ВРУ – проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості»
- Деталі
- Автор: pravofin.com.ua
- Перегляди: 341
ВРУ – проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості»
Метою законопроекту є врегулювання правовідносин, що виникають під час врегулювання простроченої заборгованості, з метою захисту прав споживачів-боржників та обмеження доступу до ринку потенційно недобросовісних колекторів.
Законопроектом, зокрема, надається визначення таких термінів як "врегулювання простроченої заборгованості" та "колекторська компанія".
Так, врегулювання простроченої заборгованості – це заходи, спрямовані на погашення у позасудовому порядку заборгованості споживача, який прострочив виконання грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит або іншим договором. У свою чергу, колекторська компанія визначається як юридична особа (в тому числі фінансова установа), яка в інтересах кредитодавця та/або нового кредитора відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором здійснює врегулювання простроченої заборгованості та включена до Реєстру колекторських компаній, який вестиме Національний банк України.
Законопроектом пропонується встановити певні вимоги до кредитодавців, включаючи колекторські компанії, при врегулюванні простроченої заборгованості, а саме:
- дотримуватися вимог до етичної поведінки та правил взаємодії з боржником;
- інформувати боржника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості та/або відступлення права вимогу новому кредитору;
- укладати договори лише з юридичними особами, включеними до Реєстру колекторських компаній;
- повідомити Національний банк України про укладення з колекторською компанією договору (у строки та порядку, що визначені Національним банком України)
- контролювати дії залучених колекторських компаній та надавати рекомендації щодо усунення порушень;
- обов’язок розірвати договір з колекторською компанією в односторонньому порядку у разі її виключення з Реєстру колекторських компаній або в разі порушення нею вимог до етичної поведінки (2 і більше разів за рік).
Законопроект також пропонує встановити вимоги до взаємодії зі споживачем (його представником) під час врегулювання простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки), яка може відбуватись шляхом:1) безпосередньої взаємодії (особисті або телефонні переговори);
2) надсилання повідомлень (текстових, голосових та інших повідомлень, в тому числі без залучення працівників шляхом використанням програмного забезпечення)
3) надсилання поштових відправлень (за місцем проживання або за місцем роботи).
При цьому, під час першої взаємодії зі споживачем кредитор/колекторська компанія має повідомити своє найменування, ПІБ або індекс особи – представника, правову підставу взаємодії та розмір простроченої заборгованості, а на вимогу споживача – надати підтвердні документи протягом 7 робочих днів.
Законопроектом пропонується наділити Національний банк України повноваженнями із здійснення нагляду за додержанням банками, іншими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, а також колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог до взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки)
ПРОЕКТ
вноситься народними депутатами
Василевською-Смаглюк О.М. (посвідчення №302)
та іншими
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
І. Унести зміни до таких законів України:
1. У Законі України “Про споживче кредитування” (Відомості Верховної Ради, 2017 р., № 1, ст. 2):
- у статті 1:
- у частині першій:
доповнити пунктом 1 такого змісту:
«1) врегулювання простроченої заборгованості – заходи, спрямовані на погашення у позасудовому порядку заборгованості споживача, який прострочив виконання грошового зобов’язання (прострочена заборгованість) за договором про споживчий кредит або іншим договором, передбаченим частиною другою статті 3 цього Закону».
У зв’язку з цим пункт 1 вважати пунктом 11;
після пункту 4 доповнити новим пунктом 41 такого змісту:
«41) колекторська компанія – юридична особа (в тому числі фінансова установа), яка в інтересах кредитодавця та/або нового кредитора відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором здійснює врегулювання простроченої заборгованості та включена до Реєстру колекторських компаній»;
після пункту 8 доповнити новим пунктом 81 такого змісту:
«81) Реєстр колекторських компаній – реєстр, що ведеться Національним банком України та містить відомості про колекторські компанії, які здійснюють врегулювання простроченої заборгованості відповідно до договору з кредитодавцем та/або новим кредитором»;
- частину другу доповнити реченням першим такого змісту: «Термін «близькі особи» вживається у цьому Законі у значенні, наведеному у Законі України «Про запобігання корупції»;
- у статті 3:
- частину першу доповнити словами такого змісту: «а також відносини, що виникають у зв’язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит»;
- абзац перший частини другої після слів «Цей Закон» доповнити словами «(крім положень щодо врегулювання простроченої заборгованості)»;
- частину третю доповнити словами такого змісту: «а також положення щодо врегулювання простроченої заборгованості»;
- доповнити новою частиною п’ятою такого змісту:
«5. Вимоги пункту 9 частини третьої статті 9, пункту 15 частини першої та частини другої статті 12 цього Закону застосовуються до усіх договорів споживчого кредиту»;
- у статті 5:
- у частині першій слова «здійснюються органами, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг відповідно до законодавства» замінити словами «здійснює Національний банк України»;
- частини другу та третю викласти у такій редакції:
«2. Національний банк України у сфері споживчого кредитування:
- затверджує методику розрахунку загальної вартості кредиту для споживача, реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит;
- встановлює вимоги до кредитних посередників та їхньої діяльності;
- встановлює вимоги до кредитодавців, нових кредиторів, колекторських компаній та їх діяльності при здійсненні ними врегулювання простроченої заборгованості;
- здійснює нагляд за додержанням кредитодавцями, новими кредиторами, колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, в тому числі вимог до взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки);
- здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу у сфері споживчого кредитування;
- приймає у встановленому ним порядку рішення про належність виду діяльності за її суттю до здійснення врегулювання простроченої заборгованості (колекторської діяльності);
- розглядає звернення споживачів фінансових послуг;
- здійснює інші повноваження, передбачені законом.
3. Національний банк України здійснює нагляд у сфері споживчого кредитування у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду»;
- пункт 9 частини третьої статті 9 доповнити словами: «а також про право кредитодавця залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію. Попередження про право кредитодавця залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію обов’язково має включати інформацію про встановлені законодавством вимоги до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки), а також інформацію про право споживача на звернення до Національного банку України щодо недотримання цих вимог кредитодавцем та/або колекторською компанією»;
- у частині четвертій статті 10 слова «Кредитодавець та кредитний посередник» замінити словами «Кредитодавець, новий кредитор, кредитний посередник та колекторська компанія»;
- у статті 12:
- частину першу доповнити новим пунктом 15 такого змісту:
«15) право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем або новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, в тому числі порушення вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості;
- частину другу доповнити трьома новими абзацами такого змісту:
«Кредитодавець не має права залучати колекторську компанію для врегулювання простроченої заборгованості, якщо умовами договору про споживчий кредит не передбачено таке право кредитодавця.
Кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія має право звертатися до третіх осіб, в порядку та на умовах передбачених статтею 24 цього Закону, з метою інформування щодо необхідності виконання споживачем зобов'язань за договором про споживчий кредит, якщо таке право прямо передбачено умовами договору про споживчий кредит, а у разі, якщо такий договір укладається шляхом приєднання – в індивідуальній частині договору.
Умовами договору про споживчий кредит повинно бути передбачено волевиявлення споживача щодо передачі інформації про його прострочену заборгованість близьким особам із дотриманням вимог частини шостої статті 24 цього Закону. У разі якщо такий договір укладається шляхом приєднання, зазначене волевиявлення повинно міститися в індивідуальній частині договору»;
- частину п’яту доповнити новим абзацом такого змісту:
«Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним»;
- статтю 18 викласти в такій редакції:
«Стаття 18. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит.
1. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов’язаний повідомити споживача у спосіб, визначений в частині першій статті 24 цього Закону та передбачений договором про споживчий кредит, про такий факт та передачу його персональних даних.
2. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту та/або послуги з факторингу.
3. До нового кредитора переходять передбачені цим Законом зобов’язання первісного кредитора, зокрема щодо взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (передбачені вимогами до етичної поведінки).
Новий кредитор не має права залучати колекторську компанію для врегулювання простроченої заборгованості, якщо умовами договору про споживчий кредит, право вимоги за яким було ним набуто, не передбачено таке право кредитодавця»;
- після Розділу ІІІ доповнити новим розділом такого змісту:
«Розділ IІІ-1
ВРЕГУЛЮВАННЯ ПРОСТРОЧЕНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Стаття 22. Колекторська компанія
1. Юридична особа, яка має намір здійснювати діяльність колекторської компанії (крім фінансової установи) (далі у цій статті – заявник), подає Національному банку України відповідно до вимог, в порядку та за формою, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку України, такі документи та інформацію:
1) заяву про включення до Реєстру колекторських компаній;
2) анкету заявника з описом бізнес-намірів заявника;
3) відомості про керівників, працівників заявника, осіб, залучених заявником на договірних засадах для безпосередньої взаємодії із споживачами, разом із запевненням про їх відповідність кваліфікаційним вимогам, установленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України;
4) відомості про власників істотної участі заявника та документи, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України, що підтверджують відповідність власників істотної участі заявника вимогам, установленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України;
5) відомості про структуру власності заявника;
6) анкету заявника щодо політик та внутрішніх положень заявника щодо взаємодії зі споживачами (боржниками), захисту персональних даних, порядку організації та проведення навчання та підвищення кваліфікації працівників;
7) запевнення керівників про проходження працівниками заявника, іншими особами, залученими заявником на договірних засадах для безпосередньої взаємодії із споживачами, навчання з питань встановлених законодавством вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки), захисту прав споживачів та обробки персональних даних;
8) підтвердження внесення заявником встановленої Національним банком України плати за розгляд пакета документів.
Для внесення до Реєстру колекторських компаній заявник зобов'язаний подати Національному банку України одночасно всі документи та інформацію, визначені цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Протягом строку розгляду документів Національний банк України має право вимагати, а заявник зобов’язаний подати додаткову інформацію, документи та пояснення, що є необхідними для уточнення або перевірки відомостей, наданих відповідно до вимог цієї статті та/або нормативно-правових актів Національного банку України. У такому випадку розгляд заяви про внесення до Реєстру колекторських компаній зупиняється до моменту отримання відповіді від заявника. У разі неотримання вичерпної відповіді документи, подані для внесення до Реєстру колекторських компаній, вважаються такими, що містять неповну інформацію.
Заявник, який є фінансовою установою, що має право надавати фінансові послуги з факторингу та/або надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, подає Національному банку України відповідно до вимог, в порядку та за формою, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку України, заяву про включення до Реєстру колекторських компаній
2. Власниками істотної участі колекторської компанії не може бути:
1) фізична особа, яка:
а) має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість за кримінальні правопорушення проти громадської безпеки, кримінальні правопорушення проти власності, кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності, кримінальні правопорушення у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку та кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг;
б) є резидентом держави, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному в статті 1 Закону України «Про оборону України», та/або дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту та застосування воєнної сили проти України;
в) зареєстроване місце проживання якої розташоване на тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;
2) юридична особа, зареєстрована у державі, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному в статті 1 Закону України «Про оборону України», та/або дії якої створюють умови для виникнення воєнного конфлікту та застосування воєнної сили проти України.
3. Національний банк України приймає рішення про включення заявника до Реєстру колекторських компаній або про відмову у включенні не пізніше тридцятого робочого дня з дня подання повного пакета документів.
4. Національний банк України має право відмовити у включенні заявника до Реєстру колекторських компаній у разі якщо:
1) подані документи містять неповну та/або недостовірну інформацію та/або не відповідають вимогам закону та нормативно-правових актів Національного банку України;
2) заявник, керівник(и) заявника, працівники заявника, інші особи, залучені заявником на договірних засадах для безпосередньої взаємодії із споживачами, або власники істотної участі заявника не відповідають вимогам, встановленим цим Законом та/або нормативно-правовим актам Національного банку України, в тому числі кваліфікаційним вимогам;
3) структура власності заявника не відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України
5. Заявник набуває статусу колекторської компанії та право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості з дня включення відомостей про нього до Реєстру колекторських компаній.
Юридичній особі, яка не включена до Реєстру колекторських компаній, забороняється здійснювати врегулювання простроченої заборгованості.
Положення абзацу другого цієї частини не поширюються на кредитодавців та нових кредиторів, які здійснюють врегулювання простроченої заборгованості, право вимоги за якою належить таким особам.
6. Кредитодавець, новий кредитор має право залучити до врегулювання простроченої заборгованості виключно колекторську компанію, включену до Реєстру колекторських компаній, шляхом укладення відповідного договору. Договір, спрямований на врегулювання простроченої заборгованості, та укладений кредитодавцем, новим кредитором з юридичною особою, яка не включена до Реєстру колекторських компаній, є нікчемним.
7. Кредитодавець, новий кредитор зобов’язаний повідомити Національний банк України про укладення з колекторською компанією договору у строки та порядку, що визначені Національним банком України.
8. Кредитодавець, новий кредитор зобов’язаний розміщувати на власному веб-сайті (веб-сайтах), у програмному застосунку (мобільних додатках), що використовуються для надання ними послуг, а також в місцях надання фінансових послуг споживачам, інформацію про колекторську (колекторські) компанію (компанії), що діє (діють) в інтересах кредитодавця або нового кредитора відповідно при врегулюванні простроченої заборгованості, а також інформацію про вимоги до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки) у формі, строки та у порядку, що визначені Національним банком України.
Колекторська компанія зобов’язана розміщувати на власному веб-сайті (веб-сайтах), у програмному застосунку (мобільних додатках), що використовуються для надання нею послуг, а також в місцях надання фінансових послуг споживачам, інформацію про вимоги до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки) у формі, строки та у порядку, що визначені Національним банком України.
