Положення розроблено відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон), "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон про систему гарантування) і визначає порядок попередньої кваліфікації Національним банком України (далі - Національний банк) осіб, які можуть брати участь у виведенні неплатоспроможних банків з ринку (далі - попередньо кваліфіковані особи), погодження набуття такими особами істотної участі в банках і ведення Національним банком переліку таких осіб.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” Кабінет Міністрів України постановляє:

Відповідно до статті 387 Господарського кодексу України, статей 7, 7^-1, 15, 25, 44, 45, 56Закону України "Про Національний банк України", статей 6, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а також з метою підтримки стабільності валютного ринку України Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статей 7, 15, 55, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 66, 67 та пункту 7 розділу VII Прикінцевих положень Закону України "Про банки і банківську діяльність", статей 30, 31 Закону України "Про фінансову реструктуризацію" Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Рамковий договір фінансової реструктуризації розроблений відповідно до положень Закону України "Про фінансову реструктуризацію" (далі - Закон) та є договором про координацію дій фінансових установ у процедурі фінансової реструктуризації боржника.

Відповідно до підпункту 147 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, та пункту 1.6 розділу 1 Положення про навчання, перепідготовку, підвищення кваліфікації та складання екзаменів особами, які провадять діяльність на ринках фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 25 грудня 2003 року № 183, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2004 року за № 122/8721, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ПОСТАНОВИЛА:

Корпоративне управління являє собою систему відносин між органами товариства, акціонерами та іншими зацікавленими особами. Воно є одним з ключових елементів зростання товариства, підвищення довіри інвесторів. Корпоративне управління окреслює межі, в яких визначаються завдання товариства, засоби виконання цих завдань, здійснення моніторингу діяльності товариства. Наявність ефективної системи корпоративного управління збільшує вартість капіталу, компанії заохочуються до більш ефективного використання ресурсів, що створює базу для зростання.

Рекомендувати суб'єктам первинного фінансового моніторингу - торговцям цінними паперами та компаніям з управління активами, з урахуванням особливостей здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів, які визначені розділом VI Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, затвердженого рішенням НКЦПФР № 309 від 17.03.2016 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.04.2016 за № 551/28681), встановити рівень ризику "високий" клієнтам, які підпадають під наступні критерії: