

пункт 3 після слів "працівникам Національного антикорупційного бюро України" доповнити словами ", працівникам Національного бюро фінансової безпеки України";

у другому реченні частини четвертої статті 575 слова "органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" замінити словами "органу Національного бюро фінансової безпеки України";

2) у Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375 із наступними змінами):

у частині першій статті 43 після слів "Національного антикорупційного бюро України" доповнити словами ", Національного бюро фінансової безпеки України";

у частині дев’ятій статті 252 після слів "Національного антикорупційного бюро України" доповнити словами ", Національного бюро фінансової безпеки України";

3) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122 із наступними змінами):

перше речення частини першої статті 15 після слова "поліцейські" доповнити словами ", особи начальницького складу Національного бюро фінансової безпеки України";

доповнити Кодекс статтею 185¹⁴ такого змісту:

"Стаття 185¹⁴. Невиконання законних вимог посадових осіб Національного бюро фінансової безпеки України

Ненадання інформації та/або документів Національному бюро фінансової безпеки України на законний запит його посадових осіб, надання завідомо недостовірної інформації та/або документів чи не в повному обсязі, порушення встановлених законом строків їх надання, повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них збирається така інформація, або невиконання без належних на це підстав та в установлений Законом України "Про Національне бюро фінансової безпеки України" строк інших законних вимог посадових осіб Національного бюро фінансової безпеки України —

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

статтю 221 після цифр "185¹³" доповнити цифрами ",185¹⁴";

пункт перший частини першої статті 255 доповнити абзацом такого змісту:

"Національного бюро фінансової безпеки України (статті 51², 155¹, 162¹, 162², 163¹, 163², 163⁴, 163¹², 164, 164¹,164², 164⁵, 164¹², 164¹⁴, 164¹⁶, 166¹⁶, 166¹⁷, 177², 185¹⁴)";

4) у Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25 - 26, ст. 131 із наступними змінами):

абзац перший частини першої статті 112 після слів "Директора Національного антикорупційного бюро України" доповнити словами ", Директора Національного бюро фінансової безпеки України";

доповнити Кодекс статтею 191¹ такого змісту:

"Стаття 191¹. Привласнення, розтрата або заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем.

1.Привласнення чи розтрата коштів, що надійшли до бюджету, та були ввірені особі чи перебували в її віданні, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до  чотирьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2.Привласнення, розтрата або заволодіння коштами, що надійшли до бюджету, вчинені шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем,-

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статі, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються обмеженням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

4. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах, -

караються обмеженням волі на строк від п’яти до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

5. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, -

караються обмеженням волі на строк від семи до дванадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна";

у статті 205:

доповнити статтю частиною третьою такого змісту:

"3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за фіктивне підприємництво чи ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони заподіяли матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам в особливо великих розмірах, або вчинені за попередньою змовою групою осіб -

караються штрафом від десяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років";

примітку викласти в такій редакції:

"Примітка. 1. Матеріальна шкода, яка заподіяна фізичним особам, вважається великою, якщо вона у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а матеріальна шкода, яка заподіяна державі або юридичним особам, вважається великою, якщо вона у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2. Матеріальна шкода, яка заподіяна фізичним особам, вважається заподіяною в особливо великих розмірах, якщо вона у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а матеріальна шкода, яка заподіяна державі або юридичним особам, вважається заподіяною в особливо великих розмірах, якщо вона у три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян";

примітку статті 212 викласти у такій редакції :

"Примітка. 1. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2. Під фактичним ненадходженням до бюджетів чи державних цільових фондів коштів розуміється несплата у порядку та строки, встановлені законом, узгоджених грошових зобов’язань";

примітку статті 212¹ викласти у такій редакції:

"Примітка. 1. Під значним розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2. Під фактичним ненадходженням до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів розуміється несплата у порядку та строки, встановлені законом, узгоджених зобов’язань";

доповнити Кодекс статтею 222² такого змісту:

"Стаття 222².Шахрайство з податком на додану вартість

1. Розкрадання або заволодіння бюджетними коштами шляхом отримання бюджетного відшкодування або отримання права на таке бюджетне відшкодування на підставі подання завідомо неправдивих відомостей, в тому числі в результаті використання завідомо підробленого документа (шахрайство з податком на додану вартість), -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років,з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статі, вчинені повторно або вчинені організованою групою -

караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років,з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені у значних розмірах, -

караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років,з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

4. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

5. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Примітка. Під значним розміром слід розуміти суму бюджетного відшкодування, яка в тисячу і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром слід розуміти суму бюджетного відшкодування, яка в три тисячі і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром слід розуміти суму бюджетного відшкодування, яка в п'ять тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян";

абзац перший частини першої статті 344 після слів "Директора Національного антикорупційного бюро України" доповнити словами ", Директора Національного бюро фінансової безпеки України";

підпункт 1 пункту 3 примітки статті 368 після слів "Директор Національного антикорупційного бюро України" доповнити словами ", Директор Національного бюро фінансової безпеки України";

у статті 382:

абзац перший частини першої після слів "постанови суду" доповнити словами "(слідчого судді)";

абзац перший частини четвертої після слів "службовою особою" доповнити словом "остаточного";

5) у Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 22, ст. 303 із наступними змінами):

статтю 3 після слів "Національне антикорупційне бюро України" доповнити словами ",Національне бюро фінансової безпеки України";

абзац восьмий частини першої статті 5 викласти в такій редакції:

"Національного бюро фінансової безпеки України та його територіальних органів ‒підрозділами детективів, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки";

частину першу статті 6 доповнити пунктом 5 такого змісту:

"5) наявність аналітично-інформаційного документу органів Національного бюро фінансової безпеки України";

у першому реченні частини четвертої статті 7 слова "органів доходів і зборів" замінити словами "органів Національного бюро фінансової безпеки України";

у частині шостій статті 8 слова "органів доходів і зборів" замінити словами "органів Національного бюро фінансової безпеки України";

у статті 9:

у другому реченні частини першої слова "оперативного підрозділу органів доходів і зборів" виключити, а після слів "підрозділу Національного антикорупційного бюро України" доповнити словами ", підрозділу детективів органу Національного бюро фінансової безпеки України";

у частині другій слова "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику" виключити, а після слів "Національним антикорупційним бюро України" доповнити словами ", Національним бюро фінансової безпеки України";

у третьому реченні частини третьої слова "оперативного підрозділу органів доходів і зборів" замінити словами "підрозділу детективів органів Національного бюро фінансової безпеки України";

у частині восьмій слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику" виключити, а після слів "Національне антикорупційне бюро України" доповнити словами ", Національне бюро фінансової безпеки України";

у статті 9¹:

у першому реченні частини другої слова "уповноваженим керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику" замінити словами "Директором Національного бюро фінансової безпеки України", а слова "уповноваженим керівником регіонального органу доходів і зборів" замінити словами "керівником територіального органу Національного бюро фінансової безпеки України";

у першому реченні частини третьої слова "керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику" замінити словами "Директором Національного бюро фінансової безпеки України";

6) у частині третій статті 3 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 51 із наступними змінами):

перше речення після слів "органи Національної поліції" доповнити словами ", органи Національного бюро фінансової безпеки України";

у другому реченні слова "податкової міліції або" виключити, а після слів "орган Національної поліції" доповнити словами ", орган Національного бюро фінансової безпеки України";

7) у частині другій статті 8 Закону України"Про попереднє ув'язнення" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 35, ст. 360 із наступними змінами):

абзац четвертий після слів "працівників Державного бюро розслідувань" доповнити словами ", працівників Національного бюро фінансової безпеки України";

абзац десятий після слів "Національному антикорупційному бюро України" доповнити словами ", Національному бюро фінансової безпеки України";

8) статтю 15 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 1, ст.1 із наступними змінами) після слів "Державного бюро розслідувань" доповнити словами "таНаціонального бюро фінансової безпеки України";

9) в абзаці четвертому частини третьої статті 40 Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 18, ст. 78 із наступними змінами) слова "податкової міліції" замінити словами "Національного бюро фінансової безпеки України";