Стаття 23. Реєстр колекторських компаній
1. Національний банк України у встановленому ним порядку веде Реєстр колекторських компаній.
2. Реєстр колекторських компаній є відкритим. Національний банк України розміщує інформацію про юридичну особу, яка включена до Реєстру колекторських компаній, на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України у визначеному ним порядку.
Стаття 24. Вимоги до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки)
1. Взаємодія кредитодавця, нового кредитора, колекторської компанії зі споживачем, його представником, або спадкоємцем та/або поручителем, або майновим поручителем, або іншою особою, взаємодія з якою передбачена договором про споживчий кредит та яка надала згоду на таку взаємодію, при врегулюванні простроченої заборгованості може відбуватись шляхом:
- безпосередньої взаємодії (телефонні та відео- переговори, особисті зустрічі);
- надсилання текстових, голосових та інших повідомлень через засоби телекомунікації, в тому числі таке, що здійснюється без залучення працівника кредитодавця, нового кредитора або колекторської компанії шляхом використанням програмного забезпечення або технологій;
- надсилання поштових відправлень за місцем проживання або перебування або за місцем роботи фізичної особи із позначкою «Вручити особисто».
2. Під час першої взаємодії зі споживачем, його представником, або спадкоємцем та/або поручителем, або майновим поручителем, або іншою особою, взаємодія з якою передбачена договором про споживчий кредит та яка надала згоду на таку взаємодію, в рамках врегулювання простроченої заборгованості кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія зобов’язана повідомити:
- найменування кредитора (у разі якщо взаємодіє новий кредитор або колекторська компанія), своє найменування та адресу (електронну або поштову) для подальшого листування;
- прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, яка здійснює взаємодію зі споживачем, або ім’я та індекс особи, яка здійснює взаємодію зі споживачем, що дають змогу однозначно ідентифікувати таку особу, або зазначення про використання для взаємодії програмного забезпечення або технології, у випадку якщо взаємодія здійснюється без залучення працівника кредитодавця, нового кредитора або колекторської компанії;
- правову підставу взаємодії;
- розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, пов’язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, які стягуються при невиконанні зобов’язання за договором або законом. У разі звернення відповідно до договору про споживчий кредит до інших осіб, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, в тому числі до близьких осіб, відповідно до частини шостої цієї статті, інформація про розмір простроченої заборгованості повідомляється лише у разі наявності згоди споживача щодо передачі інформації про наявність простроченої заборгованості таким особам.
3. Новий кредитор, колекторська компанія на вимогу споживача, його представника, або спадкоємця, поручителя, або майнового поручителя зобов’язані протягом п’яти робочих днів, якщо інший строк не встановлений законом, після першої взаємодії з врегулювання простроченої заборгованості надати документи, що підтверджують інформацію, зазначену у частині другій цієї статті (включаючи детальний розрахунок простроченої заборгованості та всіх інших платежів по кожному платіжному періоду та підставу їх нарахування) особисто або шляхом направлення листа на його адресу (електронну або поштову) або у інший визначений договором про споживчий кредит спосіб.
Кредитодавець на вимогу споживача, його представника, або спадкоємця, поручителя, або майнового поручителя зобов’язані протягом семи робочих днів, якщо інший строк не встановлений законом, після першої взаємодії з врегулювання простроченої заборгованості надати документи, що підтверджують інформацію, зазначену у пункті 4 частини другої цієї статті, особисто або шляхом направлення листа на визначену договором про надання споживчого кредиту адресу (електронну або поштову) або у інший визначений таким договором спосіб.
Новий кредитор, колекторська компанія не мають права за власною ініціативою повторно взаємодіяти зі споживачем до моменту надання відповідних підтвердних документів, зазначених у абзаці першому цієї частини. Кредитодавець не має права за власною ініціативою повторно взаємодіяти зі споживачем до моменту надання відповідних підтвердних документів, зазначених у абзаці другому цієї частини.
Для цілей цієї частини моментом надання відповідних підтвердних документів є будь-що з такого:
1) момент отримання кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією підтвердження направлення споживачу (боржнику) підтвердних документів у разі направлення таких документів електронною поштою;
2) 23 година 59 хвилин десятого робочого дня з дня направлення кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією поштового відправлення з описом вкладення, яке містило відповідні підтвердні документи, або момент отримання повідомлення про вручення зазначеного поштового відправлення, якщо таке повідомлення отримано кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією раніше зазначеного 10-денного строку.
4. Кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія зобов’язаний (зобов’язана) здійснювати у встановленому Національним банком України порядку фіксування кожної безпосередньої взаємодії зі споживачем, його представником, спадкоємцем, поручителем, або майновим поручителем за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу з метою захисту правового інтересу учасників врегулювання простроченої заборгованості. Кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія зобов’язаний (зобов’язана) попередити споживача про таке фіксування.
Кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія зобов’язані зберігати всі носії інформації, на яких зафіксовано взаємодію зі споживачем (в тому числі за допомогою технічних засобів), протягом трьох років з моменту такої взаємодії.
Кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія можуть обробляти виключно персональні дані споживача (боржника), обов’язок з обробки яких покладений на них законом, а також персональні дані, що містяться у матеріалах та даних, зібраних в процесі взаємодії під час здійснення врегулювання простроченої заборгованості.
Кредитодавцю, новому кредитору, колекторській компанії під час здійснення врегулювання простроченої заборгованості забороняється обробляти персональні дані третіх осіб, які не надали згоду на їх обробку, у тому числі близьких осіб споживача (боржника), а також наступні персональні дані споживача:
1) щодо графіку його роботи;
2) щодо місця та часу відпочинку;
3) щодо поїздок в межах та за межі України;
4) щодо місця та часу зустрічі з рідними, друзями та інше;
5) щодо інформації, розміщеної в соціальних мережах.
5. Кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія, фізичні та юридичні особи, залучені на договірних засадах кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією для безпосередньої взаємодії із споживачами, зобов’язані дотримуватись вимог до взаємодії зі споживачем під час врегулювання простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки).
Кредитодавцю, новому кредитору, колекторській компанії, фізичним та юридичним особам, залученим на договірних засадах кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією для безпосередньої взаємодії із споживачами, при врегулюванні простроченої заборгованості забороняється:
- здійснювати дії, що посягають на права, свободи та власність споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя, інших осіб, а також ставлять під загрозу його життя, здоров’я, честь, гідність та ділову репутацію, використовувати погрози, шантаж, здійснювати незаконні або неправомірні дії та/або ображати особисту гідність споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя та/або інших осіб;
- вводити споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя в оману відносно розміру, характеру та підстав виникнення простроченої заборгованості, а також наслідків, які настануть для споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя у випадку невиконання умов договору;
- за власної ініціативи взаємодіяти зі споживачем, його представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем та/або з їх близькими особами, та/або з іншими особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, в період з 20 години до 8 години;
- взаємодіяти зі споживачем, його представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем, іншою особою, взаємодія з якою передбачена договором про споживчий кредит та яка надала згоду на таку взаємодію, та/або з їх близькими особами загальним числом більше двох разів на добу, крім випадків їх згоди на взаємодію частіше. При цьому взаємодія за допомогою засобів зв’язку вважається такою, що відбулась, якщо в результаті такої взаємодії особі передано інформацію про розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, пов’язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, які стягуються при невиконанні зобов’язання за договором або законом;
- приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення споживачу, його представнику, спадкоємцю, поручителю, майновому поручителю, про поштову адресу або адресу електронної пошти, з якої спрямовується повідомлення, або про відправника поштового або електронного повідомлення;
- використовувати функцію (сервіс) автоматичного додзвону до споживача протягом більше ніж 60 хвилин на добу;
- використовувати на конвертах або повідомленнях, що направляються споживачу, його представнику, спадкоємцю, поручителю, майновому поручителю або іншим особам, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, зображення, які можуть бути сприйняті як такі, що містять погрозу, а також розміщувати на конвертах або повідомленнях відомості, що прямо чи опосередковано вказують на наявність заборгованості, використовувати написи «виконавчій документ», «рішення про стягнення», «повідомлення про виселення» тощо, а також використовувати назви органів державної влади та осіб, що здійснюють повноваження в сфері примусового виконання рішень (державні виконавці, приватні виконавці тощо);
- будь-яким чином повідомляти третіх осіб - осіб, які не є сторонами договору, крім представника, спадкоємця, поручителя та майнового поручителя, іншої особи, взаємодія з якою передбачена договором про споживчий кредит та яка надала згоду на таку взаємодію, про заборгованість споживача або здійснювати взаємодію з третіми особами таким чином, що останнім стане або може стати відома інформація про заборгованість споживача, крім випадків взаємодії з представником споживача, що представляє його інтереси у питанні врегулювання простроченої заборгованості та в інших питаннях, пов’язаних з простроченням заборгованості, або особою щодо якої споживачем надано згоду на передачу їй інформації про наявність простроченої заборгованості, а також інших випадків, передбачених чинним законодавством України;
- вимагати від близьких осіб споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, або майнового поручителя, а також його роботодавця та/або інших осіб прийняти на себе зобов’язання стосовно простроченої заборгованості, якщо інше не передбачено договором або законом;
- вимагати погашення заборгованості у інший спосіб, ніж це передбачено законом або договором;
- за власною ініціативою будь-яким чином взаємодіяти зі споживачем, якщо він письмово шляхом надання всіх підтверджуючих та належних чином оформлених документів повідомив, що його інтереси при врегулюванні простроченої заборгованості представляє його представник.