10) у частині другій статті 5 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 298 із наступними змінами) слова "єдиної державної податкової та митної політики (у частині застосування радіоелектронних засобів податковою міліцією)" виключити, а після слів "Національної поліції" доповнити словами ", органів Національного бюро фінансової безпеки України";

11) у статті 37 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324 із наступними змінами):

в абзаці п’ятому пункту 2 частини першої слова "що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику" замінити словами "що реалізує державну податкову та митну політику, органів Національного бюро фінансової безпеки України";

в абзаці третьому пункту 2 частини п’ятої слова "податкової міліції," замінити словами "в органи Національного бюро фінансової безпеки України";

12) частину третю статті 6 Закону України "Про політичні партії в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 23, ст. 118 із наступними змінами) доповнити пунктом 11 такого змісту:

"11) працівники Національного бюро фінансової безпеки України";

13) у статті 15 Закону України "Про поховання та похоронну справу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 7, ст.47 із наступними змінами):

у назві статті слова "осіб начальницького і рядового складу податкової міліції" замінити словами "деяких інших осіб";

у тексті статті слова "осіб начальницького і рядового складу податкової міліції" замінити словами "осіб начальницького складу органів Національного бюро фінансової безпеки України";

14) у Законі України "Про телекомунікації" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 12, ст. 155 із наступними змінами):

частину сьому статті 27 після слів "Національної поліції" доповнити словами ", Національного бюро фінансової безпеки України";

у частині другій статті 38 слова "центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику" замінити словами "Національного бюро фінансової безпеки України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику";

у пункті 9 частини першої статті 39 слова "центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику" замінити словами "Національного бюро фінансової безпеки України,центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику";

15) у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" (Відомості Верховної Ради, 2014 р., № 49, ст.2056 із наступними змінами):

у підпункті "д" слова "податкової міліції" виключити та доповнити підпункт словами ", органів Національного бюро фінансової безпеки України";

у підпункті "е" після слів "Національного антикорупційного бюро України" доповнити словами ", Національного бюро фінансової безпеки України";

16) в абзаці третьому частини 2 статті 11 Закону України "Про інформацію" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 32, ст. 313 із наступними змінами) слова "не потребує" замінити словами ", органи Національного бюро фінансової безпеки України під час здійснення своїх повноважень не потребують";

17) друге речення частини першої статті 16 Закону України "Про захист персональних даних" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 34, ст. 481 із наступними змінами) доповнити словами ", та даних, які отримують органи Національного бюро фінансової безпеки України від інших органів під час здійснення своїх повноважень";

18) частину п’ятнадцяту статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст.30 із наступними змінами)після слів "органам доходів і зборів" доповнити словами ", Національного бюро фінансової безпеки України";

19) у частині третій статті 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 9 із наступними змінами):

у першому реченні абзацу першого після слів "органів Служби безпеки України" доповнити словами ", органів Національного бюро фінансової безпеки України";

в абзаці другому слова "безоплатно отримує" замінити словами "та органи Національного бюро фінансової безпеки України під час здійснення своїх повноважень безоплатно отримують";

20) у частині сьомій статті 11Закону України "Про реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17 із наступними змінами):

у абзаці першому після слів "органи Служби безпеки України" доповнити словами ", органи Національного бюро фінансової безпеки України";

у абзаці другому слова "безоплатно отримує" замінити словами "та органи Національного бюро фінансової безпеки України під час здійснення своїх повноважень безоплатно отримують";

21) статтю 10 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292 із наступними змінами) доповнити новою частиною шостою такого змісту:

"Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку надає Національному бюро фінансової безпеки України інформацію про емітентів, їх цінні папери та похідні (деривативи), що перебувають в обігу на фондовій біржі, або правочини щодо них, інформацію про результати фінансово-господарської діяльності емітентів, яка розкривається на фондовому ринку, про розміщення та лістинг цінних паперів, про власників пакетів цінних паперів. Така інформація надається в електронній формі у форматі бази даних, витягу та/або в іншому вигляді на підставі міжвідомчих угод (договорів, меморандумів) або спільних наказів (розпоряджень) та протоколів ";

22) у пункті 2 частини першої статті 25 Закону України "Про депозитарну систему України" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 39, ст. 517 із наступними змінами)слова "податкової міліції" замінити словами "Національного бюро фінансової безпеки України";

23)у статті 34¹Закону України "Про дорожній рух" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 31, ст. 338 із наступними змінами):

у частині третій після слів "органів Служби безпеки України" доповнити словами ", органів Національного бюро фінансової безпеки України";

після частини третьої доповнити новою частиною четвертою такого змісту:

"Національне бюро фінансової безпеки України безоплатно отримує відомості з Єдиного державного реєстру в електронній формі у форматі бази даних, витягу та/або в іншому вигляді на підставі міжвідомчих угод (договорів, меморандумів) або спільних наказів (розпоряджень) та протоколів ".

У зв’язку з цим частини четверту та п’яту вважати відповідно частинами п’ятою та шостою;

24) у Законі України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 110 із наступними змінами):

у статті 7:

частину першу доповнити словами ", Національного бюро фінансової безпеки України";

доповнити статтю новою частиною другою такого змісту:

"Орган державного фінансового контролю зобов'язаний надавати Національному бюро фінансової України у повному обсязі інформацію про ревізії та їх результати. Така інформація надається в електронній формі у форматі бази даних, витягу та/або в іншому вигляді на підставі міжвідомчих угод (договорів, меморандумів) або спільних наказів (розпоряджень) та протоколів";

пункт 5 частини п’ятої статті 11 після слів "Національного антикорупційного бюро України" доповнити словами "Національного бюро фінансової безпеки України";

25)частину першу статті 41 Закону України "Про Рахункову палату" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 36, ст. 360 із наступними змінами)після слова "правопорушення" доповнити словом "невідкладно";

26) статтю 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 27, ст. 208 із наступними змінами) доповнити пунктом 23² такого змісту:

"23²) надання Національному бюро фінансової безпеки України інформації, передбаченої Законом України "Про Національне бюро фінансової безпеки України", в електронній формі у форматі бази даних, витягу та/або в іншому вигляді на підставі міжвідомчих угод (договорів, меморандумів) або спільних наказів (розпоряджень) та протоколів";

27) у частині шостій статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 38, ст. 509 із наступними змінами):

перше речення доповнити словами ", та органами Національного бюро фінансової безпеки України під час здійснення своїх повноважень";

доповнити частину новим реченням такого змісту:

"Національному бюро фінансової безпеки України інформація надається в електронній формі у форматі бази даних, витягу та/або в іншому вигляді на підставі міжвідомчих угод (договорів, меморандумів) або спільних наказів (розпоряджень) та протоколів";

28) у статті 26 Закону України "Про Державний реєстр виборців" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 5, ст. 34 із наступними змінами):

у частині п'ятій слова "частинах першій - четвертій цієї" замінити словом "цій";

доповнити статтю новою частиною восьмою такого змісту:

"8. Національне бюро фінансової безпеки України має право отримувати персональні дані з Реєстру для здійснення своїх повноважень в електронній формі у форматі бази даних, витягу та/або в іншому вигляді на підставі міжвідомчих угод (договорів, меморандумів) або спільних наказів (розпоряджень) та протоколів";

29) частину першу статті 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 8, ст. 61 із наступними змінами) доповнити новим абзацом такого змісту:

"Національне бюро фінансової безпеки України безоплатно отримує відомості з Державного земельного кадастру в електронній формі у форматі бази даних, витягу та/або в іншому вигляді на підставі міжвідомчих угод (договорів, меморандумів) або спільних наказів (розпоряджень) та протоколів";

30) у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 50-51, ст.2057 із наступними змінами):

пункт 25 частини першої статті 1 доповнити новим абзацом одинадцятим такого змісту:

"Директор Національного бюро фінансової безпеки та його заступники".