Національний банк України у межах своєї компетенції має право встановити додаткові вимоги до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки).
6. Кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія має право, з метою передання інформації споживачу щодо необхідності виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит при врегулюванні простроченої заборгованості, взаємодіяти з третіми особами, персональні дані яких були передані кредитодавцю, новому кредитору, колекторській компанії споживачем в процесі укладення, виконання та припинення договору про споживчий кредит. При цьому, обов’язок отримати згоду таких третіх осіб на обробку їх персональних даних до передачі таких персональних даних кредитодавцю, новому кредитору, колекторській компанії покладається на споживача. Якщо під час першої взаємодії кредитодавця, нового кредитора, колекторської компанії з такою третьою особою, остання висловила заборону обробляти її персональні дані, кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія зобов’язані негайно припинити таку обробку.
7. Дії, що від імені кредитодавця, нового кредитора, колекторської компанії вчиняються третіми особами, залученими на договірних засадах кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією для безпосередньої взаємодії із споживачами, в процесі врегулювання простроченої заборгованості вважають вчиненими такими кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією.
Стаття 25. Нагляд за дотриманням вимог законодавства до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки)
1. Національний банк України у встановленому ним порядку здійснює нагляд за дотриманням кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією встановлених законодавством вимог про захист прав споживачів фінансових послуг, в тому числі вимог до взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки), для чого:
- розглядає звернення споживачів щодо недотримання кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією вимог до етичної поведінки;
- перевіряє достатність та належність заходів, що вживаються кредитодавцем, новим кредитором стосовно здійснення контролю за дотриманням колекторською компанією вимог до етичної поведінки;
- надає рекомендації кредитодавцю, новому кредитору щодо необхідності посилення контролю за дотриманням колекторською компанією вимог до етичної поведінки;
- надає рекомендації кредитодавцю, новому кредитору, колекторській компанії щодо необхідності посилення контролю за дотриманням їхніми працівниками, іншими особами, залученими на договірних засадах для безпосередньої взаємодії із споживачами, вимог до етичної поведінки;
- перевіряє дотримання кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки) та обмежень щодо обробки персональних даних споживача;
- застосовує до кредитодавця, нового кредитора, колекторської компанії передбачені законом заходи впливу за порушення вимог до етичної поведінки.
Національний банк України має право покласти на колекторську компанію обов’язок відсторонити від роботи будь-кого з керівників та/або працівників колекторської компанії у разі їх невідповідності вимогам, встановленим цим Законом та/або нормативно-правовим актам Національного банку України, в тому числі кваліфікаційним вимогам. Колекторська компанія зобов’язана вжити заходів щодо відсторонення від роботи такої особи (таких осіб) у порядку, визначеному Національним банком України.
2. Національний банк України у встановленому ним порядку має право виключити відомості про колекторську компанію з Реєстру колекторських компаній у разі:
- отримання відповідної заяви про виключення з Реєстру від колекторської компанії;
- встановлення факту подання колекторською компанією Національному банку України недостовірної інформації;
- невідповідності власника істотної участі вимогам (в тому числі щодо ділової репутації), встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України;
- невідповідності структури власності заявника вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України;
- застосування до колекторської компанії два та більше разів протягом року заходів впливу, передбачених пунктами 2-3 частини першої статті 27 цього Закону;
- отримання від кредитодавця, нового кредитора інформації про дострокове припинення (розірвання) договору з колекторською компанією з підстав порушення такою компанією визначених законодавством вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки) два та більше разів протягом року;
- наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення відповідної юридичної особи, яка має статус колекторської компанії.
3. Національний банк України, у разі виключення з Реєстру колекторських компаній відомостей про колекторську компанію, яка має укладені договори щодо здійснення врегулювання простроченої заборгованості, інформує у порядку та строки, встановлені Національним банком України, про таке виключення відповідного кредитодавця або нового кредитора, який має укладений з такою колекторською компанією договір, а також виключену з Реєстру колекторську компанію.
Кредитодавець, новий кредитор у разі отримання від Національного банку України інформації про виключення відомостей про колекторську компанію з Реєстру колекторських компаній зобов’язаний розірвати договір з такою компанією в односторонньому порядку.
Стаття 26. Контроль за діяльністю колекторської компанії
1. Кредитодавець, новий кредитор зобов’язаний здійснювати у формах, встановлених Національним банком України, контроль за дотриманням колекторською компанією встановлених законодавством вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки) та має право вимагати від неї усунення порушень. З цією метою кредитодавець, новий кредитор здійснює облік і розгляд усіх отриманих ним звернень про порушення прав споживачів при здійсненні колекторською компанією врегулювання простроченої заборгованості
2. Кредитодавець, новий кредитор зобов’язаний достроково в односторонньому порядку розірвати договір з колекторською компанією, яка два та більше разів протягом року з дня першого отримання кредитодавцем, новим кредитором підтвердження інформації про порушення колекторською компанією встановлених законодавством вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки), здійснила порушення встановлених законодавством вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки).
3. Кредитодавець, новий кредитор зобов’язаний повідомляти Національний банк України про закінчення строку договору з колекторською компанією та/або про дострокове припинення (розірвання) такого договору в строки та у порядку, визначені Національним банком України.
Кредитодавець, новий кредитор зобов’язаний невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів, повідомляти Національний банк України у визначеному ним порядку про факти пропонування йому будь-якою особою, яка не включена до Реєстру колекторських компаній, здійснити в його інтересах дії, що за суттю є врегулюванням простроченої заборгованості.
Стаття 27. Відповідальність за порушення вимог до етичної поведінки
1. У разі порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, в тому числі вимог до взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки), Національний банк України адекватно вчиненому порушенню має право застосувати заходи впливу, до яких належать:
- письмове застереження кредитодавцю, новому кредитору та/або колекторській компанії з вимогою про усунення виявленого порушення та/або вжиття заходів щодо недопущення такого порушення у подальшій діяльності (письмове застереження);
- накладення штрафу на кредитодавця, нового кредитора та/або колекторську компанію;
- тимчасова заборона колекторській компанії на здійснення врегулювання простроченої заборгованості;
- виключення відомостей про колекторську компанію з Реєстру колекторських компаній у випадку, передбаченому пунктом 5 частини другої статті 25 цього Закону;
- тимчасове зупинення або відкликання (анулювання) ліцензії у кредитодавця – небанківської фінансової установи, нового кредитора – небанківської фінансової установи на провадження діяльності з надання фінансових послуг.
2. Рішення Національного банку про застосування заходу впливу може бути оскаржене в судовому порядку. Оскарження рішення Національного банку України не зупиняє його виконання.
3. Рішення Національного банку України про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу набирає чинності з робочого дня, наступного за днем прийняття такого рішення.
У разі якщо протягом місяця з дня набрання чинності рішенням про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія письмово не повідомив (повідомила) Національний банк України про добровільне виконання такого рішення, та таке рішення не було оскаржено у судовому порядку, воно набуває статусу виконавчого документа, підлягає оформленню відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та передається до органів державної виконавчої служби для примусового виконання згідно із законодавством.
У разі якщо рішення Національного банку України про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу протягом місяця з дня набрання ним чинності оскаржене у судовому порядку та адміністративним судом відкрите провадження у справі про оскарження зазначеного рішення, таке рішення набуває статусу виконавчого документа з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням у такій справі з урахуванням строків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
4. Кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія несе (несуть) перед споживачем відповідальність за завдану його (її) неправомірними діями шкоду, у порядку, встановленому законом»;
- у додатку 1 "Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма)":
- розділ 6 доповнити двома новими позиціями такого змісту:
«Кредитодавець має право залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію |
Так/ні |
Вимоги до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки) встановлені ст. 24 Закону України «Про споживче кредитування»; |
- розділ 7 доповнити новою позицією такого змісту:
«Підтверджую отримання мною інформації про право кредитодавця залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію в разі невиконання мною зобов'язань за таким договором, а також про встановлені законодавством вимоги до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки) та про право на звернення до Національного банку України щодо недотримання цих вимог кредитодавцем та/або колекторською компанією».