У зв'язку з цим абзаци одинадцятий – дев'ятнадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим – двадцятим;

абзац перший частини дванадцятої статті 12 доповнити новим реченням такого змісту: "Надання такої інформації здійснюється у строк до п’яти робочих днів";

абзац третій частини п’ятої статті 17 після слів "Кримінального процесуального кодексу України" доповнити словами "у строк до п’яти робочих днів";

у частині другій статті 18:

пункт четвертий після слів "знищення, подає" доповнити словами "у строк до п’яти робочих днів";

пункт п’ятий після слів "фінансування тероризму, подає" доповнити словами "у строк до п’яти робочих днів";

31) у Регламенті Верховної Ради України, затвердженому Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 14-17, ст. 133 із наступними змінами) доповнити статтями 208⁵-208⁶ такого змісту:

"Стаття 208⁵. Порядок призначення членів Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Національного бюро фінансової безпеки України

1. Відповідно до статті 45 Закону України "Про Національне бюро фінансової безпеки України" члени Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Національного бюро фінансової безпеки України призначаються Верховною Радою України за поданням комітетів, до предметів відання яких належать питання законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, питання податкової та митної політики, питання фінансової політики і банківської діяльності.

Комітети Верховної Ради України приймають рішення щодо кандидатур членів Конкурсної комісії, які пропонуються Верховній Раді для обрання, на основі пропозицій депутатських фракцій (груп).

2. Питання призначення членів Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Національного бюро фінансової безпеки України включається до порядку денного сесії Верховної Ради без прийняття Верховною Радою відповідного рішення.

3. Рішення про призначення членів Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняттяпосади Директора Національного бюро фінансової безпеки України приймається відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

4. Рішення про призначення членів Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Національного бюро фінансової безпеки України оформляється відповідною постановою Верховної Ради.

Стаття 208⁶. Порядок прийняття рішення про звернення до Президента України щодо звільнення Директора Національного бюро фінансової безпеки України з посади

1. Верховна Рада відповідно статті 41 Закону України "Про Національне бюро фінансової безпеки України" може прийняти рішення про звернення до Президента України щодо звільнення Директора Національного бюро фінансової безпеки України з посади, що має наслідком його відставку з посади.

2. Питання про звернення до Президента України щодо звільнення Директора Національного бюро фінансової безпеки України з посади включається до порядку денного сесії Верховної Ради:

1) у разі визнання Верховною Радою роботи Директора Національного бюро фінансової безпеки України незадовільною за результатами його щорічного  звіту (якщо він перебував на цій посаді не менше року);

2) за пропозицією не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, підтриманою їхніми підписами, і за яку проголосувало більше половини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. До включення питання до порядку денного сесії Верховної Ради підписи народних депутатів можуть бути відкликані.

3. Розгляд питання про звернення до Президента України щодо звільнення Директора Національного бюро фінансової безпеки України включає:

1) доповідь від ініціаторів внесення пропозиції про розгляд цього питання та відповіді доповідача на запитання представників депутатських фракцій (депутатських груп), народних депутатів - до 30 хвилин;

2) співдоповіді від комітетів, до предметів відання яких належать питання законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та питання податкової та митної політики,  відповіді співдоповідача на запитання - до 20 хвилин;

3) виступ Директора Національного бюро фінансової безпеки України та його відповіді на запитання представників депутатських фракцій (депутатських груп), народних депутатів - до 30 хвилин;

4) обговорення пропозиції про звернення до Президента України щодо звільнення Директора Національного бюро фінансової безпеки України, яке проводиться протягом часу, визначеного Верховною Радою.