2. У Законі України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами):
- частину другу статті 1 доповнити новим першим реченням такого змісту: «Терміни «колекторська компанія», «врегулювання простроченої заборгованості» вживаються в цьому Законі у значенні Закону України «Про споживче кредитування»;
- пункт 1 частини першої статті 3-1 доповнити словами: «у тому числі при врегулюванні простроченої заборгованості (дотримання вимог до етичної поведінки)»;
- частину першу статті 38-1 після пункту 16 доповнити новим пунктом 17 такого змісту:
- «17) виявлення порушення встановлених законодавством вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки)»;
- у статті 41-1:
- у частині першій слова «або надання недостовірної інформації про фінансову послугу» замінити словами «надання недостовірної інформації про фінансову послугу або порушення встановлених законодавством вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки)»;
- у частині другій:
абзац перший після слів «кредитних посередників» доповнити словами «колекторських компаній»;
пункт 7 після слів «про відступлення» доповнити словами «права вимоги»;
після пункту 7 доповнити трьома новими пунктами такого змісту:
«8) недотримання встановлених законодавством вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки), – у розмірі від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
9) залучення до врегулювання простроченої заборгованості юридичної особи, не включеної до Реєстру колекторських компаній, – у розмірі від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
10) недотримання встановлених законом вимог до договору про споживчий кредит – у розмірі від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»
3. У Законі України “Про Національний банк України” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами):
- частину першу статті 1 доповнити останнім абзацом такого змісту:
«Терміни «врегулювання простроченої заборгованості», «Реєстр колекторських компаній» та «колекторська компанія» розуміються у значенні, визначеному Законом України «Про споживче кредитування».
- у частині першій статті 7:
- пункт 9-1 після слів «Державний реєстр фінансових установ» доповнити словами «Реєстр колекторських компаній»;
- доповнити новим пунктом 341 такого змісту:
«341) здійснює нагляд за додержанням банками, іншими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, а також колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог до взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки)».
4. Частину першу статті 73 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30; 2011 р., № 36, ст. 362; 2014 р., № 34, ст. 1166) після слів «стабільності банківської системи» доповнити словами «або встановлених законодавством вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки)».
ІІ. Прикінцеві та перехідні положення.
1. Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 3 місяці з дня набрання ним чинності, крім частини п’ятої статті 24 щодо вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки) та абзацу першого пункту 2 цього Розділу, які вводяться в дію з дня набрання чинності цим Законом.
2. Юридичні особи, які на день набрання чинності цим Законом здійснюють діяльність з врегулювання простроченої заборгованості, з дня набрання чинності цим Законом повинні дотримуватись у повному обсязі встановлених законодавством вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки), встановлених частиною п’ятою статті 24.
Юридичні особи, які на день введення в дію цього Закону здійснюють діяльність з врегулювання простроченої заборгованості за договором з кредитодавцем, новим кредитором в його інтересах і мають намір надалі здійснювати діяльність з врегулювання простроченої заборгованості за договором з кредитодавцем, новим кредитором, зобов’язані протягом одного місяця з дня введення в дію цього Закону подати до Національного банку України відомості для включення до Реєстру колекторських компаній. У разі відсутності у Реєстрі колекторських компаній відомостей про юридичну особу, яка здійснює діяльність з врегулювання простроченої заборгованості за договором з кредитодавцем, через 3 місяці з дня введення в дію цього Закону, кредитодавець, новий кредитор зобов’язаний розірвати договір з такою юридичною особою.
3. Положення цього Закону щодо умов договору про споживчий кредит поширюються на договори, що будуть укладені після дня введення в дію цього Закону. Умови договорів, укладених до дня введення в дію цього Закону, не підлягають перегляду у зв’язку з таким введенням в дію.
Дія цього Закону, окрім вимог, встановлених частиною п’ятою статті 24, щодо дотримання у повному обсязі встановлених законодавством вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки), не поширюється на врегулювання простроченої заборгованості за кредитними договорами, якщо такі договори були укладені до дня введення в дію цього Закону. Договори споживчого кредитування, дія яких продовжується сторонами після дня введення в дію цього Закону, повинні бути приведені у відповідність з вимогами цього Закону.
4. Особи, які станом на день введення в дію цього Закону є кредиторами за договорами про надання споживчого кредиту або кредиторами за зобов’язаннями про повернення споживчого кредиту (за виключенням кредитів, наданих роботодавцем своїм працівникам) та не є фінансовими установами, які відповідно до закону мають право надавати кошти у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та/або послуги з факторингу, зобов’язані привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону протягом трьох місяців з дня введення його в дію. У випадку не приведення такої діяльності у відповідність із зазначеними вимогами, такі особи зобов’язані припинити самостійне здійснення врегулювання простроченої заборгованості та залучити до врегулювання простроченої заборгованості юридичну особу, яка відповідно до вимог цього Закону має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості.
5. Національному банку України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
2) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
3) вжити заходів для створення Реєстру колекторських компаній та забезпечити його ведення.
Джерело інформації: офіційний сайт Верховної Ради України http://rada.gov.ua/