4. У випадку розгляду питання про звернення до Президента України щодо звільнення Директора Національного бюро фінансової безпеки України з підстав, визначених пунктом 1 частини 14 цієї статті, доповідачем є комітет, до предметів відання якого належать питання законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

5. Прийняття постанови про звернення до Президента України щодо звільнення Директора Національного бюро фінансової безпеки України здійснюється відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради і має наслідком його відставку з посади";

32) статтю 18Закону України "Про комітети Верховної Ради України" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 17, ст. 146 із наступними змінами) доповнити частиною одинадцятою такого змісту:

"11. Комітети, до предметів відання яких належать питання законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, питання податкової та митної політики, питання фінансової політики і банківської діяльності, на основі пропозицій депутатських фракцій (груп) здійснюють підготовку та подають на розгляд Верховної Ради України кандидатури членів Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Національного бюро фінансової безпеки України, які пропонуються Верховній Раді України для призначення відповідно до статті 45 Закону України "Про Національне бюро фінансової безпеки України";

33) абзац четвертий частини другої статті 7 Закону України "Про судову експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., №28, ст.232 із наступними змінами) після слів "Служби безпеки України" доповнити словами ", Національного бюро фінансової безпеки України".

3. Рекомендувати Президенту України вжити заходів щодо проведення Конкурсу на зайняття посади Директора Національного бюро фінансової безпеки України та утворення Національного бюро фінансової безпеки України.

4. Верховній Раді України протягом тридцяти календарних днів чергової сесії (сесій), аПрезиденту України та Кабінету Міністрів України протягом тридцяти календарних днів з дня набрання чинності цим Законом визначити та подати до органу, що здійснює забезпечення діяльності Президента України, перелік своїх представників до складу Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Національного бюро фінансової безпеки України.

5. Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом:

1) внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України на поточний рік для включення до нього видатків, необхідних для створення та діяльності Національного бюро фінансової безпеки України, зокрема видатків для забезпечення Національного бюро фінансової безпеки України та його органів адміністративними будинками, транспортними засобами, засобами зв'язку і матеріально-технічного забезпечення, спеціальною технікою оперативно-технічних підрозділів та підрозділів оперативного документування, озброєнням, спеціальними засобами захисту, іншим майном та інформаційною базою;

2) вжити заходів щодо забезпечення початку діяльності та подальшого функціонування Національного бюро фінансової безпеки України та його органів;

3) прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону, та забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

6. Органам державної влади, іншим державним органам, установам та організаціям, органам місцевого самоврядування у тримісячний строк з дня  відповідного звернення Національного бюро фінансової безпеки України забезпечити передачу (надання доступу) Національному бюро фінансової безпеки України інформації, передбаченої цим Законом.

РозділVІІ

ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. До створення офіційного веб-сайту НБФБ інформація, що відповідно до вимог цього Закону підлягає оприлюдненню, оприлюднюєтьсяв рубриці "Національне бюро фінансової безпеки" на веб-сайтіАдміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

2. До створення в Національному бюро фінансової безпеки України оперативно-технічного підрозділу Служба безпеки України забезпечує безоплатне користування уповноваженими працівниками Національного бюро фінансової безпеки України обладнанням та іншими матеріально-технічними засобами, необхідними для виконання обов’язків Національного бюро фінансової безпеки України. Уповноважені працівники Національного бюро фінансової безпеки України використовують зазначені засоби автономно, без неналежного втручання працівників Служби безпеки України.

3. Досудові розслідування у кримінальних провадженнях, віднесених до підслідності Національного бюро фінансової безпеки України, які були розпочаті до набрання чинності пунктом 1 частини другої Розділу VI "Прикінцеві положення" цього Закону, закінчується органом, у провадженні якого вони знаходились на момент набрання чинності передбачених цим Законом змін до Кримінального процесуального кодексу України.

4. До приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Джерело інформації: офіційний сайт Верховної Ради України http://rada.gov.ua/

---

Будемо раді вам допомогти в питаннях пов’язаних з організацією та реєстрацією фінансових установ. Індивідуальний підхід до кожного клієнта. Кваліфіковані послуги з питань створення та реєстрації всіх видів фінансових установ, питань отримання ліцензій на фінансові послуги (факторинг, фінансовий лізинг, кредити і т.д.,), відкриття відділень фінансових установ.

Реєстрація всіх видів фінансових установ. Створення відокремлених підрозділів фінансової установи. Ліцензування діяльності фінансових установ. Супровід купівлі-продажу фінансових компаній

tel: 0671013668, 0993869134 Viber, Telegram, WhatsApp

email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Skype: Lawfin1